
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
Необхідність економного використання міських територій, раціональної диференціації щільності забудови в межах міста, а також архітектурно-художні задачі вимагають створення не простих об’ємно-просторових композицій житлових комплексів із порівняно високою щільністю житлового фонду в забудові при одночасному дотриманні оптимальних санітарно-гігієнічних умов проживання населення. У такій ситуації стає все важче забезпечувати так необхідну за нормами інсоляцію кожної квартири, всього комплексу і його територій. Ця проблема не нова, але в умовах висотної й високощільної забудови розв’язання завдання інколи стає дуже проблематичним у зв’язку з тим, що нормативні вимоги з інсоляції у різних проектних організаціях та різними виконавцями можуть обгрунтовуватися з використанням різних, не завжди об’єктивних й достатньо точних методик.
Для рішення подібних задач досить ефективним є метод, запропонований Б.А.Дунаєвим, який передбачає для забезпечення інсоляції використовувати гарантійно-інсоляційні зони. Звичайно, їх побудова без урахування місця розміщення інсольованих вікон у житлових квартирах [72] і різниці в розмірах цих вікон призводить до значного збільшення площі гарантійно-інсоляційних зон, що в свою чергу може стати причиною помилкових трактовок і рішень. Це видно на прикладі розрахунково-територіальних досліджень інсоляції на комплексі 17-поверхових житлових будинків у Крилатському (Москва). Дослідження проводились із використанням інсоляційного приладу Скриля – Кисельова, описаного вище.
Побудова ГІЗ для кожного інсольованого вікна з використанням цього приладу зводиться до знаходження двох додаткових точок, які виявляються на перетині променів початку і кінця інсоляції з лінією ходу тіні від будинку відповідної поверховості та фіксацією їх на підоснові за допомогою голки. З’єднавши точку опромінення на підвіконні з цими двома, одержуємо ГІЗ у формі трикутника, як це показано на рисунку 3.26. Після побудови таких ГІЗ для всіх інсольованих вікон із конкретними їх розмірами й орієнтацією створюються можливості одержання узагальненої ГІЗ даного будинку і виявлення умов його затінення іншими будинками даного комплексу, як це можна бачити на рисунку 3.26. Для цього достатньо провести лінію по зовнішньому контуру окремих гарантійних зон, побудованих для кожного окремого вікна.
Такі узагальнені ГІЗи можливо диференціювати за поверховістю, і тоді на плані будемо мати, як і на рисунку 3.25, серію диференційованих ГІЗів. За наявності диференційованих ГІЗів можливо з високою точністю одержати дані не лише про допустиму поверховість затінюючих будинків, але і детальніше диференціювати висоту окремих секцій будинків (поверховості), тобто диференціювати забудову заданої планувальної організації за висотою у просторі (поверховістю), як це показано на аксонометричній схемі допустимої поверховості ділянки забудови у Крилатському (рис.3.27.). Аксонометрична схема на рисунку 3.27. побудована для ділянки вже існуючої 17-поверхової забудови у Крилатському і є яскравим прикладом невикористаних можливостей. При цьому на схемі поверховість секцій визначена як максимально можлива з умов незатінення інсольованих вікон у даному комплексі. До речі, місце інсольованих вікон визначено було на основі аналізу планів житлових секцій.
Рис. 3.26. Обґрунтування допустимої поверховості забудови
за допомогою ГІЗ у Крилатському (Москва)
Наявність такої аксонометричної схеми дозволяє на високому та якісному рівні розв’язувати завдання створення функціонально доцільної, складної за конфігурацією в плані й виразної об’ємно-просторової композиції житлової забудови змішаної поверховості. При цьому в пошуках остаточного рішення композиції зовсім необов’язково намагатися досягти найбільш можливу висоту окремих секцій або будинків, а тим більше прямолінійного їх завершення. Це ще один шлях виявлення індивідуальних рис забудови в процесі композиційного пошуку об’ємно-просторового її вирішення.
Рис. 3.27. Аксонометрична схема допустимої поверховості (або висоти) у житлових секціях для ділянки забудови у Крилатському