
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
2.3. Характеристики штучного освітлення
Однією з найважливіших характеристик природного освітлення є контрастність. Наш зір призвичаївся до контрастів, які створюються Сонцем. Біля північного півкола контраст світлотіні дорівнює 0,3-0,4, тоді коли в районі південного берега Криму він дорівнює 0,7-0,8. Узвичаєння ока на певні контрасти якраз і визначає роботу архітектора, художника чи скульптора при створенні композицій. Водночас зі зміною контрасту світлотіні змінюється і колір у навколишньому середовищі від пастельних на півночі до насичених на півдні.
При розв’язанні задачі освітлення інтер’єру штучними джерелами архітектор має вирішувати, що покласти в основу штучного освітлення. Орієнтиром при цьому в робочих приміщеннях будинків може бути природне освітлення, як таке, що створює звичайні для даного району умови виконання функціональних процесів виробництва. При цьому мається на увазі не тільки співвідношення між кількістю сонячних і похмурих днів на рік, але й такі показники, як яскравість неба, контрастність освітлення, оптичні властивості повітря, спектральні характеристики світла, у тому числі відбитого від землі. Природне світло звичне і приємне для людини, а тому наближення світлових характеристик інтер’єру до природних є одним із шляхів “уписання інтер’єру в природне середовище”. Це один із методів задоволення психологічних потреб людини постійно відчувати зв’язок із зовнішнім середовищем. Мабуть, лише цим можна пояснити завищені площі віконних прорізів у деяких громадських будинках 70-их років у Радянському Союзі.
У світлотехнічному відношенні природне освітлення характеризується нерівномірністю розподілення яскравостей на небосхилі: найвища у зеніті, середня на горизонті і найнижча на землі. Природне освітлення навчило очі оцінювати форму предметів через розподілення яскравостей. Рівномірна яскравість в інтер’єрі асоціюється з площиною, нерівномірна – з кривизною поверхні.
Рис. 2.1. Розподілення яскравостей на плоских
та криволінійних поверхнях
Важливою характеристикою природного світла є його загальна направленість: згори донизу під певним кутом. У результаті цього архітектурний ритм у природі супроводжується ритмом світлотіні. Ось чому архітектурний ритм в інтер’єрі при штучному освітленні має підтримуватися світлотіньовим ритмом, і при цьому світло повинно падати зверху, щоб було звичним для людського ока у даному середовищі. Легко зрозуміти, що спрямування світла знизу догори буде незвичним і тому може використовуватися лише для досягнення незвичайного, театрального ефекту.
Проектування штучного освітлення зі збереженням в інтер’єрі особливостей природного освітлення створює відчуття природності й спокою, що дуже важливо для робочих приміщень цивільних та промислових будинків, особливо таких, як школи, спортивні зали, лікарні, бібліотеки, житлові будинки і т. ін. Навпаки, при проектуванні клубів, театрів, ресторанів, виставкових залів, будинків культури та інших подібних закладів штучне освітлення їх приміщень за контрастністю, направленістю світла, розподіленням яскравостей зазвичай не збігається з природним. В інтер’єрах цих будинків необхідно створювати враження незвичайності, театральності з ефектами розподілення світла, кольору, направленості потоків і рівня насиченості приміщень світлом.
Таким чином, можливі два підходи до проектування штучного освітлення:
перший – намагання наслідувати й творчо імітувати природне світлове середовище;
другий – намагання створювати театральні ефекти.
Проектування штучного освітлення зводиться до вирішення таких функціональних і естетичних аспектів:
Вибір світлот в інтер’єрі і їх розподілення відповідно до художнього задуму архітектора.
Визначення відповідних яскравостей та узгодження їх з вимогами до обмеження блисткості й усунення дискомфорту.
Вибір кольорового рішення інтер’єру, ув’язаного зі спектральним складом світла і загальними вимогами до насиченості приміщень світлом та передачі кольору.
Вибір направленості світлових потоків і їх співвідношення для забезпечення найкращого сприйняття форми, пластики й фактури опорядження в інтер’єрі.
Вибір технічних засобів освітлення, які будуть забезпечувати естетичні і функціональні вимоги.