
- •Розділ 1. Природна освітленість приміщень і забудови
- •1.1. Роль і місце світлології в містобудуванні
- •1.2. Роль світла
- •1.3. Джерела світла
- •1.4. Фізичні поняття та одиниці
- •1.5. Закони світлонадходження до приміщень
- •1.6. Види випромінювань природного світла
- •1.7. Світлокліматичне районування
- •1.8. Способи природного освітлення будинків
- •1.9. Основні вимоги до проекту природного освітлення
- •1.10. Порядок проектування природного освітлення
- •1.11. Нормування природного освітлення
- •1.12. Попередній розрахунок природного освітлення
- •1.13. Перевірний розрахунок природного освітлення
- •1.14. Класифікація світлоотворів за характером розподілу світлового потоку, що надходить до приміщення
- •1.15. Класифікація будинків за вимогами до світлового середовища
- •1.16. Суміщене інтегральне освітлення
- •Розділ 2. Штучне освітлення будинків
- •2.1. Види штучного освітлення
- •2.2. Задачі освітлення
- •2.3. Характеристики штучного освітлення
- •2.4. Нормування штучного освітлення
- •2.5. Джерела штучного освітлення, загальні характеристики
- •2.6. Лампи розжарювання
- •2.7. Основні характеристики розрядних ламп
- •2.8. Люмінесцентні лампи
- •2.9. Пускорегулюючі апарати для люмінесцентних ламп, способи зменшення пульсацій світлового потоку і підвищення економічності штучного освітлення
- •2.10. Ртутні лампи високого і надвисокого тиску
- •2.11. Натрієві лампи високого тиску
- •2.12. Інші типи розрядних ламп. Лампи високої інтенсивності
- •2.13. Світильники і прожектори
- •2.14. Поняття про розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 3. Інсоляція забудови
- •3.1. Фізико-біологічна характеристика інсоляції і її роль у житті людей
- •3.2. Психологічна та архітектурна роль інсоляції
- •3.3. Нормування інсоляції
- •3.4. Інтенсивність опромінення житла сонцем
- •3.5. Світлова та бактерицидна опроміненість приміщень
- •3.6. Вплив інсоляції на температуру повітря у житловій забудові
- •3.7 Виникнення конвективних потоків повітря в просторі між будинками при дії інсоляції
- •3.8. Виникнення конвективного потоку в необмеженому просторі вільної території
- •3.9. Існуючі методи розрахунку інсоляції
- •3.10. Координати Сонця
- •3.11.Аналітичний спосіб розрахунку інсоляції
- •3.12. Аналітичний спосіб визначення часу початку, часу кінця і тривалості інсоляції приміщень
- •3.13. Графічні способи розрахунку інсоляції
- •3.14. Гарантійно-інсоляційні зони і їх застосування для проектування забудови
- •3.15. Вплив інсоляції на формування композиції забудови
- •3.16. Гірський рельєф і інсоляція
- •3.17. Щільність житлового фонду забудови та інсоляція
- •3.18. Дослідження ступеня затінення території житлового кварталу
- •Розділ 4. Вплив інсоляції на огороджувальні конструкції будинків (на прикладі запропонованих рішень)
- •4.1. Захист будинків від сонячного перегріву
- •4.2. Методологічні принципи врахування впливу інсоляції на огороджувальні конструкції будинків і їх можливі рішення
- •4.3. Застосування методологічних принципів для конструктивного рішення інших елементів будинку
- •Приклади розв’язання задач з архітектурної світлології Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Використана література
Розділ 2. Штучне освітлення будинків
2.1. Види штучного освітлення
Із настанням присмерку, а також в усіх випадках, коли освітленість перебуває в межах менше від критичної величини, освітлення вулиць, майданів і будинків виконується джерелами штучного освітлення. За характером розміщення освітлюючих приладів розрізняють дві системи штучного освітлення: загальне і комбіноване. Загальне освітлення може бути рівномірним або локалізованим над зонами зосередження робочих місць чи обладнання. Комбіноване поєднує в собі загальне штучне освітлення й місцеве безпосередньо на робочих місцях. Тобто у цьому випадку загальне штучне освітлення (рівномірне чи локалізоване) доповнюється місцевим освітленням над робочими місцями за допомогою мобільних чи функціональних засобів. За функціональними ознаками штучне освітлення приміщень будинків [21, 29, 57, 75, 76] і відкритих просторів поділяється на робоче, аварійне, сторожове та евакуаційне освітлення.
Загальне рівномірне освітлення передбачає рівномірне розподілення світлового потоку у приміщеннях чи на території, тобто без урахування конкретного розміщення робочих місць. Загальне локалізоване освітлення проектується з розподілом світлового потоку так, щоб зосередити його над зоною робочих місць. При комбінованому освітленні така концентрація світлового потоку досягається за рахунок додаткового місцевого джерела світла. При цьому необхідно зосередити увагу на тому, що проектувати лише місцеве освітлення у приміщеннях забороняється.
Робоче освітлення передбачається в усіх приміщеннях будинків, на освітлюваних територіях, вулицях, майданах і у парках для забезпечення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту в години відсутності чи недостатності природного освітлення. В нічний неробочий час у торгових залах магазинів, ательє, в цехах, що виходять вікнами до тротуарів, і деяких інших установах передбачається сторожове освітлення для загального огляду приміщень із вулиці. На випадок раптового відключення робочого освітлення на деяких виробництвах передбачається автономне аварійне освітлення, яке забезпечує на цей час нормальну роботу машин і обладнання, а також евакуацію людей.
2.2. Задачі освітлення
При проектуванні штучного освітлення доводиться вирішувати три такі задачі:
а) функціональна, що полягає у забезпеченні рівня освітлення для заданих умов;
б) архітектурна, яка орієнтована на створення художньо виразного інтер’єру;
в) економічна, яка спрямована на відшукання оптимального варіанта рішення.
Успішне розв’язання цих задач визначає якість світлового середовища у приміщеннях, на вулицях і майданах. При цьому якість світлового середовища залежить не тільки від правильного вирішення світлотехнічної задачі, але великою мірою від архітектурно-естетичної концепції.
Освітлення повинно бути органічно пов’язане з архітектурою інтер’єру і вирішуватися не тільки у плані функціональних вимог, а також з урахуванням психологічних і естетичних вимог до світлового середовища приміщень. Ігнорування цих вимог до освітлення призводить до випадкового розподілення яскравості у приміщенні, що інколи може призвести до дискомфорту.
У минулому можна віднайти немало прикладів, коли наші зодчі вміли правильно вирішувати задачі проектування штучного освітлення з наданням приміщенням високих художніх якостей. Для цього достатньо згадати палаци й культові споруди XVIII – XIX століть із прекрасними просторовими композиціями їх залів, обладнаних підвісними люстрами із свічками. Їх пластика і живописність багато в чому завдячують мистецтву володіння світлом.
Сучасна архітектура внесла багато нового в мистецтво освітлення інтер’єрів та будинків із використанням великого арсеналу сучасних засобів і приладів штучного освітлення, включаючи висвітлюючі панелі, вікна штучного освітлення й стелі. З’явилися нові світлотехнічні засоби, які дозволяють на новому, більш високому, рівні розв’язувати світлотехнічні та архітектурно-художні задачі.
За їх допомогою при проектуванні громадських будинків стало можливим вирішувати ряд функціональних, художніх і психологічних задач. Наприклад, шляхом поступового збільшення яскравостей від другорядних до головного приміщення у театрах штучне освітлення набуває роль дороговказу. Штучне освітлення дозволяє створювати різкі контрасти і, навпаки, знижувати в необхідних випадках рівень світлотіні й створювати враження світлого дня. Для штучного освітлення властиві великі можливості кольорового вирішення інтер’єру, вулиць та майданів, надаючи їм ошатність і святковість чи стриманість, застережність із попередженням небезпеки. Тобто кольором можна підкреслити значущість даної вулиці й місця у системі міста.