9. Залізобетонні арки.

Влаштовують при прольотах 30, 36м. вони еконо-мічніші за ферми. Роблять збірними, бувають 2х-, 3хшарнірними. Гориз розпір сприймається стяг- лем, який може бути з/б чи металевий. Найпош 2хшарнірні арки з з/б стяглями, стріла підйому 1/5...1/9l. Контур арки вибирають з умов, щоб арка була тільки стиснута, тому найраціональніша арка з обрисом по квадратній параболі. y=4fε(1-ε), ε=x/l. В практиці найчастіше застосовують арки з верхнім поясом по дузі кола. Перерізи верхнього пояса прямокутні чи двотаврові, конструюються як стиснуті ел-ти. Верхній пояс зі збірних ел-тів виконують з окремих блоків довжиною 5-6м, які з’єднуються звар зал деталей. Стяг ель роблять суцільний з опорними блоками з ПНА, з натягу-ванням на упори форм канатів К7 чи ВрІІ. Арму-вання арки як правило симетричне, оскільки мо-же бути ±М від снігових нав-нь. Щоб зменшити провисання нижнього поясу через 5-6м встанов-люються почіпки, які металеві чи з/б. Розрахунок. Зусилля M,N,Q визначають метода-ми буд меха висота h=(1/30…1/50)l, b=0,4…0,5h. Спочатку визначають розмір при рівномірно розп нав-ні. H=gl²k/(8f). к-коф, що враховує пружнє об-тискання арки. Потім в таблицях визначають зу-силля M,N,Q від невигідних комбінацій і викону-ють підбір А. перерізи арки поза центр стиснуті тому в розрахунках треба враховувати розрахун-кову довжину. l₀=0,58l; l₀=0,54l; l₀=0,36l. А стягів і почіпок розраховують як для центр розт ел-тів з умов міцності і тріщиностійкості. Армування узлів арок так, як у звичайних фермах.