1. Сутність з/б.Переваги та недоліки.

З/б штучний буд матеріал з Б, стальної А, які пра-цюють разом. Найефективніший спосіб запобігти тріщинам це попередньо-напружений Б, кон-струкції з якого при виготовленні створюється об-тискання зони Б розт в період експлуатації, шляхом натягування, напр-ня А, що дає можливість суттево змінити конструкцію. Суміжна робота Б і А обумов-лена вигідним сполученням фіз-мех характерис-тик цих матеріалів –мають близькі по значенню ко-фи лінійнотемпер розширення –при тверд Б вини-кають значні сили счеплення Б і А –щільний Б надійно захищає А від корозії, вогню. Переваги

–довговічність –вогнестійкість –атмосферостійкість –малі витрати при експл –достр до застосув –мож-ливість формув різних форм, поперечних перерізів. Недоліки –велика маса Б.

2. ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ МОНОЛІТНИХ, ЗБІРНИХ КОНСТРУКЦІЙ.

ЗБК є, залишаються основним матеріалом у буд-ві.

Переваги монолітного ЗБК вони більш довгові-чні, економічні завдяки:

	моноліт	збірний
витр цементу	310тис.кг/м3	360
сталі	60	75
енерго	2	14
капітальні	17,79крб/м3	62,98
зведені	12,27	27,58
трудомістк	1,9лд-год/м3	3,54

3.ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ, РОЗРАХУНКІВ З/Б КОНСТРУКЦІЙ.

Методи розрахунку буд к-цій. Метод першим запропонував Луі Нар’є, який в 1828р запропонував метод розр за допустимими напр-ями за до-помогою плоских перерізів, тобто розрахунок повинен вестись за робочим станом; форми, розмі-ри к-цій не змін після прикладення нав-ня. У 1850р Ламбо побудував човен з сітки обмазаною цемент-ним розчином. У 1887р Баушингер поширив цей ме-тод розр на ЗБК, ввівши коф привед площі А до пло-щі Б. 1890 проф лвівськ політехн визначив стани ро-бот деформ напр стану ЗБК. 1891 Белелюбський де-монстрував на показових випробуваннях різні к-ції, що говорить про широке застосува ЗБК в Росії. 1905 Лалейт запропонував розр за руйн зусиллями, що була введена в норми у 1938. Теорія базувалась на єдиному коф запасу міцності. М≤М_р/к, де к=1...6. 1955 вводиться новий метод розрахунку за гра-ничними станами. Основна відмінність цього ме-тоду полягає в тому, що чітко встановлюються гра-ничні стани існування к-цій, вводиться ситсема роз-рахункових коф-ів, які гарантують від появи цих станів за самих несприятливих умов нав-нь, за най-менших можливих міцностей матеріалів.

4. Розрахунок буд конструкцій за граничним станом.

Граничний стан –станроботи к-ції, з настанням яких конструкція починає руйнуватись, невідповіда-ти експл вимогам. Розрахунок к-цій проводять з тим, щоб за весь період експл, вир-ва не допустити появи б/я граничного стану. I граничний стан. За несівною здатністю – це група станів, коли к-ція втрачає здатність чинити опір зовн нав-ню, тобто руйнується втрачає стійкість. До цієї групи нале-жать крихке, в’язке, пружне, втомлене або інш руй-нування, втрата стійкості, сталості положення, руй-нування від спільної дії усіх можливих нав-нь, впли-вів. II. За придатністю до нормальної експлуатації

–це група станів роботи к-ції, які ускладнюють норм експл. Це недопустимі абслютнні деформ к-цій, прогини, осідання(просадки), кути перекосів, над-мірні амплітуди коливань, надмірна ширина роз-криття тріщин. Розрахунок за граничними ста-нами к-цій вцілому і окремих ел-тів проводиться для всіх етапів: виготовлення, трансп-ня, монтажу, експлуат. Розрахункові схеми повинні відповідати кожному з наведених етапів, враховувати певні роз-рахункові фактори – навантаження, мех характе-ристики матеріалів. Ці фактори – випадкові величи-ни, тобто характеризуються статичною мінливістю. В розрахунках враховують статичн мінливість нав-нь, механічних характеристик, фактори нестатично-го характеру, різні несприятливі, сприятливі умови роботи матеріалу, самої к-ції. Для цього вводять сист розрахункових коф-ів: _f -коф надійності за нав-ням, _m –за матеріалом, _bi(11), _si(7) _bi, _si –коф-и умов роботи Б, А, _n –коф надійності за призначен-ням, що враховує ступінь відповідальності, капі-тальності будівлі. Навант, мех характеристики бу-дівлі нормують, тобто пісдя статист обробки закла-даються в таблиці норм. Розрахункові величини цих факторів одержують множенням, діленням норм ве-личини на розрахун-кові коф-и. q=q_n*_p, R_s=R_sn/_s. В заг вигляді розраху-нок за I ггс можна визначити так F(q_n, _f, _n, Розр сх)≤F_u(A, R_b,_b, A_s, R_s, _s, _si). За II: f≤f_u, N≤N_erc, a_erc≤a_{erc, n}.