ТНиХУ
.pdf
11
Перелічені параметри холодильних циклів є достатніми для
визначення значення розрахункової холодопродуктивності
.
Ефективність холодильної установки визначають через холодильний коефіцієнт, який чисельно уявляє собою відношення холодопродуктивності до споживаної потужності. Для практичних розрахунків зручно користуватись відношенням відповідних температур [1]:
( 2.12)
( 2.13)
де: 

- відповідно, значення середніх абсолютних температур холодоносія при номінальному та розрахунковому режимах холодильної установки, º К;
та
- відповідно, значення абсолютних температур повітря, що охолоджує конденсатор, при номінальному та розрахунковому режимах холодильної установки, º К;
Після порівняння |
значень холодильних коефіцієнтів при |
різних режимах роблять |
висновок щодо правильності підбору |
холодильної установки, а в разі отримання меншого значення холодильного коефіцієнту для розрахункового режиму процедуру підбору повторюють.
3. Методика визначення продуктивності установки в режимі теплового насосу
В режимі теплового насосу холодильна установка може функціонувати в холодний період року на покриття потреб
опалення. Відповідно даним, |
що наведені в |
каталозі [2], |
|
температура конденсації при |
вказаному |
режимі |
становить 50 °С, |
що є придатним для систем підлогового |
або панельного опалення |
||
[4]. |
|
|
|
12
В результаті розрахунку установки в режимі теплового насосу отримують значення її теплопродуктивності для оцінки можливості покриття в цілому, або певної частки розрахункового теплонавантаження.
Алгоритм визначення теплопродуктивності установки суттєво не відрізняється від алгоритму визначення холодопродуктивності і складається з таких основних кроків:
-визначення розрахункового значення температури кипіння;
-визначення розрахункового значення температури конденсації;
-побудова на lgP-i – діаграмі циклів установки в режимі теплового насосу;
- визначення на lgP- i – діаграмі параметрів циклів;
-перерахунок відповідно розрахунковим параметрам теплопродуктивності установки;
-визначення ефективності установки в розрахунковому режимі і порівняння з номінальними показниками.
3.1. Розрахунок значень температур кипіння та конденсації відповідно до вихідних даних
Температура |
кипіння |
|
холодоагенту |
в |
установці |
||||||
розраховується |
|
відповідно |
|
до |
значень |
|
температури |
||||
низькопотенційного |
джерела |
теплоти. |
У |
випадку |
використання |
||||||
грунтової |
теплоти згідно |
рекомендацій |
[4] |
|
температура |
||||||
випаровування |
повинна |
бути |
на 5 °С |
менше |
|
за середню |
|||||
температуру |
|
теплоносія, |
що |
циркулює |
в |
контурі |
грунтового |
||||
теплообмінника. |
В |
свою |
чергу |
температура |
теплоносія |
в |
|||||
зворотньому трубопроводі повинна бути на 12 °С нижче за
розрахункову температуру грунту, яку приймають 10 °С, |
а перепад |
|||
температур теплоносія повинен бути 5 °С. |
|
|
||
Таким |
чином вказані |
значення |
температур |
можна |
підрахувати із залежностей:
13
-температуру в зворотньому трубопроводі проміжного теплоносія
( 3.1 )
- температуру в подавальному трубопроводі теплоносія
; |
(3.2) |
- середню температуру теплоносія
(3.3)
- температуру кипіння
С |
(3.4) |
3.2. Визначення теплопродуктивності та ефективності установки при номінальному та розрахунковому режимах
Далі визначають необхідні параметри циклу установки за алгоритмом, що викладений в розділі 2.3.1 для номінального та розрахункового режимів і теплопродуктивність установки.
Ефективність установки в режимі теплового насосу
визначається з залежності [4]: |
|
; |
(3.5) |
де: Тпр та Тдж – відповідно значення абсолютних температур приймача та джерела теплоти, ºК.
У випадку, якщо значення ефективності ( коефіцієнту перетворення ) установки в режимі теплового насосу не буде задовольняти умовам, які подано в дод.1, проводять перерахунок установки, попередньо задавшись значеннями температур приймача теплоти.
14
4.Приклад підбору холодильної установки та визначення її теплопродуктивності в режимі теплового насосу
4.1. Приклад підбору холодильної установки
Вихідні дані: потрібна холодопродуктивність – Qх = 50,0 кВт; температура рідинного холодоносія: пряма - tв1 = 9 °С; зворотна - tв2 = 14 °С; температура зовнішнього повітря - t пов = 29 °С.
Підраховують потрібну температуру кипіння холодоагенту у
випарнику установки t кип , яка за рекомендаціями [1] |
для рідинних |
холодоносіїв повинна бути нижче за середню |
температуру |
холодоносія на 4…6 °С.
Середня температура холодоносія складає t хн.ср = 0,5 ( tв1 + tв2 ) = 0,5( 9+14) = 11,5, °С,
а температура кипіння холодоагенту t кип = t хн.ср. – (4…6) = 11,5 – 5 = 6,5, °С.
Потрібна температура конденсації t конд для ребристотрубчатих повітряних конденсаторів при охолодженні зовнішнім повітрям складе
t конд = t пов. + (10…12) = 29 +10 = 39,0, °С; |
|
|
|||||
Підбираємо |
в |
каталозі |
[2] |
холодильну |
машину з |
||
характеристиками, |
які |
найближче |
підходять |
до |
розрахункових |
||
даних, а саме: АКР20, |
що працює на фреоні |
R22 |
з повітряним |
||||
конденсатором |
та |
випарником |
пластинчатого |
типу, |
|||
продуктивністю по холоду 40,0 |
кВт з режимом: t кип = 0,°С; |
t конд |
|||||
= 40,0 ,°С. |
|
|
|
|
|
|
|
На lgP-i – діаграмі будують номінальний та розрахунковий цикли холодильної машини. Визначають з діаграми необхідні для подальших розрахунків параметри циклу і заносять їх у таблицю.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5.1 |
|
Результати визначення |
параметрів циклів |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Параметри |
холодильного |
|
|
Значення параметрів в |
|||||||
|
|
|
холодильному циклі |
|||||||||
|
циклу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Номінальні |
|
Розрахункові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Температура кипіння, °С |
|
|
0 |
|
6,5 |
||||||
|
Температура конденсації, °С |
|
|
40,0 |
|
39,0 |
||||||
|
Температура перегріву, °С |
|
|
7 |
|
13,5 |
||||||
|
Температура |
переохолод- |
|
|
33 |
|
32 |
|||||
|
ження, °С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тиск кипіння, МПа |
|
|
|
|
|
|
0,5 |
|
0,68 |
||
|
Тиск конденсації, МПа |
|
|
1,6 |
|
1,5 |
||||||
|
Ентальпія початку |
процесу |
|
|
|
|
|
|||||
|
стискування, кДж/кг ( т.1 |
|
|
712,0 |
|
717,0 |
||||||
|
процесу) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ентальпія |
кінця |
процесу |
|
|
|
|
|
||||
|
стискування, кДж/кг ( т.2 |
|
|
745,0 |
|
744,0 |
||||||
|
процесу) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ентальпія |
дроселювання, |
|
|
542,0 |
|
538,0 |
|||||
|
кДж/кг ( т.3,4 процесу) |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Питомий |
обєм |
парів |
|
|
|
|
|
||||
|
холодоагенту |
|
|
перед |
|
|
0,053 |
|
0,044 |
|||
|
компресором, м3/кг ( т.2 |
|
|
|
||||||||
|
процесу) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначають коефіцієнти подачі компресора за формулами |
|||||||||||
(2.8), (2.9) та (2.10): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
- для номінального режиму |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,89; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|



;
- для розрахункового режиму
16
0,93;



;



;
Визначають значення питомої холодопродуктивності з формули (2.11):
для номінального режиму


;
та для розрахункового режиму

;
Визначають розрахункову холодопродуктивність установки з формули (2.7)




= 54,57 кВт.
Як бачимо з результату, розрахункова холодопродуктивність
холодильної машини АКР20 перевіщує потрібну на |
|
|
|
100% |
|
|
|||
= 8,4%, що є достатнім для покриття навантаження з урахуванням запасу.
Визначають значення холодильних коефіцієнтів установки за формулами (2.12) та (2.13):
= 5,15; |
|
|
|
|
|
|
|
= 6,6; |
|
|
|
|
|
|
З результату видно, що значення холодильного коефіцієнту для розрахункових умов вище.
17
4.2.Приклад визначення теплопродуктивності установки в режимі теплового насосу
Холодильна установка в режимі теплового насосу в опалювальний період функціонує за схемою, яка передбачає відбір грунтової теплоти.
Згідно каталогу [2] теплопродуктивність холодильної установки в режимі теплового насосу становить 52,4 кВт при температурі конденсації tкон = 50 °С і температурі кипіння tкип = 0 °С.
Температура теплоносія для опалення – подавальна 35…40 °С, зворотня 28…33°С.
Визначають значення температур в |
циклах для номінального |
та розрахункового режимів теплового |
насосу відповідно до |
рекомендацій [4] : |
|
-температуру кипіння повинна бути на 5 °С менше за середню температуру теплоносія, що циркулює в контурі грунтового теплообмінника;
-в свою чергу температура теплоносія в зворотньому трубопроводі повинна бути на 12 °С нижче за розрахункову
температуру грунту, яку приймають 10 °С;
-перепад температур теплоносія повинен бути 5 °С;
Таким чином:
-температура в зворотньому трубопроводі проміжного теплоносія складе
-температура в подавальному трубопроводі проміжного теплоносія складе


;
- середня температура проміжного теплоносія
18
Різницю між температурою кипіння у випарнику теплового насосу та середньою температурою проміжного теплоносія приймають 5 °С, тоді температура кипіння складе



.
Далі визначають параметри циклів теплового насосу після побудови його на lgP-i – діаграмі. Результати визначення вказаних параметрів заносять в таблицю 5.2.
Таблиця 5.2
Результати визначення параметрів в циклах теплового насосу
Параметри процесу в |
Значення параметрів процесу в |
||
тепловому насосі |
|||
тепловому насосі |
|||
Номінальні |
Розрахункові |
||
|
|||
Температура кипіння, °С |
0 |
- 9,5 |
|
Температура конденсації, °С |
50,0 |
50,0 |
|
Температура перегріву, °С |
7 |
-2,5 |
|
Температура |
43 |
43 |
|
переохолодження, °С |
|||
|
|
||
Тиск кипіння, МПа |
0,5 |
0,38 |
|
Тиск конденсації, МПа |
1,9 |
1,9 |
|
Ентальпія початку процесу |
|
|
|
стискування, кДж/кг ( т.1 |
710,0 |
710,0 |
|
процесу) |
|
|
|
Ентальпія кінця процесу |
|
|
|
стискування, кДж/кг ( т.2 |
750,0 |
770,0 |
|
процесу) |
|
|
|
Ентальпія дроселювання, |
555,0 |
555,0 |
|
кДж/кг ( т.3,4 процесу) |
|||
|
|
||
Питомий обєм парів |
|
|
|
холодоагенту перед |
0,053 |
0,074 |
|
компресором, м3/кг |
|||
( т.1 процесу) |
|
|
|
19
Визначають коефіцієнти подачі за формулами (2.8)(2.9)(2.10):
- для номінальних умов
0,86;



;
- для розрахункових умов:
0,80;



;
Визначають питомі значення теплопродуктивності з виразу (2.11) для номінального режиму


;
та для розрахункового режиму
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||
Визначають |
|
значення розрахункової теплопродуктивності з |
||||||||||
формули (2.7) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кВт. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Визначають коефіцієнти ефективності установки для номінального та робочого режимів з формули (3.5):
20
для номінального режиму
та для розрахункового режиму
З результату розрахунків видно, що теплопродуктивність установки в режимі теплового насосу для розрахункових умов складає 33,6 кВт. Це значення є вихідним для подальшого проектування системи опалення. Коефіцієнт ефективності установки в режимі теплового насосу є достатньо високим і прийнятним у відповідності з дод.1 для використання установки для цілей опалення.
Список літератури
1.Писарев В.Є. Теплові насоси та холодильні установки: Навчальний посібник. – К.: КНУБА. 2002. -124 с.
2.Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма". Каталог продукції.
3.Б.И.Фотин и др. Поршневые компрессоры. Учебное пособие. Л., «Машиностроение» Ленинградское отделение.1987 г. (рос.мовою).
4.ДСТУ Б В.2.5-44:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування систем опалення будівель з тепловими насосами (EN
15450:2007, MOD)"
5. Посібник з проектування інженерних систем житлових і громадських будинків з тепловими насосами. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. Корпорація ”Європейська енергетична компанія”. Київ, 2010 р.
