Міністерство науки освіти молоді і спорту України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра технології будівельних конструкцій і виробів

Індивідуальна робота

з дисципліни: «В’яжучі речовини»

на тему: «Використання рентгенофазового аналізу для ідентифікації

в’яжучих речовин».

Виконав: ст. гр. ТБКВМ-33

Гвоздецький Р

Перевірив: викладач

Константиновський О. П.

Київ 2012

2. Розшифрування рентгенограми.

Кут повороту 	d, нм.	І	Ідентифікована фаза
23,5	3,7854	с	СаSO4 ∙ 2H2O
29,6	3,0177	о.с	2СаО ∙ SiO2
32	2,7967	с	2СаО ∙ SiO2
34,4	2,6068	с	2CaO·SiO2
41,9	2,1559	ср	2CaO·SiO2
48,8	1,8660	сл	2CaO·SiO2

Висновок: Найбільш інтенсивний на рентгенограмі пік d – 2,3798 нм. цьому значенню відповідає фаза – СаО. Його доповнюють піки d - 1,6694 і 2,7714. На рентгенограмі присутні також піки які відповідають двоводному гіпсу (СаSO₄ ∙ 2H₂O) - 7,5631, 4.3113, беліту (2СаO∙SiO₂) - 3,8014, 3,058 1,8915, 1,7841.

В даному випадку ми бачимо великий вміст оксиду кальцію, крім цього присутній беліт. Можемо зробити вивід що дані речовини є складовими доменного шлаку в який з метою активації введено гіпс (сульфатна активація).

Зміст.

1. Рентгенограма;

2. Розшифрування рентгенограми;

3. Загальне поняття про в’яжучу речовину;

4. Сировинні матеріали і основи технології виробництва;

5. Процеси твердіння, схеми хімічних реакцій;

6. Властивості в’яжучого і області його призначення;

7. Список використаної літератури;

3. Загальне поняття про в’яжучу речовину.

Шлакопортландцементом називається гідравлічне в'яжуча речовина , що добувається під час сумісного м'якого подрібнення портландцементного клінкеру і шлаку з добавлянням невеликої кількості гіпсу. Кількість шлаку в шлакопортландцементі повинна бути не меншою за 21 і не біль­шою за 80%. Кількість гіпсу в перерахунках на SO₃ не повинна пе­ревищувати 3,5 %.

Крім рядового шлакопортландцементу випускається швидкотверднучий шлакопортландцемент, вміст шлаку в якому повинен бути в межах 30 - 50%. Найважливішою характеристикою шлаку є коефіцієнт якості К.

Залежно від вмісту МgO коефіцієнт якості визначається за різ­ними формулами.

При вмісті МgO < 10 % він визначається за формулою

K=

Таблиця 1. Технічні вимоги до доменних гранульованих шлаків.

Показник	Норма для сорту
	I	II	III
Коефіцієнт якості, не нижче	1.65	1.45	1.20
Вміст, % не більше
MgO	15	15	15
TiO2	4	4	4
MnO	2	3	4
Al2O3 не менше	8	7.5	Не нормується

а при вмісті МgO > 10 % — за формулою

K=У чисельниках наведених формул записано оксиди, що підвищу­ють гідравлічну активність, у знаменниках — що знижують її. Вра­ховується також і те, що при вмісті МgO до 10 % він впливає пози­тивно, а при більшому вмісті — негативно. Крім вимог до доменних гранульованих шлаків стандарт містить також вимоги до електротермофосфорних гранульованих шлаків, які вже тепер застосовуються як добавки до портландцементу на де­кількох заводах. У зв'язку з тим, що ці шлаки містять незначну кіль­кість А1₂0₃ i МgО і не впливають на активність шлаків, коефіцієнт якості для характеристики цих шлаків не застосовується. Якість цих шлаків оцінюють за вмістом СаО (>43 %), SiO₂ (>40 %), Р₂0₅ (2,5 %). Нa властивості шлакопортландцементу впливає й мінералогіч­ний склад клінкеру. Дослідження, проведені в НДІ Цементу та Південдіпроцементі, показали, що для інтенсивного росту міцності шлакопортландцемен­ту в ранні строки тверднення при використанні основного шлаку бажаний клінкер, що містить 50 – 60 % С₃S і 8 – 10 % С₃А, а при ви­користанні кислих шлаків — клінкер, що містить понад 60 % С₃S.