Результати визначення вологості вапна

Наважка гідратного вапна, г	Маса бюксу, г	Маса бюксу з висушеним вапном, г	Маса висушеного вапна, г	Вологість гідратного вапна, %	Висновок про відповідність стандарту

4.2. Визначення ступеня дисперсності порошкоподібного вапна

Порошкоподібне вапно одержують розмелюванням або гашенням (гідратацією) грудкового вапна.

Засоби випробування:

• сушильна шафа;

• технічні ваги;

• сита з сітками №02 і №008.

Проведення досліду. Із проби вапна, висушеного при 105...110 ⁰С, зважують з точністю ±0,01 г наважку масою 50 г і просіюють (вручну або на механічних ситах) крізь сита з сітками №02 і №008. Просіювання вважають закінченим, якщо протягом 1 хв просіювання крізь сито проходить не більше 0,1 г вапна. Ступінь дисперсності (С.Д.) у процентах розраховують за формулою:

,

де m –залишок на ситі, г.

Ступінь дисперсності порошкоподібного вапна повинен бути таким, щоб при просіюванні проби крізь сито з сітками №02 і №008 проходило відповідно не менше 98,5 і 85% маси проби.

Результати випробувань заносять до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Результати визначення ступеня дисперсності вапна

Види порошко- подібного вапна	Наважка проби, г	Пройшло крізь сито				Висновок про відповідність стандарту
		№ 02		№ 008
		г	С.Д.,%	г	С.Д.,%

4.3.Визначення сумарного вмісту активних оксидів кальцію та магнію у кальцієвому вапні

До кальцієвого належить вапно, яке містить не більше 5% MgO.

Засоби випробування:

• соляна кислота, 1Н розчин;

• конічна колба місткістю 250 мл;

• скляне намисто або оплавлені скляні плички завдовжки 5...7 мм (3...5 шт);

• скляна лійка або годинникове скло;

• електроплитка;

• дистильована вода;

• 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну;

• бюретка.

Проведення аналізу. Наважку вапна масою 1 г вміщують в конічну колбу, наливають 150 мл дистильованої води, додають 3...5 скляних намистин або паличок, закривають скляною лійкою або годинниковим склом і нагрівають 5...7 хв до температури кипіння. Розчин охолоджують до (20...30)⁰С, промивають стінки колби і скляну лійку (або годинникове скло) кип’яченою дистильованою водою, додають 2...3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують при постійному збовтуванні розчином соляної кислоти до повного знебарвлення (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Прилад для визначення вмісту активних СаО і MgO у вапні: 1 – колба; 2 – бюретка з 1H HCl; 3 – штатив

Титрування вважають закінченим, якщо протягом 8 хв при періодичному збовтуванні розчин залишається безбарвним. Розчин кислоти при титруванні додають повільно, по краплинах.

Вміст активних оксидів кальцію і магнію А (активність) у процентах для негашеного вапна розраховують за формулою

,

де V – об’єм розчину 1Н соляної кислоти, витраченої на титрування, мл;

T_CaO – титр 1Н розчину соляної кислоти, виражений у грамах CaO;

m – маса наважки вапна.

Вміст активних оксидів кальцію і магнію А в процентах для гідратного вапна розраховують за формулою

,

де W – вологість гідратного вапна, %.

Результати випробувань заносять до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Результати визначення вмісту активних CaO+MgO у вапні

Вид вапна	Наважка, г	Об'єм розчину 1H HCl, мл	Титр 1H HCl, СаО, г	Воло- гість гідрат- ного вапна, %	Вміст активних CaO+MgO, %	Висновок

У висновку потрібно вказати, до якого сорту належить випробуване вапно.