«Я то, что надо»
Ты с высоты красоты своей меня не замечаешь Но все равно будет ночь И ты меня еще узнаешь Пускай сегодня я никто И пусть твердят тебе что я не то Но дай мне этот день Дай мне эту ночь Дай мне хоть один шанс И ты поймешь Я то что надо Дай мне этот день Дай мне эту ночь Дай мне хоть один шанс И не уснешь пока я рядом Я для тебя не богат Не знаменит и не престижен Но все равно мне смешно И на тебя я не обижен Пускай сегодня я никто И пусть твердят тебе что я не то Но дай мне этот день Дай мне эту ночь Дай мне хоть один шанс И ты поймешь Я то что надо Дай мне этот день Дай мне эту ночь Дай мне хоть один шанс И не уснешь пока я рядом Дай мне этот день Дай мне эту ночь Дай мне хоть один шанс И не уснешь пока я рядом
Ти ПодумайКволий промінь сонця пробився крізь хмари – Одразу люди одягли окуляри. І це сонце не сліпить, просто кожен хоче Заховати душу, заховати очі. Відгородитись високим парканом – Його не перескочиш, не проб’єш тараном. Кожен має проблеми, кожен має турботи, Між людьми загорожі з колючого дроту. Незнайомець не скаже доброго слова, Знайомий зустріне – порожня розмова. Посміхнутися важко, співчуття неможливе… Ось людина нещасна, де ж людина щаслива? В небі раптом яскраво заграє веселка! Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко. Не давай цьому щастю на місці сидіти – Відпускай на волю, хай гуляє по світу! Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо, Ти подумай про тих, кому завжди тихо! Ми живемо у колі вузьких інтересів – Побутових умов, механічних процесів. Сонце марно дарує нам позитивні фотони – В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони! Застрибнути на пік матеріального статку, Від проблем заховатись, наче равлик у хатку. Не почув, не побачив і сказати не може, Це для нього чуже, а це на нього не схоже. Телевізор, диван, пиво, футбол… Тупий серіал, примітивний прикол… Книга – просто додаток до шкільної програми, А все, що потрібно, нам розкаже реклама! Та кожен, хто вірить, почувається в силі Так змітити життя, щоб радіти щохвилі! Щоб ця радість росла в геометричній прогресії, Щоб звільнити цей світ від журби та депресій! Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо, Ти подумай про тих, кому завжди тихо
А ми удвох
У зелен саду, у зорь на виду Хтось любиться й милується. Щасливі усі, рука у руці Йдуть парами по вулицях. Приспів: А ми удвох, а ми удвох В одне дівча закохані. Все мріємо і віримо, Що любить з нас когось. А ми удвох, а ми удвох Неначе причаровані. Цій дівчині освідчитись Ніяк не зберемось. Удвох день у день співаєм пісень, І все заради дівчини. Для неї ще ми, тієї зими, Всі модні танці вивчили. Приспів: А ми удвох, а ми удвох В одне дівча закохані. Все мріємо і віримо, Що любить з нас когось. А ми удвох, а ми удвох Неначе причаровані. Цій дівчині освідчитись Ніяк не зберемось. Програш. А небо вже все, немов синій степ Зірницями поорано Кому ж це із нас дівчина в цей час Всміхається так зоряно. Приспів: А ми удвох, а ми удвох В одне дівча закохані. Все мріємо і віримо, Що любить з нас когось. А ми удвох, а ми удвох Неначе причаровані. Цій дівчині освідчитись Ніяк не зберемось. Оу-оу-оу. Ніяк не зберемось.