3. Конкурентоспроможність підприємства та його конкурентне середовище. Досконала та недосконала конкуренція.

В умовах переходу до ринкових відносин перед підприємством постає багато питань, пов’язаних з його діяльністю. Функціонування підприємств ускладнюється змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення його цільової функції, обгрунтування економічних передумов досягнення оптимальних резервів прибутку, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства на ринку і визначають перспективи його розвитку.

В умовах ринку підприємства зіткнулися з багатьма чинниками ймовірнісного характеру, що викликає необхідність відмови від жорсткого планування і переходу до гнучкої системи економічного регулювання його діяльності. Реалізація цієї задачі пов’язана з розробкою стратегії діяльності підприємства, в якій визначаються мета і задачі діяльності, ресурсне забезпечення, шляхи досягнення, цілі і методи вирішення задач. Від підприємств вимагається формування методів ефективної роботи в умовах розвитку конкуренції.

Досвід останніх часів показує, що далеко не всі підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть те, що багато з них є власниками конкурентноспроможної продукції (що саме по собі дуже важливо) не дозволяє багатьом з них реалізовувати цю перевагу із-за відсутності практики використання всього комплексу засобів маркетингу: гнучкої асортиментної і цінової політики, адекватної організації каналів розподілення продукції (товарів, послуг), ефективних методів стимулювання і реалізації та інше. Разом з тим, кон’юнктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється поступовим розширенням територій ринку і залученням західних фірм, що мають значний досвід в умовах жорсткої конкуренції.

Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарських суб’єктів, механізму ринку та конкуренції. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин для здійснення своєї господарської діяльності повинно бути, з одного боку, конкурентноспроможним по відношенню до аналогічних підприємств, що функціонують на ринку, з другої – взаємодіяти з підприємствами інших галузей, інфраструктур.

Бізнес базується на трьох основних обставинах: перша – споживач; друга – нарахування у персоналу глибоких спеціальних знань про виробництво продукції даного виду; третя – випуск продукції високої якості, а одним з основних критеріїв успіху бізнесу являється конкурентоспроможність.

По суті, конкуренція - процес боротьби фірм за платоспроможний попит, тому що, не дивлячись на різноманіття форм прояву, суть галузевого взаємодії фірм зводиться до одного - зміцнення свого положення шляхом розширення контрольованої частки ринку. Однак, зміст самого процесу конкуренції залежить від факторів, що обумовлюють тип ринкової структури і характер взаємодії фірм галузі. Головні критерії розмежування типів конкуренції пов'язані з об'єктно-конкурентних дій (продукт, ціна, обсяг продажів) і принципами взаємодії продавців (враховують або не враховують поведінку один одного). Виходячи з цього, розрізняють довершену (чисту) і недосконалу конкуренцію. Досконала конкуренція - тип конкуренції, при якій фірми не мають ринкову владу та конкурують за ціною. Характерною її особливістю є те, що продавці не можуть збільшити свої прибутки за рахунок підвищення ціни і єдиним доступним для них способом отримання економічного прибутку є зниження витрат виробництва, а досконала конкуренція стає умовою забезпечення максимальної ефективності функціонування економіки. Досконала конкуренція є скоріше теоретичну модель, ніж тип реального суперництва фірм. По-перше, самі умови абсолютно конкурентного ринку на практиці мало здійсненні, оскільки зазвичай ринки не є атомізовані, а продукція фірм найчастіше диференційована. Фірми використають різні технології, а капіталомісткість виробництва сучасного Такора, що сильно ускладнює міжгалузевий перелив капіталу. По-друге, посилка про пасивному пристосуванні фірм до ринковими умовами і цінами не відповідає реальному характеру їх діяльності, пов'язаній з активним впливом на навколишнє ринкове середовище. По-третє, неповна доступності інформації, а саме її асиметрія є рушійним мотивом конкуренції. Нарешті, якщо ми десь і зустрінемо умови, що відповідають вимогам досконалої конкуренції, то вони будуть усього лише відображати результат процесу конкуренції, нічого не кажучи про сам спосіб конкуренції.

Недосконала конкуренція - тип конкуренції, при якій фірми мають ринкову владу та конкурують за обсяг продажів. Даний тип конкуренції представляє спосіб конкуренції фірм, що мають різні розміри і витрати, відмінні характеристики продукту і різні цілі, а також застосовують різні конкурентні стратегії. Економічний зміст цієї конкуренції полягає в тому, що ринкове взаємодія фірм являє собою постійно модифікується процес протидії пануванню на ринку окремих фірм. А його відмінною особливістю є використання переважно нецінових факторів конкуренції. Найбільш поширені форми недосконалої конкуренції - це монополістична конкуренція, що представляє суперництво між фірмами, ринкова влада яких обумовлена унікальними особливостями їх товару, і олігополістична конкуренція, що представляє суперництво між фірмами, ринкова влада яких обумовлена їх ринковою часткою.

Конкуренція реалізується не лише через ціни, а й допомогою типу продукту, способів виробництва і збуту. Вона зачіпає не тільки споживачів, але й інші конкурентні сили - ресурсів постачальників, посередників, які виробників товарів-замінників і т.д. Як функція ринкової структури конкуренція може бути більш-менш обмеженою. Головне, однак, полягає в тому, аби визначити, наскільки відповідальність кількості, якості і ціни товарів запитам споживачів. У цьому сенсі може конкуренція бути ефективною і неефективною.