Розвідка

Розвідка організується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій.

Розвідка противника ведеться з завданнями: встановити його наміри та замисел дій; виявити бойовий склад, приналежність, положення, угруповання, стан і можливості частин і підрозділів, пункти управління військами і зброєю; виявити об'єкти (цілі) для ураження; визначити ступінь поінформованості противника про наші війська; виявити нові способи і засоби ведення бойових дій, заходи противника щодо забезпечення дій військ, результати ядерних і вогневих ударів, нанесених по противнику, а також визначити морально-психологічний стан військ противника і місцевого населення.

Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповання противника, особливо місця розташування засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї і радіоелектронного подавлення, його замислу дій, боєздатності і готовності до нанесення удару.

Розвідка місцевості ведеться з завданнями виявити: ступінь і характер інженерного обладнання місцевості, систему загороджень, особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, доріг, троп, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування та бойові дії підрозділів, на можливість застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї і захист від них; райони руйнувань, пожеж і затоплень, зони (райони) радіоактивного, хімічного і біологічного (бактеріологічного) зараження, можливі напрямки їх подолання й обходу.

Основними вимогами, які ставляться до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, достовірність, активність, оперативність, скритність, раптовість проведення розвідувально-бойових дій, точність визначення місця розташування (координат) об'єктів (цілей), які розвідуються, постійна і чітка взаємодія сил і засобів розвідки різних видів, всебічне забезпечення дій розвідувальних органів.

Добуті відомості передаються всіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна, радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, у батальйоні, крім того, артилерійська розвідка, розвідка повітряного противника.

Охорона

Охорона в батальйоні (роті) організується і здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника в район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп і забезпечити підрозділам, що охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) і вступу в бій.

Батальйон (рота) охороняється: в бою – бойовою, на марші – похідною, при розташуванні на місці – сторожовою та у всіх випадках, крім того, безпосередньою охороною.

Бойова охорона висилається за вказівкою старшого командира, або за рішенням командира батальйону (роти); похідна і сторожова охорона організуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відрив від головних сил – самостійно.

Безпосередня охорона організується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки і вказівок старшого командира. Вона здійснюється вартовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження і комендантської служби.

Для досягнення цілей охорони сили і засоби, виділені для її здійснення, вирішують наступні завдання: організацію і здійснення бойового чергування, попередження підрозділів, які охороняються, про безпосередню загрозу і небезпеку нападу наземного противника, виявлення сил і засобів розвідки противника, можливість їх ураження і знищення; виявлення і знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, ведення бойових дій до вступу в бій підрозділів, що охороняються; забезпечення безпеки руху транспорту; забезпечення пропускного режиму; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.

Під час організації охорони командир, як правило, вказує: напрямки, на яких зосередити особливу увагу; де і яку мати охорону і її склад; час висилки (виставляння) охорони і її завдання; пропуск і відзив. При необхідності він також визначає склад і завдання безпосередньої охорони.