Початок розпаду Австро-Угорщини

У роки першої світової війни в Австро-Угорщині внаслідок воєнних поразок, господарської розрухи й нестачі продовольства посилилися революційні настрої серед населення. Велике значення мали січневий і червневий страйки 1918 р. та повстання на австро-угорському військовому флоті в м. Которі (Каштаро) на початку лютого 1918р. Протягом кількох днів було ліквідовано монархічну адміністрацію і створено незалежні республіки Австрію, Угорщину і Чехословаччину. Частина території Австро-Угорщини перейшла до Румунії, Польщі та Югославії. Особливо бурхливо розвивалися події в Угорщині. 30 жовтня 1918 р. в Будапешті почалося повстання. На вулиці вийшли робітники й студенти. «Хто тримає в руках гвинтівку, хто шаблю, хто багнет, хто пістолет, – описувала демонстрацію одна з угорських газет. – Всі вітають революцію, республіку. Виступи населення підтримували солдати». В ніч на 31 жовтня повсталі зайняли всі важливі стратегічні пункти столиці. У місті перемогла демократична революція. В Угорщині влада опинилася в руках національної ліберальної буржуазії, до уряду ввійшли також і праві соціал-демократи. Країну було проголошено республікою.

4. Турецька війна за незалежність, або Кемалістська революція (назва, прийнята у радянській літературі) — назва антиімперіалістичної національної революції в Туреччині, що розпочалася після поразки Туреччини вПершій світовій війні, в результаті чого створилася загроза повної втрати нею державної самостійності.

передумови, жовтень 1918 — травень 1919

В Першій світовій війні Османська імперіябрала участь на стороніНімеччини, що закінчилося для неї крахом. 30 жовтня 1918 року представники Османської імперії з одного боку та країнАнтантиз іншого підписалиМудросське перемир'я— таким чином Перша світова війна для Туреччини завершилася. 13 листопада 1918 року, у відповідності з умовами перемир'я, Антантою був окупованийКонстантинополь— почаласяінтервенціяв Туреччину країн Антанти, Греції та новоствореноїДемократичної республіки Вірменія.

Події

Центром революції була Анатолія. Тут наприкінці1918— початку1919рр. виник стихійний народний рух протиокупаціїряду районів країни державамиАнтанти(Великою Британією,Францією,Італією), який переріс після окупаціїГрецієюІзміра15 травня1919р. увизвольну війну.

Керівним класом в революції була анатолійська буржуазія (переважно торгова), зацікавлена у збереженні територіальної цілісності країни і створенні незалежної турецької національної держави. Значну роль зіграли патріотичні кола дрібної буржуазії, інтелігенції, в особливості офіцерство, з-посеред якого висунувся лідер революції Мустафа Кемаль Ататюрк.

У вересні 1919р.Сивасський конгрес буржуазних організацій (так званих, Товариств захисту прав) обрав керівний центр революції — Представницький комітет на чолі з Кемалем. Зробивши в кінці 1919 р. своєю резиденцією Анкару, цей комітет став фактично виконувати функції тимчасового уряду Туреччини. Після розгону у березні1920р. окупантами парламенту вСтамбулі, скликаного в січні 1920 р. на вимогу кемалістів і прийняв28 січнядекларацію незалежності«Національний обітницю».

Представницький комітет скликав 23 квітня1920р. в АнкаріВеликі національні збори Туреччини (ВНЗТ), проголосив себе єдиною законною владою в країні. Султанський уряд у Стамбулі до того часу в значній мірі втратив свій вплив. Його спроби придушити національно-визвольний рух своїми силами зазнали невдачі. З середини 1920 р. великі держави розгорнули за допомогою грецької армії відкриту збройну інтервенціюпроти анкарского уряду. Разом з тим вони почали чинити тиск на султанський уряд, домігшись від нього підписання кабальногоСеврського мирного договору 1920.

Створена замість ліквідованих партизанськихзагонів регулярна армія ВНЗТ на початку1921р. затримала просування іноземних військ, а потім завдала їм ряд поразок і до осені1922р. повністю звільнила територію Туреччини від іноземних окупантів.

Підсумки

На Лозаннській конференції 1922—1923великі держави змушені були остаточно відмовитися від Севрського договору і визнати незалежність Туреччини. У ході революції і подальших перетворень (ліквідація султанату — у 1922 р., проголошення республіки — у 1923, ліквідаціяХаліфату— у 1924 та ін.) Туреччина перетворилася на світську буржуазну республіку.