1.2.Територіально-адмністративний склад області

Територіально-адміністративний склад області:

1. Будьонівський район

2. Ворошиловський район

3. Калінінський район

4. Київський район

5. Кіровський район

6. Куйбишевський район

7. Ленінський район

8. Петровський район

9. Пролетарський район

Область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. Із півдня область омивається Азовським морем.

Довжина області з півночі на південь — 255 км, із заходу на схід — 180 км. Загальна довжина меж області становить 1 526 км, з них: сухопутні — 1 376 км, морські — 140 км. Найвище місце області — курган Могила-Гостра (331 м), розташований поблизу селища Польове Шахтарського району, найнижче місце (− 0,4 м) — рівень води в Азовському морі.

Крайня північна точка області — висота 195 м в Краснолиманському районі, південна — село Білосарайська Коса Першотравневого району, західна — поблизу селища Комишуваха Великоновосілківського району, східна — поблизу села Верхній Кут Шахтарського району. Географічний центр області знаходиться в селищі Піски Ясинуватського району.

Разом з найближчими містами Донецьк входить у склад Донецької агломерації. До складу сучасного міста Донецька входять населені пункти Бирюки, Горбачево-Михайлівка, Ларине та Моспине. Решта колишніх передмість, такі як Вєтка, Гладківка тощо, давно стали територією міста, однак зберігають свої історичні назви як його мікрорайони.

Територія міста Донецька поділена на 9 адміністративних одиниць — районів.

Таблиця 1.1

Поділ Донецької області на адміністративні одиниці

Назва	Рік заснування	Площа	Чисельність населення	Мікрорайони
Будьонівський район	1980	81,97 км2	90,2 тис.	Євдокіївка, Заперевальний, Мушкетово, Цвєточний
Ворошиловський район	1973	9,8 км2	92,4 тис.
Калінінський район	1926	25,9 км2	108,1 тис.	Калинівка,Семенівка, Шанхай
Київський район	1967	37,87 км2	139,3 тис.	Вєтка,Гладківка, Привокзальний, Путилівка
Кіровський район	1937	67,1 км2	162,9 тис.	ім. Абакумова, ім. Бірюзова, Рутченкове, Перемога, Текстильник, Мирний, Широкий
Куйбишевський район	1926	52,9 км2	111,1 тис.	Азотний, Октябрський, Смолянка
Ленінський район	1926	85,8 км2	101 тис.	Олександрівка, Голубий, Красний Пахар, Зоряний, Південні схили
Петровський район	1932	62,4 км2	81,4 тис.	ім. Мічуріна, Мандрикіне, Петрівка,Тихий, Трудовський
Пролетарський район	1958	146,9 км2	98,9 тис.	Східний,Об'єднаний, Чулківка, Чумакове

Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9 % загальної чисельності населення країни. Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші. У національному складі населення області українці переважають над росіянами. У територіальному розрізі частка українців є значно вищою в північних, північно-західних та південно-західних районах області. В трьох містах Донецьк, Макіївка та Єнакієве частка росіян є дещо більшою ніж українців.

Донецьк входить в п'ятірку найбільших міст України. В 1979–2006 роках чисельність населення Донецька становила більш 1 мільйона мешканців. За даними всеукраїнського перепису 2001 року у міській раді мешкало 1 033 424 осіб, включаючи населення власне міста Донецька — 1 016 194 осіб. Динаміка змін чисельності населення:

1870 — 164 1941 — 507 000 1992 — 1 121 400

1884 — 5 494 1943 — 175 000 1994 — 1 113 500

1897 — 28 100 1959 — 699 200 1998 — 1 065 400

1910 — 48 000 1970 — 879 000 2000 — 1 049 000

1914 — 70 000 1975 — 966 800 2001 — 1 016 200

1926 — 106 000 1979 — 1 020 800 2006 — 993 500

1937 — 246 000 1984 — 1 064 000 2010 — 977 257

1939 — 466 300 1987 — 1 090 000

1989 — 1 109 100

В 2001–2004 роках населення зменшувалось приблизно на 5 тис. осіб на рік, в 2004–2009 — на 3,5 тис. осіб на рік. Очікується, що в 2010—2030-х роках населення міста буде зменшуватись більш швидкими темпами, що пов'язано зі зменшенням сегменту населення репродуктивного віку (від 20 до 35 років) з теперішніх 1047 тис. осіб по області до близько 480 тис. осіб через 20 років, тобто у 2,2 раза зменшиться кількість населення, яке народжує основну кількість малюків. Враховуючи цей фактор, до 2030 року в місті може залишитися менше 850 тис. осіб.

Реальна чисельність населення міста значно відрізняється від населення в межах не тільки через агломеративність, але й через неузгодженість адміністративних кордонів між Донецьком та Макіїівкою. Так, великі мікрорайони Донський та Східний опинилися за межею міста, та юридично не належать до території міста. Реальне населення міста (без агломерації) становить близько 1,2 млн мешканців.

Таблиця 1.2