18. За яких умов гранична корисність товару зменшується (збільшується)?

Залежність корисності блага від процесу його споживання обгрунтував німецький економіст Генріх Герман Госсен (1810-1850). З кінця ХІХ століття в економічну науку міцно ввійшли два постулати Г.Госсена, які носять назву перший та другий закон Госсена.

Перший закон Госсена проголошує: в одному безперервному акті споживання корисність наступної одиниці спожитого блага зменшується; при повторному акті споживання корисність кожної одиниці блага зменшується у порівнянні з її корисністю при початковому споживанні.

19. Що таке гранична норма заміщення (субституції)? Побудувати графік

Гранична норма заміщення — норма заміщення одного блага іншим, при дотриманні якої зберігається той же рівень задоволення споживача.

Гранична норма заміщення (ПНЗ) товару X на товар Y у споживанні дорівнює кількості товару Y, від якого країна повинна відмовитися для однієї додаткової одиниці товару X, залишаючись на тій же кривій байдужності.

Гранична норма заміщення може набувати різних значень: дорівнювати нулю, бути незмінною або змінюватися за рухом уздовж кривої байдужості.

Для двох повністю взаємозамінних товарів MRS = const. У цьо­му випадку криві байдужості zzzz«видозмінюються» у прямі лінії.

20. Поясніть значення поняття “рівновага споживача”. Що лежить в основі її визначення?

Рівновага споживача (consumer equilibrium) - точка, в якій споживач максимізує свою загальну корисність або задоволення від витрачання фіксованого доходу.

Рівновага споживача може бути виражене таким чином:

де MU - гранична корисність окремих товарів; P - їх ціна.

21. Дайте характеристику внутрішньої рівноваги споживача

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак може стати­ся, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою.

22. Дайте характеристику кутової рівноваги

Може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою.

Наприклад, хтось із студентів вирішив обмежити споживання борошняних виробів, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількос­ті котлет, що може придбати студент залежно від його бюджета.

У наведеному прикладі кутова рівновага може пе­ретворитися у внутрішню, коли ціни значно знизять­ся на пиріжки чи значно зростуть на котлети. Якщо споживач взагалі не бажатиме відмовлятися від кот­лет заради пиріжків, то крива байдужості матиме ви­гляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівно­ваги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і то­ді, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Наприклад, через якесь захворювання споживач взагалі не може вживати м'ясо, тоді його приваблюватиме той набір, де менше котлет, а рівновага (максимізація кориснос­ті) досягатиметься у точці, що відповідає максималь­ній кількості пиріжків, яку він може придбати, вихо­дячи з бюджету. Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго.