47. Марксистська економічна теорія.

Історичні умови формування марксизму слід розглядати з двох сторін: перша — загострення соціальних суперечностей, що знайшли втілення у боротьбі робітничого класу за свої права (цей клас був згуртований і численний); і друга — нові тенденції в розвитку економічної науки.Саме в цей час у розвитку економічної науки настає період певної невизначеності: класичні теорії пережили себе, почалася боротьба різних наукових поглядів, унаслідок чого поряд з класичними догмами виникають різноманітні вчення, що принаймні частково заперечують їх. Загальні ознаки марксизму. Вивчення цієї, досить складної для розуміння, теорії буде полегшене, якщо умовно поділити її на дві частини:

— марксизм як економічне вчення;

— марксизм як соціальне вчення.

Марксистське бачення таких перетворень було, на відміну від соціальних утопій їхніх попередників, радикальним: пропагувало революційні (насильницькі), а не еволюційні зміни форм власності. Водночас економічне обгрунтування необхідності таких змін було значно переконливішим від утопічних учень (до речі, саме Маркс уважав найбільшою утопією сподівання, що соціальні зміни Може запровадити держава або клас «вихованих» капіталістів).Методологія марксизму. Варто зауважити, що Маркс і Енгельс починали свою наукову діяльність як прихильники альтернативної школи політекономії, запозичивши з неї ідею свідомої перебудови суспільства і поєднавши її з ученнями соціалістів-утопістів.Але згодом на них великий вплив справила класична політекономія, принципи якої вони не піддавали сумнівам. Тому їхнє вчення стало синтезом двох протилежних підходів, двох методів — історичного і логічного (абстрактного).Такий синтез не завжди був органічним, що й зумовило певну двоїстість їхнього вчення: з одного боку — воно утверджувало принципи об'єктивності, з другого — принципи суб'єктивізму та ідеалізму. Але матеріалістичні (об'єктивістські) підходи у працях засновників марксизму переважають. Навіть використання історичного методу дослідження базується на цих підходах.Саме завдяки цьому в межах історичного методу було сформульовано формаційний принцип аналізу: Маркс і Енгельс доводили, що прогрес суспільства цілком залежить від розвитку продуктивних сил, основним стрижнем яких стають засоби виробництва, котрі завжди є чиєюсь власністю, що й спричиняє поділ суспільства на два основні антагоністичні класи — власників і тих, кого позбавлено власності. Форма власності, і класи, котрим ця власність належить, визначають тип формації.Класова боротьба загострюється в міру того, як клас власників засобів виробництва починає, замість удосконалення засобів виробництва, посилювати експлуатацію класу, позбавленого цих засобів. Отже, на думку К. Маркса, застарілі форми власності стримують розвиток засобів виробництва, а забезпечити цей розвиток можна тільки зміною таких форм.Ці засадничі ідеї основоположників марксизму дуже важливі для розуміння їхніх економічних праць

28.Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи

Передумови географічних відкриттів: ‑ускладнення торгівлі Європи зі Сходом, з причин захоплення традиційних шляхів турками, арабами, татаро-монголами; ‑нестача в Західній Європі грошових металів – золота, срібла; ‑формування в Західній Європі абсолютистських монархій, які потребували величезних витрат для підтримки пишності дворів; ‑поява великовантажних кораблів (1000-1500 т), нових навігаційних приборів (компас, астролябій), достовірних карт; ‑формування нового погляду на форму Землі, як на кулю ‑пошук нових шляхів на схід через океан.

Великі географічні відкриття є сукупністю ряду морських подорожей: ‑1486р. – флотилія Б.Діаса досягла південного берега Африки; ‑1498р. –В. де Гама через Індійський океан досяг індійського берега; ‑1492р. – Х.Колумб відкрив Америку; ‑1519‑1521 рр. Ф.Магеллан здійснив першу навколоземну подорож.

Наслідки великих географічних відкриттів: ‑виникнення світового поділу праці, початок створення світового господарства і ринку; ‑зростання товарообігу, урізноманітнення асортименту (у Європі з’явилися чай, кава, тютюн, какао); ‑переміщення економічних центрів від Венеції, Генуї до Лісабону, Антверпену; ‑розвиток товарних бірж, міжнародного кредиту, створення фондової біржі; ‑формування колоніальної системи характеризується захопленням заокеанських земель, "викачуванням" їх багатства, шляхом нееквівалентного товарообігу (Португалія, Іспанія, Бельгія, Великобританія); ‑"революція цін" – явище, пов'язане з імпортом великої кількості золота й срібла з Америки до Європи при незмінності умов виробництва інших товарів. Відбулося знецінення заробітної плати, земельної ренти. Було прискорено збагачення заможної частини селянства, зародження промислової буржуазії.