21.Ремесло.Структура цехової системи

Економічною основою західноєвропейського середньовічного міста було ремесло. Ремісники однієї або кількох споріднених професій об'єднувалися в цехи.цехи поділяються на багатші («старші або «великі») і бідніші («молодші», або «малі»). Цех які нещодавно утворилися, були набагато бідніші ві цехів, закладених десятиліття чи століття тому. Водн час відчутною була й різниця в предметі виробництва і продажу, бо гончар не міг мати таких прибутків, як з лотар, вироби якого купували багатії. Тому іноді стари цехи підпорядковували собі молодші. Займатися ремеслом у власній майстерні могла тільки людина, яка мала зваин майстра. За власні гроші майстер купував необхідне обладнання, сировину й витговляв виріб від початку аж до надання йому завершеної форми. У майстра бул помічники: підмайстри та учні. Соціальна структура середньовічного ремісничого цеху характеризувалася феодальною ієрархічністю. Цех поділявся на соціально-вікові групи (учні - підмайстри - майстри - старші майстри). Кожна така група мала свої чітко визначені права і обов'язки, а також юридичний статус, зафіксовані в цеховому статуті. Членами цехів офіційно вважалися лише майстри, які також поділялися на дві групи -- власне майстрів (молодших майстрів) і старших майстрів. Справами цехів керували виборні посадові особи. На чолі об'єднання цехів стояв цехмістер, посада якого не оплачувалася, але була дуже почесною.

22. Регіональна і міжконтинентальна торгівля.Ганзейський союз

Ганза (нім. Hanse) — торговий і політичний союз північнонімецьких міст у XIV (остаточне оформлення) — XVI ст. (формально до 1669 р.) на чолі з Любеком. Ганзі, що здійснювала посередницьку торгівлю між Західною, Північною і Східною Європою, належала торгова гегемонія в Північній Європі. У Ганзу входило до 100 міст, ут. ч. Ревель (Таллінн), Дерлт (Тарту), Рига та інші. З кінця XV ст. почався занепад Ганзи.

23.Економ.Думка середньовіччя.Учення про справедливу ціну ф.Аквінського

Ібн-Хальдун (Ібн-ХальдунАбдуррахман Абу ЗейдІбнМухаммед) (1332-1406) - арабський історик і філософ. Його основна праця носить назву "Книга повчальних прикладів з історії арабів, персидців, берберів і народів, що жили з ними на землі". Він висунув концепцію "соціальної фізики", яка закликала до:а) до усвідомленого ставлення до праці;б) боротьби з марнотратством і жадібністю;в) розуміння недоцільності майнової і соціальної рівності.Головні праці Августина Блаженного - "Про град Божий" і "Сповідь". Августин убачав два протилежних види людської спільноти: "град Земний", тобто державність, яка ґрунтується "на любові до себе, доведеній до презирства до Бога", і "град Божий" - духовна спільнота, яка ґрунтується "на любові до Бога, доведеній до презирства до себе".Економічні переконання Августина були основані на таких ідеях:а) вид праці (розумова або фізична) не повинен впливати на становище людини в суспільстві, оскільки ці види праці рівноцінні;б) нетрудове нагромадження золота і срібла, лихварський відсоток і торговий прибуток є гріховними;в) "справедлива ціна" є ціною товару, яка відповідає витратам на його виробництво.Ідеї Августина відповідають поглядам раннього феодалізму.Фома Аквінський (Фома Аквінат) (1225-1274) - чернець-домініканецьУ трактаті "Про правління государів" Фома Аквінат викладає подібні до Аристотелевих уявлення про людину як суспільну істоту, про загальне благо як мету державної влади, про моральне добро як середину між хибними крайнощами.В основному творі "Сума теології" він дає узагальнюючу оцінку товарно-грошовим відносинам.Ключові догми Фоми Аквіната такі:o гроші не можуть породжувати нові гроші;o необхідним і виправданим є становий поділ суспільства;o багатство поділяється на природне (плоди землі та ремесла) і штучне (золото і срібло);