18.Аграрне суспільство в Київській Русі

Агра́рне суспі́льство — поняття, що характеризує доіндустріальнустадію розвитку суспільства від виникнення продуктивного господарства до промислового перевороту, промислової революції. Синоніми аграрного суспільства — «традиційне суспільство» та «селянське суспільство». Поняття почало активно вживатися у 1950—60-ті роки внаслідок поширення концепції індустріального суспільства.

19.Економічні наслідки литово-польського завоювання укр..Земель

У період укладення трьох угод про політичний союз (унію), що тривав понад 180 років, змінювався характер підпорядкування українських земель польсько-литовській короні. Залишаючись за своїм типом середньовічною феодальною державою, Литовсько-Руська держава змінює внутрішню форму, режим правління стає дедалі жорсткішим, а влада - чужинською.Люблінська уніябула здійснена польськими

феодалами за активної допомоги литовських, українських і білоруських

шляхтичів, які з метою задоволення своїх інтересів зрадили батьківщину.

Негативними наслідками унії були: посилення польської експансії на

етнічні українські землі, остаточне закріпачення селян, руйнівний наступ

католицизму, насильницька полонізація, наростання соціальної напруги. Берестейська церковна унія Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву.

Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавались

уніатам, православні залишались без вищої церковної ієрархії. І тому

згодом прірва між українцями греко-католиками та поляками католиками

надзвичайно зросла.Підсумовуючи сказане, можна зазначити, що форсований наступ католицизмуна українські землі мав своїм наслідком полонізацію та окатоличення

українців, він призвів до загальної дезорганізації та занепаду

православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку

культурного життя, гаранта збереження національних традицій.

20.Другий поділ праці.Урбанізація Європи….

Другий суспільний поділ праці виник на основі відокремлення ремесла, тобто появи прообразу промисловості. Цей етап вважають особливо помітним кроком у зародженні товарного виробництва.Урбаніза́ціяєвропи— це зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в країні, регіоні, світі.В ХІ-ХІІІ ст. у країнах Західної Європи прокотилася хвиля комунальних революцій, внаслідок яких міста добилися незалежності та самоврядування. Утворювалися міста-комуни, або міста-держави, які мали повну свободу, власні органи управління (виборний муніципалітет, судівництво тощо). У ранньому середньовіччі місто було таким же сеньйо­ральним володінням, як і село, і тому належало феодалу, на землі якого розташовувалося. Сеньйор вершив суд, дозволяв будів­ництво, збирав податки, керував обороною, сприяв ринку ремес­ла. Починаючи з XI століття, економічно зміцнілі міста (комуни) все сильніше прагнули звільнитися від влади земельних магнатів. Здійснення цього почалося з прагнення зменшити і стабілізувати ренту, а потім переросло в боротьбу за самоврядування.

Комунальні революції сприяли подальшому зміцненню міст, росту політичного і економічного впливу третього стану, особливо купецтва, утвердженню керівної ролі міста відносно се­ла, яке встановлювалась за допомогою міських ринків, уже кон­трольованих не феодалами.Магдебу́рзькепра́во— одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки. Суть магдебурзького права полягала у тому, що міське населення звільнялось від юрисдикції урядової адміністрації (феодалів, воєвод, намісників, ін.) й місту надавалась можливість самоврядування на корпоративній основі, запроваджувались власні органи міського самоврядування. До складу громади входили міщани - жителі міста, але лише ті, які мешкали поза межами земельної території, що належала єпископу чи княжому замкові. Міста діляться на малі ,середні ,великі ,крупні ,найкрупніші,міста схожі на села.