57.Зміст податково-процесуальних правовідносин

Фактичний зміст податково-процесуальних правовідносин – пове-дінка суб’єктів (учасників) податкового процесу, практична діяльність, спрямована на наповнення дохідної частини бюджету, здійснення в першу чергу фіскальної функції податкових платежів.

Юридичним змістом податкових правовідносин є права і обов’язки їх суб’єктів. Податковими правами й обов’язками обмежуються можливості і межі поведінки суб’єктів правовідносин, що випливають з конституційної норми, якою закріплено (ст.67) сплачувати податки.

Обов’язковим елементом правовідносин є наявність юридичних фактів, з якими пов’язують виникнення податкових правовідносин (правоутворюючі), їх зміну (право змінні) та припинення (правоприпиняючі). Вони можуть бути (правомірні) власне подання декларації, неправомірні дії (ухилення від сплати) та події (смерть платника).

Зміст податкових правовідносин включає:

1) юридичний зміст, що виражений у системі прав і обов'язків суб'єктів податкових правовідносин;

2) фактичний (матеріальний) зміст, який проявляється в реальній поведінці суб'єктів у сфері оподаткування.

Юридичний зміст є ширшим за значенням і включає комплекс можливих варіантів поведінки. Фактичний зміст означає конкретні форми поведінки суб'єктів, тобто реалізацію одного з варіантів можливого юридичного змісту правовідносин. Наприклад, податкові злочини й проступки виражають юридичний зміст, а конкретне правопорушення — фактичний зміст.

Підставою виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин є юридичні факти — конкретні життєві обставини, з якими норми податкового права пов'язують виникнення, зміну або припинення податкових правовідносин.

58.Класифікація податково-процесуальних правовідносин

Класифікація податкових правовідносин здійснюється за різними підставами:

1) за функціями, які вони виконують:

- загально регулятивні — спрямовані на закріплення кола суб'єктів податкового права, їх загального юридичного статусу;

- конкретно-регулятивні—спрямовані на закріплення конкретної поведінки;

- комплексні—виникають на стику загально регулятивних і конкретно-регулятивних відносин;

- охоронні — спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру2.

2) за характером податкових норм:

- матеріальні податкові правовідносини — виникають на основі матеріальних норм податкового права та закріплюють права й обов'язки суб'єктів податкових правовідносин;

- процесуальні податкові правовідносини — виникають на підставі процесуальних норм податкового права в процесі реалізації суб'єктивних прав і обов'язків (під час провадження у справах про податкові правопорушення, надання відстрочок і розстрочок стосовно сплати податків тощо).

59.Види податково-процесуальних правовідносин

До основних видів податково-процесуальних правових відносин належать:

а) майнові і немайнові; Об’єктом майнових фінансових правовідносин є грошова субстанція. Об’єктом немайнових фінансових правовідносин вона не є.

б) основні, додаткові та факультативні; Основні фінансові правовідносини створюють конструкцію, на якій базуються всі інші, похідні фінансові правовідносини

в) короткострокові, середньострокові та довгострокові;

г) періодичні та одномоментні;

д) загальні, прискорені та ускладнені;

е) правовідносини за видами суб’єктів;

є) двосуб’єктні та багатосуб’єктні;

ж) двосторонні та багатосторонні;

з) активні та пасивні; За характером обов’язків виділяють такі правовідносини: активного типу – передбачається обов’язок зро-бити певні дії на користь іншої сторони; пасивного типу – обов’язок утриматися від небажаних для іншої сторони дій

и) регулятивні та охоронні; . Регулятивні – в яких поведінка суб’єкта повністю відповідає приписам норм права Охоронні – це такі правовідносини, основним змістом яких є правові заборони, правові обмеження або активні обов’язки відповідних посадовців, передбачені з метою забезпечення охорони регулятивних правовідносин

і) абсолютні та відносні; Відносні – правовідносини, в яких перераховані усі суб’єкти, як правонаділені, так й зобов’язані.. Абсолютні – правовідносини, в яких визначена тільки правонаділена сторона, усі інші суб’єкти є зобов’язаною стороною

ї) загальні та конкретні; Загальні правовідносини виникають на основі конституційних норм, що визначають права, свободи й обов’язки особи, кримінально-правових і адміністративно-правових заборон.

й) управлінські та договірні.