Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_pravo.docx
Скачиваний:
91
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
140.55 Кб
Скачать

52.Види податково-процесуальних правових норм

Класифікація податкових норм:

  1. За особливостями впливу на учасників відносин:

а) зобов’язуючі – обов’язок робити певні активні дії;

б) забороняючі – не робити заборонених дій, які порушують порядок, закріплений нормами.

в) уповноважуючі –право на певні позитивні дії в межах розпоряджень, що містяться в нормі.

2) За змістом:

а) матеріальні – регулюють міру права і обов’язків учасників, види й обсяги матеріальних і грошових зобов’язань;

б) процесуальні – регулюють процедуру суб’єктів з реалізації матеріальних норм, тобто з приводу надходжень податків і зборів.

53.Місце податково-процесуальних норм у системі фінансового права

Процесуальні норми податкового права спрямовані на реа-лізацію матеріальних норм виключно податкового права і не поширюють свою дію за межі цієї підгалузі фінансового права. У цьому проявляється суттєва їх відмінність, наприклад, від господарсько-процесуальних і цивільно-процесуальних правових норм. З цієї ж причини слід чітко відмежовувати процесуальні норми податкового і адміністративного права.

Узагальнення викладеного дозволяє при визначенні місця податково-процесуальних норм у системі фінансового права виходити з таких основних положень: 1. Фінансове право – це галузь права. 2. Податкове право – це підгалузь фінансового права. 3. Податкове право можна характеризувати як «змішану» процесуально-матеріальну підгалузь фінансового права. 4. Податкове право включає Загальну, Особливу та Процесуальну частини. 5. Конструкція Процесуальної частини податкового пра- ва (формування якої завершується), у свою чергу, складається з інститутів (наприклад, правовий інститут процесуальних строків чи правовий інститут процесуальної відповідальності), субінститутів (відповідно правові субінститути строків з податкової звітності чи контролю) та окремих правових норм. Водночас важливо зауважити, що Процесуальна частина податкового права одночасно є складовою Процесуальної частини фінансового права.

54.Місце податково-процесуальних правовідносин у системі правового регулювання

Податково-процесуальним правовідносинам притаманна самостійна система юридичних фактів та фактичних складів, при цьому матеріальні податкові правові відносини до неї не входять.

Слід враховувати, що юридичні акти як різновид правомірних дій у податковому процесі, на відміну від юридичних вчинків, віддзеркалюють спрямованість суб’єктів податково-процесуальних правовідносин на досягнення чітких наслідків або відбивають їх намір рухатися у певному векторно орієнтованому напрямку.

Категорію податково-процесуальних правовідносин можна визначити як одну із ключових (центральних) у системі понять податково-процесуального права. Незважаючи на всю спорідненість адміністративно та податково-правового регулювання, відмінність між ними дійсно існує та має прин-циповий характер. Головна їх специфіка полягає в предметі та методі регулювання: адміністративні правовідносини – владні, податкові ж правовідносини  – за своєю природою владно-майнові, виникають та трансформуються у сфері оподаткування. Суттєвий відтінок надає також та обставина, що адміністративний процес часто розглядається як юрисдикцийний, податковий процес, як правило, – неюрисдикційний.

Податково-процесуальні правовідносини відрізняються від матеріальних податкових правовідносин: а) структурою; б) причинами виникнення та подальшої трансформації; в) динамізмом; г) суб’єктним складом, колом учасників; д) темпоральним фактором.

Податково-процесуальні правовідносини – врегульовані процесуальними нормами податкового права суспільні відносини (як правило, неюрисдикційного характеру), які складаються в галузі оподаткування через реалізацію приписів матеріальних та процесуальних податкових правових норм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]