50. Класифікація податково-процесуальних правових норм

Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, трудового, екологічного права та ін.

Норми права за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права)

-імперативні- норми, що виражають у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.

-Диспозитивні — норми, у яких держава наказує варіант поведінки, але які дозволяють сторонам регульованих відносин самим визначати права й обов'язки в окремих випадках. диспозитивні норми надають свободу вибору поведінки.

Норми права за характером впливу на особу

-Заохочувальні — норми, що встановлюють заходи заохочення за варіант поведінки суб'єктів, який схвалюється державою і суспільством і полягає в сумлінній і продуктивній праці (наприклад, правила щодо виплати премій).

-Рекомендаційні — норми, що встановлюють варіанти бажаної з погляду держави поведінки суб'єктів

Норми права за суб'єктами правотворчості:

-норми органів представницької влади; -норми глави держави

-норми органів виконавчої влади

-норми громадських об'єднань, комерційних організацій, трудових колективів підприємств

Норми права за дією у просторі:-загальні; -місцеві

Норми права за дією у часі:-постійні; -тимчасові

Норми права за дією за колом осіб:

-загальні — поширюються на все населення

-спеціальні — поширюються на певне коло осіб

-виняткові— роблять винятки із загальних і спеціальних норм

Норми права за функціональною спрямованістю (за функціями права):

-регулятивні(правила поведінки)— встановлюють права і обов'язки суб'єктів (наприклад, норма, що закріплює правомочності власника: володіння, користування, розпорядження, чи норма, що визначає порядок шлюбу). Регулятивні: дозвільні (що надають правомочності), що зобов'язують, заборонні.

-охоронні(сторожі порядку)— встановлюють способи юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, закріплених у регулятивних нормах (наприклад, норма Кримінального кодексу про відповідальність за вбивство).

51.Загальна характеристика підходів до класифікації процесуальних норм у податковому праві

Вихідними елементами, що формують податкове право, є податково – правові норми –правила ,способи поведінки, що складають зміст податкового права.

Податково-процесуальні правові норми можна класифікувати за наступними критеріями: 1) за видами податково-процесуальних проваджень;

2) за видами податково-процесуальних стадій; 3) за видами податково-процесуальних режимів; 4) за обсягом правового регулювання 5) за юридичною силою; 6) за дією в просторі; 7) за дією в часі; 8) за формою (юридичним джерелом); 9) за суб’єктом ухвалення рішення (суб’єктом, що лідирує); 10) за адресатами правових приписів (суб’єктом-виконавцем); 11) за об’єктом правового регулювання; 12) за способом правового ре-гулювання поведінки суб’єкта; 13) за конкретизацією правового припису; 14) за методом правового регулювання; 15) за обсягом процесуальних дій; 16) за ступенем інституційного наповнення (рівнем процесуальної напруженості).

Зауважимо, що наведені нами підстави не є вичерпними, вони можуть бути доповнені іншими критеріями

Враховуючи, що нам важливо виділити специфіку дії саме процесуального механізму в податковому праві, слід звернути особливу увагу на перші три підстави класифікації. Саме ці три елементи (процесуальні провадження, процесуальні стадії та процесуальні режими) є складовими компонентами будь-якої процесуальної форми та надають правовим нормам особливий «процесуальний» відтінок. Важливо в цьому плані звернути увагу й на останній із запропонованих критеріїв. Він передбачає визначення місця конкретної групи податково-процесуальних норм залежно від їх ступеня інституційного наповнення, рівня процесуальної напруженості (інтенсивності).