39. Поняття та сутність податкового процесу

Одного поняття «Податкового процесу» немає. Адже Податковий процес ще не досить розкритий. Існують різні твердження які б характеризували Податковий процес.

Звертаючись до висловлених у юридичній літературі думок учених про місце податкового процесу в системі юридичного процесу, можна виділити три основних позиції. Розглянемо перші дві: а) податковий процес є різновидом адміністративного процесу; б) податковий процес виступає автономним видом юридичного процесу, врегульований процесуальними нормами податкового права. І в першому, і в другому підході можна виділити окремі положення, які викликають схвалення. Дійсно, з одного боку, податковий процес найбільш близький саме до адміністративно-правового процесу. Проте така близькість ніяк не означає їх предметний зв’язок. З другого боку, процесуальні норми податкового права здійснюють правове регулювання податкового процесу. Додамо від себе – і лише вони (у наявності безальтернативність, монопольність). Але подивимося на місце, яке вони займають у системі правових норм. Податково-процесуальні норми є підвидом податкових норм, а ті, у свою чергу, – частиною фінансових норм. Тому ми є прихильниками третьої позиції: на нашу думку, конструктивний підхід повинен полягати у визначенні податкового процесу як підвиду фінансового процесу. Таким чином, не буде допущене викривлення, порушення цілісності галузевого фінансово-правового регулювання.

40.Податково-процесуальне право: наука та навчальна дисципліна

Наука податково-процесуального права, входячи в повному обсязі до системи науки податкового права, набуває всіх її специфічних рис як загального (цілого) правового явища. При характеристиці науки податкового права в юридичній літературі зазначається, що їй властиві певні особливості: а) вона похідна від відповідної сукупності діючих правових норм – складного інституту податкового права; б) ґрунтується на певному об’єкті, теоретичне пізнання якого повинне сформувати уявлення про нього як про цілісне утворення й як про сукупність складових елементів; в) критерієм об’єктивності пізнання об’єкта науки є практика оподаткування, узагальнення досвіду використання податково-правових норм, відповідність їх раціональним науковим моделям; г) вона припускає аналіз процесів у динаміці, вивчення податково-правового інституту в процесі виникнення й розвитку його, характеристику його базових інститутів. Таким чином, формуються основні підходи до визначення співвідношення з іншими інститутами (підгалузями) фінансового права, взаємозв’язків з галузевими правовими науками, увага зосереджується на аналізі внутрішньої структури вітчизняної науки податкового права, її генези.

Сучасний стан науки податкового права повною мірою відбиває всю позитивну рухливість, властиву податково-правовому регулюванню. Динамічний прогрес теоретично-доктринальної бази податкового права безпосередньо впливає на його розвиток у нормативному виразі. На погляд Ю.Л. Смирнікової, для розвитку науки податкового права необхідні певні умови. По-перше, затребуваність, тобто зацікавленість держави або, принаймні, дослідника в осмисленні податковоправових процесів, що відбуваються. Необхідна оцінка ступеня їх об’єктивності і взаємозв’язку. Тут же, на її думку, необхідне прогнозування негативних чинників, що можуть виникнути в результаті апробації одержаних наукових результатів. По-друге, має бути незадоволеність попередніми податково-правовими концепціями, прагнення до їх актуалізації, підвищення творчого потенціалу. По-третє, потрібен значний науковий фундамент і досвід аналізу різних поглядів, що дозволяє збудувати логічно вірну доктрину. По-четверте, усвідомлення законодавцем і правозастосувачем цінностей нових наукових висновків, що дозволить подолати негативну практику, що склалася. Зупинимося на цьому питанні детальніше. По-перше, у вітчизняних політико-правових реаліях важливим чинником, що сприяє подальшому успішному та динамічному розвитку науки податкового (податково-процесуального) права, слід визнати європейський вибір України, спрямованість на досягнення відповідності правової системи нашої держави до Європейського Союзу, роботу по адаптації податкового зако-нодавства України до законодавства ЄС. Враховуючи необхідність пов’язаних з цим кардинальних змін вітчизняного правового середовища, важко переоцінити роль і місце науки податкового (податково-процесуального) права в напрацюванні теоретико-методологічного фундаменту здійснення принципового реформування відповідного інституційного правового регу-лювання. По-друге, наука податково-процесуального права зараз тільки формується, перебуває на початковому етапі свого розвитку. Тому варто акцентувати увагу на масштабності комплексу завдань нинішнього науково-дослідницького пошуку, величезному потенціалі розширення наукових «горизонтів» (від з’ясування загальних питань податкового процесу, визначення його концепції до забезпечення розвитку конкретних правових еле-ментів, понять, категорій).