28. Поняття, види, способи здійснення податкового контролю

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами ДПС та митними органами

Податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків; - перевірок та звірок.

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

Податковий контроль є самостійним напрямом державного фінансового контролю. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально – економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

В його структурі діють: а) об’єкт контролю;б) форми і методи контролю;в) документи контролю; г) заходи податкового контролю та порядок їх здійснення.

Об’єктом податкового контролю слід вважати діяльність платників податків, податкових агентів, інших суб’єктів у процесі реалізації ними податкового обов’язку, а саме: правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, надання податкової звітності.

Податковий контроль здійснюється у конкретних формах, які мають обов’язкове законодавче закріплення:

Такими формами є :

- податкові перевірки;

- облік платників податків;

- оперативно – бухгалтерський облік податкових надходжень;

- Контроль за відповідністю витрат фізичних осіб їх доходами.

Класифікація:

а) Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати:

- попередній (передує здійсненню фінансово – господарської діяльності платників. Взяття на облік , державний реєстр);

- поточний (в процесі фінансово – господарської діяльності використовуються різні методи….);

- наступний ( здійснюється за підсумками звітного податкового періоду).

б) Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти:

- документальний ;

- фактичний.

У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути:

а) камеральний (за місцем знаходження податкового органу);

б) виїзним (за місцезнаходженням платника податків або приміщень чи територій, відповідних об’єктів оподаткування).

29. Податкові перевірки: види, порядок проведення та оформлення результатів.

Податкова перевірка являє собою діяльність податкових органів із аналізу й дослідження первинної облікової та звітної документації, пов’язаною зі сплатою податкових платежів, з метою перевірки своєчасності й повної сплати податків і зборів, правильного ведення податкового обліку, обчислення сум податкових платежів, здійснення податкової звітності.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приклад проведення перевірки (гл. 8 ст. 77 ПКУ):

Порядок проведення документальних планових перевірок

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім  не частіше ніж раз на два календарних роки, високим  не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у разі

прийняття керівником органу ДПС рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС виключно на підставі рішення керівника органу ДПС, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Мтроки проведення: планові:

Для Великих пл.. под..(ВПП) 30 р.д. +15 р.д.

Суб’єкти малого підпр-тва(СМП) 10 р.д. + 5 р. д.

Інші платники 20 р.д.+ 10 р.д.

Позапланові перевірки: для ВПП 15 р.д. +10 р.д.

СМП 5 р.д.+2 р.д.

Інші платники 10р.д +5 р.д.

30. Способи та порядок оскарження платниками результатів податкових перевірок, а також незаконних дій та рішень посадових осіб органів ДПС.

Скарги на неправильні дії посадових осіб ДПІ, допущені ними при стягненні платежів, надаються до тих ДПІ, яким вони безпосередньо підпорядковані.

Скарги розглядаються і рішення по них приймаються не пізніше місяця з моменту їх надходження. Рішення по скаргах можуть бути оскаржені до вищестоящої ДПС.

1) тобто до ДПС області чи ДПС України.

Подання скарги не припиняє оскаржувальної дії посадових осіб ДПІ. Право зупинити стягнення належної суми платежів має орган, що розглядає скарги до прийняття рішення по скарзі.

У разі незгоди платників з прийнятим рішенням дії посадових осіб ДПІ. ДПС можуть бути оскаржені до суду.

2) Реалізація платником податків свого права повинна бути забезпечена примусовою силою держави. Це положення означає, що до осіб, які перешкоджають платникові податків реалізувати свої права, держава зобов’язана застосовувати примусовий захід, що в остаточному підсумку дозволить платникові податків реалізувати його законне право.

1) Захист своїх прав платником податків ґрунтується в першу чергу на доказі факту відсутності в нього того чи іншого обов’язку. Права платника податків є безпосереднім механізмом, який, з одного боку, сприяє належній реалізації платником податків своїх обов’язків, а з іншого – є важливою гарантією захисту від неправомірних дій контролюючих органів.

2) Право платника податків – це передбачена нормою права міра його можливої поведінки. Право платника означає, що він може будувати свою поведінку на власний розсуд, але в межах того , що йому не заборонено податковим законом. Платник податків повинен мати можливість використовувати своє право у будь – який час, поки це право існує.

31. Характеристика обліку платників податків відповідно до Податкового кодексу України.

63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС

63.2. Взяттю на облік або реєстрації в органах ДПС підлягають всі платники податків. Взяття на облік в органах ДПС юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

63.3. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах ДПС за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Центральний орган ДПС може прийняти рішення про зміну основного місця обліку платника податків.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах ДПС за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом ДПС. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

63.4. Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є органи державної податкової служби або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

63.5. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

63.6. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

63.7. Орган ДПС зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому. Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

63.8. Особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу.

63.9. Документи, що подаються платниками податків для взяття на облік в органах державної податкової служби, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік в органах державної податкової служби або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

63.10. Центральним органом державної податкової служби визначаються:

63.10.1. порядок обліку платників податків і зборів;

63.10.2. перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів;

63.10.3. форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.

63.11. Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників ПДВ, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

63.12. Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.