Документ Microsoft Word
.docx5. Основою репортажу є подія, очевидцем якої є сам репортер, який слідкує за тим, як розвивалася подія, визначає ключові моменти, фіксує поведінку людей, учасників або очевидців події.
6. Відповідає на чималу кількість питаннь, які допомагають повноцінно відтворити перебіг події та її результати.
7. Будова. Класична форма репортажу - принцип піраміди. Можна прочитати перший абзац репортажу і зрозуміти, про що йде мова, другий абзац розширює цю інформацію, робить її більш широкої, третій поглиблює і так далі.
Така структура матеріалу пов'язана з тим, що часто журналісти передавали інформацію по телефону, телеграфу. Лінії іноді обривалися, тому на початку потрібно сказати найголовніше, щоб все-таки стало зрозуміло, про що йде мова.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливості жанру. Своєрідність жанру репортажу виникає, перш за все, в результаті розгорнутого застосування, методу спостереження та фіксації в тексті його перебігу та результатів. Завдання будь-якого репортера полягає в тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію що описується очима очевидця (репортера), тобто створити "ефект присутності". 10. Наявність суб’єктивної авторської думки. Для репортера важливо описати подію так, щоб викликати співпереживання реципієнта. Способами досягнення цієї мети є як виклад динаміки події, так і власне виклад динаміки авторських переживань, що говорить про певну частку суб’єктивності автора.
Кореспонденція
1.Жанр – кореспонденція
2. Визначення: жанр журналістики, предметом якого виступає конкретна соціальна ситуація ( "шматочок життя"), обмежена місцем і часом.
3.Функції: - повідомити про «предметну» подію, використовуючи при цьому (на відміну від репортажу) не стільки «живе» спостереження,скільки стислий переказ того, що відбувався
4. Види
Інформаційна. Вона відрізняється широтою охоплення матеріалу, ґрунтовним розкриттям теми.
Аналітична кореспонденція розкриває причини явища,що описується. Вона критичного плану.
Постановочна кореспонденція - такий вид відображає злободенну, актуальну ситуацію на основі аналізу та синтезу фатів.
Кореспонденція - роздум. Журналіст спільно з читачем аналізує, зіставляє, порівнює, оцінює цілий ряд фактів.
5. Основою кореспонденції зазвичай виступає якась одинична подія, явище, дія.
6. Відповідає на питання Що сталося? Де? Коли? Чому? Як? У залежності від мети виступу та обсягу інформації, якою володіє журналіст, ці питання можуть бути розташовані в якомусь іншому порядку, їх може бути більше або менше. Але в будь-якому випадку вони служать для опису того явища (події, дії, судження), яке стало відомо журналисту.
7.Будова. Структура кореспонденції специфічна. Вона має: рубрику, заголовок, лід, зачин, основну частину і кінцівку. По рубриці можна визначити характер кореспонденції. Зачини різних видів цього жанру бувають різними: сюжетний, інформаційний, проблемний.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливості жанру. Інформаційна кореспонденція відрізняється від замітки більш детальним і широким висвітленням предмета, може містити в собі деякі елементи оцінки, прогнозу. Вона близька за своєю суттю до репортажу, але відрізняється від нього тим, що автор кореспонденції не присутній на місці події в момент її здійснення і не ставить перед собою завдання дати докладний емоційно насичений опис предмета відображення. Темою кореспонденції часто є звичайні події або якісь локальні ситуації, процеси.
10. Наявність суб’єктивної авторської думки можлива у формі оцінок і коментарів.
Структура
Журналістика включає:
Систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації;
Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із мережі профільних установ;
Сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії.
Спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет).
Типи журналістики: цифрова, паперова, зображально-звукова, звукова, зображальна (комбінована).
Категорії журналістики:
Конвергентна журналістика
Мультимедійна журналістика
Комп'ютерна журналістика
Види журналістики:
пресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи)
телевізійна (канали, програми, передачі, фільми, інше)
радійна (канали, програми, передачі, інше)
інтернетна (інтернет-видання, інтернет-версія видання, сайт-видання, інше)
громадянська журналістика (новий підвид інтернетної журн-ки, де репортером може стати будь-хто, хто розміщує суспільно-важливу інформацію в своєму блозі, публічному відео- чи фотосервері, профілі в соціальних мережах)
агентська (для інформаційних агентств)
фотографічна (таблоїди тощо)
кінематографічна (кіноканал, кінохроніка, кіножурнал, кінопрограма тощо)
Тематичні спеціалізації журналістики:
соціальна журналістика;
політична журналістика;
ділова журналістика;
комерційна;
некомерційна;
міжнародна журналістика;
аграрна журналістика;
спортивна журналістика;
наукова журналістика;
правнича журналістика;
медична журналістика
військова журналістика
релігійна;
інша галузева журналістика
Аудиторні спеціалізації журналістики:
Жіноча
Чоловіча
Молодіжна
Дитяча
Пенсіонерська
Класифікація
Журналістику можна поділити на:
професійну (яку виконують журналісти) і непрофесійну;
пресову (для газет і журналів), агентську (для інформаційних агенцій), фото, радіо, телевізійну та Інтернет журналістику;
комерційну (спрямовану на отримання прибутків власниками медій) і некомерційну (для громадських, державних і релігійних організацій);
місцеву, загальнонаціональну і міжнародну;
політичну, економічну, спортивну, культурну й іншу соціальну.