3. Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з покупцями та резерву сумнівних боргів

Аналітичний облік розрахунків з покупцями в ТОВ «Велика кишеня», як зазначено в Наказі про облікову політику, ведеться за кожним контрагентом.

Регістром аналітичного обліку розрахунків з споживачами продукції на підприємстві є реєстр дебіторів. В даному реєстрі міститься перелік дебіторів товариства, вказана їх заборгованість на зазначену дату, тобто заносяться залишки по дебету і кредиту рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками». У разі погашення заборгованості покупцем він виключається з числа дебіторів і вже не числиться по підприємству як боржник.

Крім реєстру, на підприємстві ведеться журнал обліку реалізації послуг споживачам. У кінці місяця підводяться підсумки, які повинні співпадати з записами в журналі-ордері по 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» за відповідний місяць (дод. А2).

У ТОВ «Велика кишеня» синтетичний облік розрахунків з покупцями організований у відповідності з вимогами П(С)БО «Дебіторська заборгованість» та на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Синтетичний облік поточної дебіторської заборгованості ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», який має такі субрахунки:

• 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

• 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»

• 363 «Розрахунки з учасниками промислово – фінансових груп (ПФГ)»

• 364 «Розрахунки з гарантійним забезпеченням»[9]

По дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість наданих послуг, включаючи податок на додану вартість. По кредиту – сума платежів, що надійшли на рахунок підприємства в банківських установах, в касу, та інші види розрахунків.

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій в договорі.

Надаючи послуги, ТОВ «Велика кишеня» отримує дохід, у результаті чого виникає податкове зобов’язання. Для синтетичного обліку ПДВ підприємством використовується субрахунок 641 «Податкове зобов’язання». Для обліку доходу застосовується субрахунок 701 «Дохід від реалізації готової продукції». Виручка від наданих послуг надходить на поточний рахунок підприємства при безготівковій формі розрахунку чи в касу, якщо заборгованість погашається готівкою. Для відображення таких операцій використовуються рахунки 301 «Каса в національній валюті» та 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

На суму оплати за надані послуги та по нарахованому податковому зобов’язанню в ТОВ «Велика кишеня» складаються бухгалтерські проводки наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Кореспонденції з обліку розрахунків з покупцями за надані послуги ТОВ «Велика кишеня»[1]

№ з/п	Зміст операції	Дт	Кт		Сума.	Реєстр
Ситуація 1. Надання послуг – оплата
1	Надано послуги клієнтам	36	70		1200	Журнал-ордер 6 с.-г, реєстр N 6.3 с.-г
2	Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ	70	641		200	Журнал-ордер N 3 Г с.-г. і Відомості аналітичного обліку розрахунків з бюджетом N 3.5 с.-г
3	Списано собівартість послуг	90	26, 28		980	Реєстр N 6 с.-г
4	Оплата дебіторської заборгованості:	30,31	36		1200	Журнал-ордер 6 с.-г.  реєстри N 6.1 с.-г., N 6.2 с.-г
Ситуація 2. Оплата – надання послуг
5	Отриманий аванс (передоплата) від споживача	31, 30		681	1800	Реєстр N 6.3 с.-г
6	Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ	643		641	300	Журналі-ордері N 3 Г с.-г
7	Надано послуги споживачам	36		70	1800	Журнал-ордер 6 с.-г, реєстр N 6.3 с.-г
8	Відображення податкового зобов’язання	70		643	300	Журнал-ордер N 3 Г с.-г. і Відомості аналітичного обліку розрахунків з бюджетом N 3.5 с.-г
9	Списано собівартість послуг	90		26, 28	1650	Реєстр N 6 с.-г
10	Відображення заліку авансу (передоплати)	681		36	1800	Реєстри N 6.1 с.-г., N 6.2 с.-г

Невід’ємною частиною синтетичного обліку поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги є облік резерву сумнівних боргів. Для цього Планом рахунків передбачено рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» та рахунок 944 «Сумнівні і безнадійні борги».

Вже декілька років на ТОВ «Велика кишеня» має місце безнадійна заборгованість дебіторів, що викликає неплатоспроможність та порушує фінансову стійкість підприємства. Списання безнадійних боргів на витрати періоду приведе до значних збитків і кризового фінансового стану підприємства. Але до цього часу керівництво підприємства ще не приймало заходів щодо поліпшення становища.

Одним із способів поступового віднесення безнадійних боргів на витрати є розрахунок резерву сумнівних боргів. Його формування пояснюється необхідністю оцінки, яка може бути отримана від їх реалізації чи використання (вигода, втілена в активі, дорівнює сумі коштів, які будуть отримані в кінцевому результаті)

П(С)БО 10 передбачено три способи розрахунку резерву сумнівних боргів:

• виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

на основі класифікації дебіторської заборгованості за термінами її непогашення;

• за питомою вагою визнаних безнадійних боргів за реалізовану продукцію, товари, послуги у чистому доході.[12, c. 45-46]

Підприємство застосовує перший названий спосіб розрахунку резерву сумнівних боргів – визначення величини резерву виходячи з платоспроможності окремих дебіторів. ТОВ «Велика кишеня» на дату складання фінансової звітності проводить вивчення платоспроможності за кожним дебітором і виводить за ними індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначає суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за кожним дебітором буде становити загальну суму резерву сумнівних боргів по підприємству. При цьому розраховуються такі показники:

• відсоток безнадійних боргів (ВББ) щодо оплати дебіторської заборгованості кожним дебітором за попередні періоди;

• суму дебіторської заборгованості за звітний період (ДЗП).

Резерв сумнівних боргів (РСБ) обчислюється за формулою (3.1).

РСБ = ((ВББ х ДЗП)/100)хn, (3.1 )

де n – кількість дебіторів, що заборгували підприємству.

При застосуванні даного способу визначення коефіцієнту сумнівності носить досить суб’єктивний характер, оскільки платоспроможність будь-якого дебітора можна вивчити тільки приблизно.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат. Для обліку резерву сумнівних боргів на товаристві використовують рахунок 38. За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників виходячи з прийнятого у товаристві способу його розрахунку. Кореспонденції підприємства з обліку резерву наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Кореспонденції з обліку резерву сумнівних боргів ТОВ «Велика кишеня» [1]

№ з/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума	Реєстр
1.	Нарахування резерву сумнівних боргів на дату балансу	944	38	10987	Журнал-ордер 3 Б с.-г
2.	Списання безнадійної дебіторської заборгованості протягом звітного періоду за рахунок резерву	38	36	2345	Журнал-ордер 3 Б с.-г
3.	Списання безнадійної дебіторської заборгованості протягом звітного періоду за рахунок інших операційних витрат	944	36	2345	Журнал-ордер N 5 Г с.-г
4.	Списання безнадійної дебіторської заборгованості, за якою не закінчився термін позовної давності, з балансу	071	–	1279
5.	Відшкодування суми безнадійної дебіторської заборгованості	311	716	1279	Журналу-ордера N 1 с.-г
6.	Остаточне списання безнадійної дебіторської заборгованості надходження суми в порядку відшкодування або у зв’язку з закінченням строку обліку такої заборгованості	–	071	1279

Таким чином, можна зробити висновок, що організація обліку розрахунків з покупцями ТОВ «Велика кишеня» знаходиться на належному рівні. Бухгалтерією підприємства ведеться фіксація усіх фактів, пов’язаних з договірною роботою та безпосереднім наданням послуг споживачам у первинних документах. Аналітичний облік заборгованості за розрахунками зі споживачами послуг ведеться у розрізі кожного дебітора. Синтетичний облік, порядок визнання та оцінки дебіторської заборгованості відповідає чинній законодавчій базі.

4. Особливості бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями в умовах використання комп’ютерної

Вибір бухгалтерських програм, які сьогодні пропонує ринок дуже широкий. Популярними програмами є 1 С "Підприємство", "Дебет-плюс", "X-Door", "Парус". ТОВ «Велика кишеня» використовує 1 С "Підприємство 8" комплексний облік. В 2008 році бухгалтерська програма знаходилася на одному комп'ютері, що було не досить для роботи бухгалтерії і в зв'язку з недостатньою кваліфікацією бухгалтера програма не використовувалася повністю. Бухгалтерські проводки вносилися всі в комп'ютер вручну через журнал проводок, що забирало дуже багато часу бухгалтера і допускалися механічні помилки в правильності бухгалтерських проводок. З 1 травня 2008 року на підприємстві встановлено комп'ютерну систему і в системі ведеться оперативний і бухгалтерський облік.

Програма 1 С "Підприємство" передбачає, щоб процес вводу в програму проводок був максимально автоматизований, шляхом вводу бухгалтерських проводок відповідно даній господарській операції через документи і типові операції.

Програма 1С: Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою і призначена для ведення синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку по різних розділах. Програма надає можливість ручного і автоматичного введення проведень. Усі проведення заносяться в журнал операцій. Операція є найменшим об’єктом, з яким може працювати бухгалтер. Кожна операція може мати одне або декілька проведень. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним часовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах.

Документ в 1С – це своєрідний електронний аналог звичайного бухгалтерського документу, який дозволяє виконувати практично всі дії бухгалтерських документів, формування проведень, перевірка наявності залишків ТМЦ при їх списанні тощо), оскільки вони проектуються з використанням сучасної об’єктно-орієнтованої мови програмування.

Складові комп’ютерної системи будь- якого підприємства можна побачити з схеми: