5. Процедурні правовідносини

Процедурні правовідносини — це суспільні відносини, що складаються на підставі процедурних норм права соціального забезпечення між фізичною особою (особами), з одного боку, та компетентним органом, з іншого, з приводу реалізації та захисту належного людині права на конкретний вид соціального забезпечення.

До характерних для процедурних правовідносин у сфері со­ціального забезпечення належать риси, які:
1.	виникають у сфері соціального захисту населення і стосу­ються реалізації права фізичних осіб на конкретний вид соціального забезпечення.
2.	є похідними по відношенню до матеріальних правовідносин, мають підпорядкований службовий характер
3.	як правило, існують у правовій формі. Вони виникають, змінюються і припиняються відповідно до норм процедурного права.
4.	мають владний характер, оскільки одним із обов'язкових суб'єктів цих правовідносин є орган, наділений владними повноваженнями
5.	складаються заради чужого інтересу, який закладений у матеріальному правовідношенні.
6.	мають подвійну юридичну природу. Вони опосередкову­ють процес реалізації норм матеріального права і є результа­том реалізації норм процедурного права;
7.	виникають, як правило, на підставі юридичних фактів-дій.
8.	складаються не з одного, а з багатьох процедурних право­відносин, які в сукупності дають можливість реалізувати кон­кретне матеріальне право у сфері соціального забезпечення;
9.	здійснюються у чіткій послідовності відповідно до стадій провадження у справі.
10.	є однією з правових гарантій забезпечення реалізації ма­теріального права на певний вид матеріального забезпечення.

6.Соціально-страхові правовідносини:

• Суб'єктами соціально-страхових правовідносин є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їхніх сімей та інші особи, а також страхувальники і страховики. 

• Застрахованою вважається фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

• Суб'єктами правовідносин соціального страхування є також страхувальники. Це ті особи, які зобов'язані (або мають бажання) сплачувати страхові внески відповідно до закону чи договору. Суб'єктами, що зобов'язані перераховувати до фонду внески, є роботодавці.

• Страховиками у соціально-страхових правовідносинах виступають цільові страхові фонди: пенсійного страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страхування на випадок безробіття і страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Особливості виникнення, зміни і припинення соціально-страхових правовідносин зумовлені тим, що вони тісно пов'язані і до певної міри залежні від трудових чи цивільних правовідносин. Момент виникнення соціально-страхових правовідносин визначений законом та зумовлений обов'язковістю страхування всіх осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту). А таке ж страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), та громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності виникає з моменту добровільного укладення ними договору