3 Суб'єктами злочину є військовозобов'язані (про поняття військовозобов'язаний див коментар до ст 401), і не е ними допризовники, призовники і військовослужбовці

Прийому на військовий облік підлягають особи звільнені з військової служби в запас, ті що прибули із інших місцевостей України або з-за кордону на строк понад три місяці, звільнені зі служби в Управлінні державної охорони України чи МВС в запас ЗС, ті, що стали громадянами України, а так само жінки які мають медичну підготовку або споріднену з відповідною військове обліковою спеціальністю підготовку, придатні до військової служби за станом

здоров'я і віком.

Не можуть бути суб'єктами розглядуваного злочину військово-

зобов язані, які наприклад були зняті з військового обліку у зв'язку з прийняттям на службу в МВС, а також такі, що виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами злочину у формі ухилення від навчальних зборів не можуть бути військовозобов'язані які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (пра цівники ЗС та інших військових формувань військовозобов'язаніжінки та багато інших категорій військовозобов'язаних)

4. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише

умисно.

Закон України "Про загальний віиськовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 1999 р. (ч. 6 і 7 ст. 1 ст. ст. 29, 3О, 33-38)

Закон України Про оборону України в редакції від 5 жовтня 2000 р. (ст. 17) Постанова КМ від 14 жовтня 1994 року № 711 (Не для друку Постановою затверджено перелік спеціальностей жінок, споріднених з відповідними військовими

спеціальностями)

Положення про військовий облік військовозобов язаних і призовників. Затвер

джене постановою КМ № 377 від 9 червня 1994 р.

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову

військову службу. Додаток до наказу МО № 1 від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників на підпри ємствах в установах організаціях і навчальних закладах Затверджена наказом

М0 № 165 від 27 червня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах

місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

Розділ XV - злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян Стаття 338. Наруга над державними символами

1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

1. Об'єктом злочину є авторитет української держави, який підривається у разі посягання на державні символи як України, так ї іноземної держави. В останньому випадку авторитет України у світі страждає тому, що представники української влади начебто не спромоглися політичними та іншими засобами попередити демонстрацію неповаги до державних символів певної іноземної держави, а тим самим і до неї самої.

2. Ст. 338 містить два простих склади злочину, кожен з яких має свій предмет

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є державні символи України - Державний Прапор України Державний Герб України і Державний Гімн України Державний Прапор України - прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів Великий Державний Герб України встанов люється законом з урахуванням малого Державного Герба України (тризуб) та герба Війська Запорізького (козак з мушкетом). Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом. Оскільки вказані закони на сьогодні не прийнято, то Державним Гербом України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб), а Державним Гімном України - відповідна музична редакція автором якої є М. Вербицький.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 338, є офіційно встановлені або підняті державний прапор і державний герб будь-якої і іншої держави, незалежно від того, чи визнана вона Україною і чи і підтримує Україна з нею дипломатичні відносини. До предмета цього злочину не належать: а) прапори і герби, які не є символами іноземних держав (наприклад, прапор суб'єкта федерації, або полотнище, лише схоже на прапор іноземної держави); б) прапори і герби міжнародних організацій (скажімо, прапор 00Н); в) прапори і герби іноземних держав, які не були офіційно встановлені або підняті.

Офіційно встановленим або піднятим вважається прапор (герб), який піднято (встановлено) на території посольства чи консульства або у зв'язку з візитом делегації іноземної держави у місці її зустрічі тощо. Знищення чи пошкодження прапора (герба), який не був офіційно піднятий (встановлений), інша публічна наруга над ними або над прапором (гербом) міжнародної організації, якщо це було поєднано з порушенням громадського порядку і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, можуть бути кваліфіковані за ст. 296.