
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6 Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •7. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •8. Охорона праці жінок.
- •10. Стимулювання охорони праці.
- •11. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •13. Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
- •14. Фінансування охорони праці.
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб Держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31.Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36.Причини виробничих нещасних випадків
- •41. Кондиціювання повітря
- •52Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •53.Методи захисту від емв
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •55.Електромагнітні випромінювання комп’ютерів.
- •56.Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •57.Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58.Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму
- •59Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •61Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62 Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •64Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •65Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •66Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском.
63Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
Створення здорових та безпечних умов праці починається з правильного вибору майданчика для розміщення підприємства та раціонального розташування на ньому виробничих, допоміжних та інших будівель і споруд.Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцях можливих підтоплень тощо. Слід зазначити, що при виборі місця розміщення підприємства необхідно врахувати вплив вже існуючих джерел викидів та створюваного ними тла забруднення.Вирішуючи питання зонування (умовного поділу території за функціональним використанням) великого значення слід надавати переважаючому напрямку вітрів та рельєфу місцевості. Як правило, виробничу зону розташовують з підвітряного боку відносно підсобної та інших зон. Окремі будівлі та споруди розташовуються на майданчику таким чином, щоб у місцях організованого повітрозабору системами вентиляції (кондиціонування повітря) вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30% ГДК для повітря робочої зони виробництв. При розташуванні будівель відносно сторін світу необхідно прагнути до створення сприятливих умов для природного освітлення. Відстань між будівлями повинна бути не менше найбільшої висоти однієї з протилежних будівель (щоб вони не затіняли одна одну).Виробничі будівлі та споруди, як правило, розташовують за ходом виробничого процесу. При цьому їх слід групувати з урахуванням спільності санітарних та протипожежних вимог, а також з урахуванням споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені — через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані — відкриті склади та п.ідвали, місця завантаження, місця для збереження промислових відходів.
64Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометричними розмірами, а змінні зони – ще й імовірністю виникнення. Небезпечні зони можуть бути локальними і розгорнутими. Локальною називається зона, розміри якої співвідносні з розмірами людини. Розгорнутою називається зона, що суттєво перевищує розміри людини.
Небезпечною зоною називається простір, в якомуможливе виникнення небезпечного або шкідливого виробничого фактора.
До небезпечних відносяться зони, розташовані поряд з неогородженим перепадами по висоті, неізольованими струмоведучими частинамиелектрообладнання, переміщаютьсязнаряддями лову, машинами, їх частинами і працюючими органами. Небезпечними зонамивважаються також місця, в яких виробляються або зберігаються шкідливі речовини вконцентраціях вище гранично допустимих, шкідливі випромінювання та місця, надякими переміщуються вантажі, у яких шум перевищує гранично допустимінорми. Небезпечні зони виникають також при руйнуванні тих чи інших конструкцій.
Для підвищення рівня безпеки при пересуванніматрос за технологічними маршрутами необхідно вдосконалювати промисловерозклад, спрямовуючи зусилля на виключення технологічних маршрутів і робочихмісць з небезпечної зони, в тому числі і натягнутих канатів, близько переміщаютьсяелементів промислового озброєння, на залитих ділянках палуби. Одним зперспективних шляхів підвищення рівня безпеки праці в цих умовахє підвищення безперервності промислових операцій, впровадження різногороду автоматів і роботів, подовження промислової палуби, проводка канатів такимчином, щоб при їх обриві буламаксимально зменшена ймовірність травмування обслуговуючого персоналу,скорочення площі небезпечної зони.