1 Долгополов а.М. Організація юридичної служби на підприємстві. Конс­пект лекцій. - к: Вид-во мауп, 2000. - с. 49.

Розрізняють два види контролю: зовнішній, який поширю­ється на організації, що не належать до різних з контролюючим органом систем; внутрішній, що здійснюється в межах однієї системи. Зовнішній контроль поділяється на позавідомчий і контр­агентський, а внутрішній - на відомчий і такий, що здійснюється структурними підрозділами підприємств.

Позавідомчий контроль (або нагляд) за додержанням стандартів і норм здійснює Держстандарт України та його територіальні органи - центри стандартизації, метрології та сертифікації в Автономній Республіці Крим і областях, їх посадові особи, на яких покладено обов'язки здійснення державного нагляду за додержанням стандар­тів, а також інші спеціально уповноважені на це органи.

До контрагентського належить контроль, який сторони здійс­нюють за договором. Основною формою такого контролю є при­йняття покупцем, замовником поставленої продукції, виконаних робіт за якістю, технічний нагляд замовника за договором підря­ду на капітальне будівництво за відповідністю якості робіт проек­там і кошторисам. Відомчий контроль здійснюють органи госпо­дарського керівництва стосовно підпорядкованих їм підприємств

та організацій.

Контроль за якістю виготовлюваної продукції безпосередньо на підприємстві, а також за якістю сировини й матеріалів, що надходять на підприємство, здійснюють відділи технічного конт­ролю, правовий статус яких визначений Типовим положенням про відділ технічного контролю промислового підприємства. З підприємства може бути відправлена покупцям тільки та продукція, що була прийнята відділом технічного контролю.

Вантажоотримувач зобов'язаний забезпечити приймання про­дукції (товарів) за якістю й кількістю відповідно до стандартів, технічних умов, інструкцій П-6 та П-7, інших обов'язкових пра­вил і договорів. При прийманні вантажів від органу транспорту підприємство-вантажоотримувач, згідно з чинними на транспорті правилами перевезення вантажів, зобов'язане перевірити, чи за­безпечене зберігання вантажів при перевезенні, а саме:

1) перевірити в необхідних випадках наявність на транспор­тних засобах (вагоні, цистерні, автофургоні) або на кон­тейнерах пломб відправника або пункту відправника (стан­ції, порту), справність пломб, відбитки на них, стан вагону, інших транспортних засобів або контейнера, наявність за­хисного маркування вантажу, а також справність тари; 2) перевірити відповідність найменування вантажу і транспорт­ного маркування на ньому указаним у транспортному

92

93

документі і вимагати від органів транспорту видання ван­тажу за кількістю місць або ваги в усіх випадках, коли такий обов'язок покладений на них правилами, що діють на транспорті, та іншими нормативними актами.

У разі видачі вантажу без перевірки кількості місць або ваги отримувач у порядку, установленому правилами видачі вантажу, зобов'язаний вимагати від органів транспорту, щоб на транспорт­ному документі була оформлена відповідна позначка. У всіх випад­ках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту виявле­но пошкодження або псування вантажу, невідповідність наймену­вання та ваги вантажу або кількості місць даним, указаним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, отримувач зобо­в'язаний вимагати від органу транспорту складання комерційного акта (позначки на товарно-транспортній накладній або складан­ня акта - при доставленні вантажу автомобільним транспортом).

У разі необгрунтованої відмови органу транспорту від скла­дання комерційного акта отримувач зобов'язаний відповідно до чинних на транспорті правил оскаржити цю відмову та провести приймання продукції (товарів) у порядку, передбаченому Інстру­кціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю (П-6, П-7).

Приймання продукції (товарів) проводиться особами, які впов­новажені на це керівником підприємства-отримувача. Ці особи не­суть відповідальність за дотримання правил приймання вантажу.

Особам, уповноваженим приймати продукцію (товар) за кіль­кістю та якістю, видається посвідчення (додаток 26). У разі ви­явлення неякісної продукції, нестачі продукції (товарів) склада­ється акт (додаток 27, 28, 29).

Одночасно з призупиненням приймання отримувач зобов'я­заний викликати для участі в продовженні приймання продукції (товарів) представника постачальника (виготовлювача) телефо­нограмою, факсом (додаток ЗО).

Контрольні питання

11 Якими нормативно-правовими актами регулюється приймання про­дукції та товарів за кількістю і якістю?

2. Яким чином юридична служба підприємства може впливати на збереження майна підприємства?

3. Яким чином проводиться приймання продукції та товарів від ор­ганів транспорту?

4. Яка послідовність приймання продукції та товарів за якістю?

5. Як і ким саме оформлюється акт приймання продукції, товарів за кількістю та якістю?

Список рекомендованої літератури

Нормативно-правові акти

1. Господарський кодекс України // Голос України. - 2003. - 14 березня.

2. Закон України «Про власність» // ВВР України. - 1991. - № 14. -Ст. 249.

3. Закон України «Про захист прав споживачів» // ВВР України. -1994. - № 1. - Ст. 1.

4. Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продо­вольчої сировини» // ВВР України. - 1998. - № 19. - Ст. 98.

5. Закон України «Про стандартизацію» // ВВР України. - 2001. -№ зі. - Ст. 145.

6. Цивільний кодекс України // Голос України. - 2003. - 12-13 березня.

7. Указ Президента України від 12.01.2002 р. «Про заходи щодо по­силення державного захисту прав споживачів» // Урядовий кур'єр.

- 2002. - 18 січня.

8. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-техніч­ ного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 р. № П-6) // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР.

- 1975. - № 2.

9. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-техніч­ ного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджено постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. № П-7) // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР. -1975. -№ 2.

Матеріали судової практики

1. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів автомобільним транспортом: Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 21.07.1992 р. № 01-6-856 // Збірник офіційних документів Вищого арбітражно­го суду України. - К., 1997. - С. 20-29.

2. Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, по­в'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю: Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.10.1993 р. № 01-6/1106 // Збірник офіційних документів Ви­щого арбітражного суду України. - К., 1997. - С. 71-75.

94

95

3. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з постав­кою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних: Роз'яс­нення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993 р. № 01-6/1205 // Збірник офіційних документів Вищого арбітражно­го суду України. -К., 1997. -С. 75-80.

Юридична література

1. Бичківський Р. Управління якістю: Навч. посібник. - Л.: Вид-во ДІ «Львівська політехніка», 2000. - 328 с.

2. Вінник О.М. Господарське право. Курс лекцій. - К.: Атіка, 2004. -624 с.

3. Господарське законодавство України: правове регулювання госпо­дарської діяльності. Збірник нормативних актів / Упоряд. М.І. Кам-лик. - К.: Атіка, 2004.

4. Горевий В.І. Юридична служба в агропромисловому комплексі. -К.: Мінагропром України, 1998. - 232 с.

5. Долгополов А.М. Організація юридичної служби на підприємствах. Курс лекцій. - К.: МАУП, 2000. - 72 с.

6. Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифі­кацію. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 448 с.

7. Фомичев С.К., Старостина А.А., Скребина Н.И. Основи управлення качеством: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000. - 160 с.

Наукові статті

1. Білоус Ж. Деякі проблеми визначення умов господарського договору // Підприємництво, господарство і право. - 2000. - № 5. - С. 15-18.

2. Безсмертний Н. Межі здійснення приватної власності в Україні // Право України. - 2002. - № 6. - С. 53-56.

3. Грузинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких від­носин // Право України. - 2002. - № 2.

4. Космін Ю. Про форми власності // Право України. - 2001. - № 10.

- С. 75-77.

5. Овечкін В.Б. Проблемні питання відправлення правосуддя у спра­вах, пов'язаних із застосуванням законодавства про власність // Вісник господарського судочинства. - 2001. - № 1. - С. 42-49.

6. Яворська О.С. Право власності юридичних осіб // Вісник Хмельниць­кого інституту регіонального управління і права. - 2002. - № 2. -С.105-109.