Форми поточного та підсумкового контролю

Поточний контроль здійснюється у формі колоквіуму, усного опитування. Виконання контрольних робіт з використанням модульно-рейтингової системи контролю оцінки знань, а також екзамену.

ЗМІСТ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ КУРСУ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТУДЕНТІВ

Тема: Сутність і роль політики та політології як науки в житі суспільства.

Семінар: Політика як суспільне явище. Наука про політику.

Основні поняття: політика, політичні відносини, політичні інститути, політична влада, суб’єкт політичних відносин, об’єкт політичних відносин, політична діяльність, політичний процес, політична наука.

1. Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин.

2. Об’єкт і предмет політології.

3. Основні категорії, методи і функції політології.

4. Місце політології в системі наук про суспільство.

Теми рефератів:

• Макс Вебер про політику як покликання і професію.

• Взаємодія політики і економіки.

• Історичні передумови появи українського державознавства.

Питання для дискусії:

1. Найбільш суттєве в політиці – це питання про державну владу. Але чи можна всі політичні відносини зводити до влади?

2. В чому проявляється взаємозв’язок і відмінність між економікою і політикою?

3. В чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: Політологія як наука і як навчальна дисципліна.

2. Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?

3. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Яке з них, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Термін „політика” походить від давньогрецького polis (місто-держава) та його похідних politike (мистецтво управління державою), politeia (конституція). Ці поняття вказують на державу як на одну з центральних категорій політики, а точніше – політичної науки, і як такі вони беруть свій початок від Платона та Аристотеля, які політику тісно пов’язували з державою. Однак їх дослідження ще не створили політичної науки так як були переплетені з космологічними, філософськими та етичними уявленнями того часу. Тільки з ХVІ ст. починається фомування власне політичної проблематики і пов`язується вченими з працями італійського мислителя М. Макіавеллі. Справді науковий характер досліджень політики розпочасся лише в кінці ХІХ ст., коли зявилися перші спеціалізовані наукові установи, котрі вивчали політичні стосунки людей. Це було повязано з зростанням значення політики в житі суспільства і нагальною потребою її наукового пізнання, з одного боку, а з іншого – з ускладненням політичних соціальних структур, новими масштабами стосунків між державами, роллю ЗМІ, розширенням участі мас у політиці та бухливому розвитку суспільних наук. Студент має усвідомити, що політика виступає як визначне культурно-історичне явище.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з того, що як і всяка наука політологія має свій об`єкт і предмет дослідження. Під об’єктом зазвичай розуміється певна область рельності. В той час як предмет будь-якої науки є результатом дослідницьких дій, в процесі яких вчені виділяють ті або інші сторони і закономірності розвитку і функціонування досліджуваного об`єкта і які є специфічними для даної науки.

Об`єктом політології виступає політичне сфера суспільства, її прояви, тенденції і закономірності. Предметом же політології є наступне: сфера державно-організаційних звязків, взаємодій та стосунків; питання про найкращу форму державного устрою та політичної влади; субєкти політики, мотиви та цілі їх політичної поведінки; ціннісно-смислові та духовні основи політичної сфери житя, політична культура, політична свідомість.

Аналізуючи категорії політології студенту насамперед слід уяснити сутність таких категорій: політична влада, держава, політичні відносини, політична система, політичні інтереси, політична свідомість, політична культура, політична боротьба, політичне управління.

При вивченні четвертого питання студент має з’ясувати, що політична наука розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом. Останні об’єднує загальний об’єкт дослідження – політичне життя суспільства в усій багатоманітності його конкретних проявів. Стосовно визначення місця політології в системі суспільних наук є два концептуальних підходи: перший – політологія є лише одною з наук про політику, а це означає, що предмет її вивчення вичерпується інституційними аспектами політичного житя, перш за все, дослідженням механізмів влади в інститутах держави. Другий розлядає політологію як цілісну, внутрішньо диференційовану міждесциплінарну науку, яка вивчає різні сторони політики: політичну філософію, політичну історію, політичну психологію, політичну соціологію, теорію міжнародної політики, політичну географію, теорію держави і права, політичну антропологію, політичну астрологію.