Угорщина

1) Після проведення виборів 2002 року, усвідомлюючи важливість ролі інформаційних технологій, нова коаліція Угорщини прийняла рішення про створення окремого міністерства з питань інформаційного суспільства – Міністерство інформатики та комунікацій, яке перебрало на себе функції Урядового Органу з питань інформатизації, що функціонував при Кабінеті Міністрів країни протягом здійснення повноважень попереднім урядом. В рамках Міністерства функціонують три (підпорядковані йому) державні секретаріати у трьох основних сферах. Перший з них виконує обов’язки законодавчого регулювання та гармонізації законодавства через чотири департаменти: (1) Телекомунікації; (2) Радіо зв’язок; (3) Поштові послуги; (4) Маркетинговий моніторинг. Другий державний секретаріат був створений для розвитку Стратегії та Політики і також функціонує через 4 департаменти: (1) Інтеграція в ЄС; (2) Стратегія Інформаційного Суспільства; (3) Узгодження дій між секторами; (4) Регулювання інформаційного суспільства. Третій Секретаріат працює над вирішенням соціально-економічних проблем у процесі побудови інформаційного суспільства: соціальне залучення, цифровий розрив, розвиток е-бізнесу. Дані програми розвитку передбачають фінансування таких напрямків, як: комп’ютерна грамотність, створення нових робочих місць, проблеми розвитку середнього та малого бізнесу, забезпечення контенту, з врахуванням міжкультурних та мовних особливостей.

Словаччина

1) Департаменти з питань інформатики більшості міністерств, а також Центральний Статистичний Офіс – наділені певними повноваженнями у сфері ІКТ, але, очевидно, сьогодні бракує концептуального планування та цілеспрямованої реалізації. Питаннями сфери інформаційних технологій у Словаччині займається Департамент з питань Інформаційного Суспільства при Міністерстві Освіти, котрий у співпраці з іншими органами підготував документ “Політика Інформаційного Суспільства” (Резолюція Уряду № 522/2001 від 13.06.2001), у якому задекларовано те, що розвиток інформаційного суспільства є одним з основних пріоритетів урядової політики. На базі цієї резолюції, Міністерство освіти Словаччини працює над підготовкою документу “Стратегія Інформаційного Суспільства в Словаччині”, у який включено пропозиції щодо створення Агентства Інформаційного Суспільства (АІС) в якості координуючого органу інформаційно-технологічної галузі країни. Дану можливість також активно розглядає і уряд країни в перспективі подальшої трансформації даного Агентства у Міністерство Інформаційного Суспільства Словаччини.

Словенія

1) Серйозність наміру щодо побудови інформаційного суспільства в державі було повторно проголошено в січні 2001 року шляхом створення Міністерства Інформаційного Суспільства. Міністерство активно співпрацює з Урядовим Органом з питань Інформатизації, а також з іншими урядовими органами та міністерствами. На загальнодержавному рівні цим Міністерством було розроблено Національний План Розвитку на 2001–2006 роки, а також Національну Програму Інформаційного Суспільства.

Румунія

Запровадження інформаційного суспільства є одним з стратегічних пріоритетів політики уряду Румунії на 2001–2004 роки. Побудову інформаційного суспільства у цій країні сприймають як базовий компонент національної програми політичного та економічного розвитку та необхідної передумови повноцінного функціонування на Європейському ринку. Уряд Румунії, в особі свого органу – Міністерства Зв’язку та Інформатизації (колишнє Національне Агентство Зв’язку та Інформатизації) розробив реформаційну програму у галузі телекомунікацій та інформатизації. На державному рівні була укладена угода, а також отриманий грант від Світового Банку для творення Загального Департаменту Зв’язку. На інституційному рівні в найближчій перспективі існують плани створення Національної Інспекції для моніторингу та контролю галузі ІКТ, а також Національного Органу з питань регулювання комунікацій.

Отож, сьогодні очевидним є той факт, що розбудова інформаційного суспільства в Україні повинна здійснюватись на підґрунті адекватного інституційного забезпечення його розвитку. Ефективне функціонування сучасної економіки, побудованої на знаннях та широкому використанні інформаційних технологій, є можливим тільки в умовах існування належної нормативно-правової бази, для створення якої необхідно розробити концепцію удосконалення і кодифікації законодавства, а на її основі прийняти нормативно-правові акти України, що стосуються окремих правових інститутів сфери ІКТ та сфер, в яких використовуються ІКТ, з максимальною гармонізацією з нормами законодавства ЄС.

З огляду на стратегічну важливість, масштабність, міжгалузевий характер проблематики розвитку інформаційного суспільства, а також необхідність в якомога коротший час приймати рішення та ефективно їх виконувати, потрібна розбудова спеціальної інституційної системи з дотриманням наступних принципів:

• втілення функціонального принципу державного управління у сфері розбудови інформаційного суспільства;

• гармонійного поєднання зусиль громадськості, бізнесу та держави в процесі підготовки та виконання рішень, забезпечення відкритості та гласності цих процесів;

• чіткого визначення змісту повноважень, обов’язків органів державного управління;

• раціонального поєднання вертикальних та горизонтальних принципів управління та регулювання;

• раціональної концентрації повноважень в рамках діяльності окремих органів виконавчої влади; забезпечення чіткої ієрархії управління в державній сфері.

З метою підвищення ефективності поетапної реалізації діяльності інституційної системи у сфері розвитку ІКТ та інформаційного суспільства у проекті Громадської Робочої Групи “Електронна Україна” – “Національна Стратегія Розвитку Інформаційного Суспільства України” [4] пропонується:

• Якнайшвидше створити Консультативну Раду з питань розвитку Інформаційного Суспільства при Кабінеті Міністрів України як постійно діючий орган для надання експертної та консультаційної допомоги у процесі державної діяльності у сфері розвитку інформаційного суспільства (початок 2004 року).

• Створити Національну Раду з питань розвитку Інформаційного Суспільства, правовий статус якої визначити законом. Головою Національної Ради повинен бути Прем’єр-Міністр України, а до її складу мають входити міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови парламентських комітетів, відповідальні за реалізацію різних компонентів Стратегії, а також керівники підприємств, науковці, представники громадських організацій, які працюють у сфері ІКТ (у 2005 році).

• Ввести посаду віце-прем’єр-міністра з питань ІКТ, завданням якого буде координація дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в сфері реалізації державної політики розвитку ІКТ та інформаційного суспільства (у 2005 році).

• У перспективі створити Міністерство Інформаційного Суспільства, яке б стало основним державним органом, відповідальним за розробку і проведення державної політики щодо розвитку ІКТ та інформаційного суспільства, в тому числі за виконання плану дій щодо імплементації цієї стратегії (у 2006 році).

• Створити (визначити) мережу спеціалізованих науково-технічних центрів, діяльність яких повинна зосереджуватись на пріоритетних напрямах розвитку інформаційного суспільства: електронні інформаційні ресурси; електронний бізнес, телемедицина, дистанційне навчання тощо (з 2004 року).

Отож, найближчим пріоритетом, у відповідності з положеннями стратегії, є створення Консультативної Ради з питань розвитку інформаційного суспільства та галузі інформаційно-комунікаційних технологій при Кабінеті Міністрів України, яка покликана стати консолідованою платформою в Україні для налагодження суспільного діалогу між усіма зацікавленими сторонами у побудові інформаційного суспільства.

Основними завданнями Ради є [5]:

• формування узгодженої позиції представників громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні та галузі інформаційно-комунікаційних технологій, надання відповідної експертної та консультаційної допомоги Кабінетові Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади з цих питань;

• Участь у виробленні ефективних механізмів державної підтримки і конкретних заходів, пов'язаних із розвитком ІКТ у всіх сферах суспільного життя, вивчення зарубіжного досвіду в цих питаннях;

• Сприяння створенню правових і фінансово-економічних умов для розвитку Інформаційного Суспільства та галузі, участь у розробці проектів відповідних законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також проведення експертизи цих документів і управлінських рішень з метою визначення їх впливу на розвиток інформаційного суспільства та галузі ІКТ;

• Підготовка рекомендацій з питань міжнародного співробітництва на неурядовій основі та розширення партнерських зв’язків суб'єктів підприємницької діяльності та громадських організацій, сприяння залученню в Україну іноземних інвестицій, використанню зарубіжних технологій і досвіду;

• Сприяння розвитку добросовісної конкуренції та проведенню активної антимонопольної політики у галузі ІКТ;

• Сприяння проведенню інформаційно-аналітичної та науково-методичної роботи, спрямованої на розвиток інформаційного суспільства та галузі ІКТ, створенню національної системи підготовки кадрів та розвитку науково-технічного потенціалу.