- •8. Навчально-методичне забезпечення дисципліни «регіональна економіка» конспект лекцій
- •Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •1.1.Об’єкт і предмет курсу «Ргіональна економіка».
- •Тема 2. Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем
- •Загальні закономірності розміщення виробництва та формування економіки регіонів.
- •Принципи та фактори розвитку і розміщення продуктивних сил, їх сутність.
- •Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •План лекції
- •Принципи, критерії та чинники економічного районування.
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •План лекції
- •1.1. Співвідношення понять «територія» і регіон та взаємозв’язок між ними.
- •1.2. Взаємовідносини «регіон-столиця».
- •1.3. Поглиблення територіального поділу праці і оптимізація галузевої структури господарського комплексу регіону
- •Тема 5. Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком.
- •План лекції
- •Рис 5. Структурна модель державної регіональної політики
- •Тема 6. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах.
- •План лекції
- •1.1 Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування.
- •Тема 7 Природний трудоресурсний потенціал економіки України.
- •План лекції
- •1.4.Науково-технічний потенціал
- •Фінансовий потенціал
- •Бюджетний потенціал
- •Модуль 2
- •Тема 8 Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їхні регіональні особливості.
- •План лекції
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •Металургійний комплекс.
- •Машинобудівний комплекс
- •Хімічний комплекс
- •Лісопромисловий комплекс.
- •Апромисловий комплекс
- •Будівельний комплекс
- •1.9.Транспортний комплекс
- •Соціальний комплекс.
- •Тема 9 Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •План лекції
- •Тема 10 Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку План лекції.
- •Східний економічний макрорайон
- •Тема 11. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •План лекції
- •Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку
- •1.2. Міжнародна спеціалізація в світовому господарстві
- •1.3. Сучасні тенденції розвитку форм міжнародного поділу праці в світовому господарстві
- •Особливості торгівлі товарами України з регіонами світу
- •Тема 12. Фактори сталого розвитку
- •План лекції.
- •Сталий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складові.
- •Концепція сталого розвитку для україни
- •9. Методичні рекомендації для проведення семінарських занять, виконання самостійної та індивідуальної роботи студентів
- •Пошукові web – системи
- •Соціально-економічні і довідкові web – сайти, портали тощо
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями модуль 1 Семінар по темі 1. Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •Семінар по темі 2. Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем
- •Семінар по темі 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •План лекції
- •Теми доповідей і рефератів по темі 5.
- •Електростанції України
- •Спеціалізація центрів чорної та кольорової металургії
- •Кількість населення
- •1. Чим відрізняється демографічний потенціал розвитку регіону від виробничого потенціалу:
- •8. До основних принципів раціонального природокористування належать:
- •9. Механізм лімітування природокористування передбачає:
- •10. До заохочувальних заходів матеріального стимулювання належать:
- •11. До головних характеристиками демографічного потенціалу регіону належать:
- •15. Основна частка працездатного населення зайнята у:
- •26. Фінансові ресурси регіону за суб'єктами розпорядження поділяються на:
- •32. Субсидія — це певна сума платежів, що:
- •33. Методи розподілу міжбюджетних трансфертів:
- •Завдання модульного контролю Перелік запитань до і поточно-модульного контролю
- •Модуль2 Семінар по темі 8 Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їхні регіональні особливості.
- •Семінар по темі 9 Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Питання для дискусії по темі 9
- •Питання для дискусії по темі 10
- •Природні ресурси економічних районів України
- •1. За економічним районуванням України (автор м.Д.Пістун) виділяються:
- •34. Відзначте центри чорної металургії у Донецькому районі:
- •Завдання модульного контролю Перелік запитань до іі поточно-модульного контролю
- •Перелік екзаменаційних питань
- •Література
Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
Мета вивчення матеріалу теми:
подати теорії економічного районування;
обґрунтування сутності понять економічний район та економічне районування;
подати критерії, принципи та чинники економічного районування та районоформування;
розглянути сучасні мережі економічних районів та їхній склад.
План лекції
Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства.
Принципи, критерії та чинники економічного районування.
Економічний район, його сутність та основні риси.
Системи економічного районування України
Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства.
Перехід України до постіндустріального суспільства вимагає задіяння нової стратегії висхідного соціально-економічного розвитку країни на засадах інформатизації, інтелектуалізації та регіоналізації. Особливе значення для вирішення цієї основної для України проблеми має інформатизація. Вона вимагає систематизації значного обсягу масиву територіально конкретизованої інформатизації, її всестороннього вивчення. Ефективним методом такої систематизації, широко апробованим протягом двох останніх століть практично у всіх країнах світу, є районування. Районування - це не тільки засіб обробки та узагальнення "точкової"" інформації про всі сторони життєдіяльності суспільства, але й результат такої систематизації, що виражається у системі виділених на основі членування країни за тими чи іншими ознаками, районів.
Учення про райони (чи регіони, до типу яких вони належать) набуває все більшого значення у процесі розвитку продуктивних сил, диверсифікації територіально-галузевої структури господарства, ускладнення господарського механізму більшості країн світової економічної системи в цілому. Саме вчення про райони стало ядром, навколо якого сформувалася нова, складна за змістом, система наукових і, відповідно, навчальних дисциплін - регіоналістика, про основні теоретико-методологічні засади якої ітиметься у даному параграфі.
Відповідно до багатогранності природи та суспільного життя існують численні види районування: кліматичне, історичне, ботанічне, демографічне тощо.
Для успішного задіяння територіального управління в державі, раціонального розміщення її продуктивних сил та регіоналі-зації суспільного розвитку провідне значення має економічне районування, зміст якого в останні десятиріччя значно розширився за рахунок соціальної складової. Таке районування проводиться на основі узагальнення територіальних відмінностей різних видів людської діяльності та умови життєдіяльності по території країни.
Усі країни світу характеризуються більш-менш суттєвими внутрішніми територіальними відмінностями, зокрема великою своєрідністю спеціаіізації та структури виробництва. Це зумовлено диференціацією їх природних, економічних, соціальних, історичних умов. На такій об'єктивній основі розвивається внутрішньодержавний територіальний поділ праці та формуються своєрідні суспільно-природні утворення, які характеризуються певною виробничою спеціалізацією - економічні райони. Це особливо характерно для великих країн. Виділення, вивчення, прогнозування розвитку цих районів і лежить в основі економічного районування країни.
Як зазначалося вище, при найбільш узагальненому тлумаченні "районування" - це загальнонауковий метод систематизації інформації у найрізноманітніших цілях. Виходячи з цього, економічне районування - це метод систематизації інформації про територіальну організацію продуктивних сил та територіальні відмінності соціально-економічного життя країни. М. Пістун визначає районування як могутній метод аналізу і синтезу складних явищ і об'єктів, а їхнє прогнозування розвитку і управління ними - як процес просторового упорядкування інформатизації, що дозволяє глибше зрозуміти особливості розміщення продуктивних сил і територіальної організації господарства. Разом з тим, відповідно до змісту цієї категорії, економічне районування - це процес поділу країни на економічні райони, які історично склалися у процесі розвитку і розміщення продуктивних сил, господарського освоєння території.
Кожен економічний район відзначається своїми суспільно-територіальними властивостями та повинен розвиватися згідно з індивідуальною стратегією розвитку продуктивних сил, яка має виходити із загальнодержавних цілей і можливостей та враховувати реальні ресурси відповідної території. Економічне районування виступає також як наука, що займається вивченням продуктивних сил економічних районів та обґрунтуванням стратегії їхнього соціально-економічного розвитку. Це важлива складова економічної науки.
Економічне районування необхідно розглядати і як найважливішу передумову дієвого регіонального програмування, проведення ефективної державної регіональної політики.
Методологічні основи економічного районування закладені у працях учених-районологів, зокрема: П. Алампієва, М. Баранського. К. Воблого, О. Діброва, Ф. Заставного, А. Колотієвського, М. Коло-совського, Л. Корецького, М. Паламарчука, М. Пістуна, В. Попов-кіна, Ю. Саушкіна, О. Шаблія та інших.