2. Практична частина Розрахункове завдання №1

Для визначення виручки від продажу товару Х при кожному ціновому значенні, використовуємо формулу .(1.1) Виручка від продажу товару буде приймати відповідні значення : 21,6; 28; 30,6; 26,4; 26,1; 24,75; 20,35.

Щоб розрахувати коефіцієнт цінової еластичності попиту для всіх зазначених інтервалів цін, використовуємо формулу . (1.2.) У першому випадку ми не можемо визначити еластичність попиту за ціною, адже ми не знаємо попереднього цінового та кількісного значення товару Х. Для наступних значень розраховуємо еластичність наступним чином:

1. = ((12-7):7): ((2.1- 2,7): 2,7)=-3.21

2. =((16-12): 12): ((1,7-2.1): 2.1)=1.75

3. =((24-16): 16): ((1,2-1,7):1,7)=1.7

4. =((27-24):24): ((0,9-1,2): 1,2=0.5

5. =((32-27):27): ((0,7-0,9):0,9)=0.83

6. =((34-32):32): ((0,5-0,7): 0,7)=0,22

За визначенням еластичності попиту за ціною, визначаємо її вид.

< 1 – нееластичний попит

=1 – одинично-еластичний попит

>1- еластичний попит

1. Заносимо дані розрахунку до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Результати розрахунків завдання №1

Р, грн.	Q, тис. од.	ТR, тис. грн.		Еластичність попиту за ціною
2,7	7	18.9	-	-
2,1	12	25.2	-3.21	Нееластичний
1,7	16	27.2	1.75	Еластичний
1,2	24	28.8	1.7	Еластичний
0,9	27	24.3	0.5	Нееластичний
0,7	32	22.4	0.83	Нееластичний
0,5	34	17	0,22	Нееластичний

Будуємо криві попиту на товар Х та виручки від його продажу. Визначаємо на кривій попиту зони еластичності попиту. (Графіки 1,2)

Графік 1.Крива попиту на товар Х

Графік 2.Крива виручки від продажу товару Х

Між еластичністю попиту та кількістю виручки існує обернена залежність. Якщо попит еластичний, то при зниженні ціни виручка збільшується і навпаки, при підвищенні ціни виручка зменшується.

При одинично-еластичному попиті при зниженні і підвищенні ціни зміна виручки не відбувається.

Якщо попит нееластичний, то при зниженні ціни виручка зменшується і навпаки.

Попит є еластичним за ціною лише за умови оптимального рівня виручки та відповідного йому рівня ціни. Якщо ціна зменшується повільніше, ніж зростає обсяг продукції, то формується виручка, яка відображає еластичність попиту за ціною.

Розрахункове завдання №2

Визначаємо кількість грошей, які витрачає споживач на покупку необхідної кількості товарів Х та Y за умови, що товар Х коштує 2 гривні, товар У коштує 14 гривень, а обсяги товарів, які купує споживач відповідно дорівнюють 5 та 5 кг. Використовуємо формулу: (2.1.)

І=2*5+14*5=80

Знаходимо корисність від споживання даної комбінації товарів та граничну корисність, що одержує споживач від споживання товарів Х та У. Граничну корисність вираховуємо як додаткову корисність, отриману при споживанні однієї додаткової одиниці продукції MU=TU1-TU2(2.2)

1.MU1=MU1-MU0 Визначити неможливо, адже немає попередніх даних.

2. MU2=136-59=77

3. MU3=170-136=34

4. MU4= 195-170=25

5. MU5=210-195=15

6. MU6=215-210=5

7. MU7=218-215=3

Вираховуємо відношення граничної корисності до ціни кожного з товарів за формулами та(2.3) .Дані розрахунки заносимо до таблиці.

Визначаємо, при якій комбінації товарів Х та У корисність виявиться максимальною. Такий варіант можливий, коли відношення граничної корисності товарів Х та У до їх цін співпадають. У нашому випадку так відбувається у двох випадках: коли х=2, у=5 та х=5,у=7. У першому випадку на закупівлю товарі витрачається не найбільш вигідна для споживача сума грошей, а в другому варіанті споживач повністю витрачає свій бюджет і максимізує корисність.

Визначаємо загальну корисність, яку отримає споживач від споживання товару Х та У за формулою: .

= 210+ 935= 1145

Дані розрахунків заносимо до таблиці 1.2. та таблиці 1.3.

Таблиця 1.2

Результати розрахунків завдання №2

Кількість, кг	Товар Х			Товар Y
	ТU, ютиль	MU, ютиль		ТU, ютиль	МU, ютиль
1	59	-	-	155	-	-
2	136	77	38	505	350	25
3	170	34	17	637	132	9
4	195	25	13	745	108	8
5	210	15	8	850	105	8
6	215	5	3	900	50	4
7	218	3	2	935	35	3

Таблиця 1.3

Результати розрахунків завдання №2

№ п/п	Показники	Результат
1.	І, грн.	80
2.	ТUХY, ютиль	1145
3.	Комбінація товарів при якій корисність є максимальною	Х=5, У=7

Зобразимо криві граничної корисності для товарів Х та У на основі отриманих даних (графік 3)

Графік 3. Криві граничної корисності товарів Х та У

Отже, при збільшенні загальної корисності товарів Х та У зменшується їхня гранична корисність. Відповідно до закону максимізації корисності та формули бюджету, можна визначити найраціональніший набір товарів для споживачів.