
- •37.Порядок справляння (сплата, звітність, відшкодування) податку на додану вартість.
- •38. Правове регулювання видатків бюджетів. Особливості правовідносин у галузі видатків державного бюджету.
- •39.Правове регулювання видатків на державне соціальне страхування і соціальне забезпечення.
- •41. Правові засади організації міжбюджетних відносин
- •42. Правове регулювання місцевих податків і зборів.
- •43. Поняття валюти, валютної політики та правове регулювання валютних операцій.
- •44. Правове регулювання оподаткування прибутку підприємств. Суб’єкти, об’єкт, пільги з оподаткування.
- •45. Правовий режим державних цільових фондів, їх види.
- •46. Правовий режим резервного фонду бюджету.
- •47. Правовий статус державної контрольно-ревізійної служби.
- •48. Правовий статус державної податкової служби України. Права органів державної податкової служби України.
- •49. Правовий статус Національного банку України. Контрольні повноваження нбу щодо банківських та фінансових установ.
- •50. Правовий статус Рахункової палати України.
- •51. Дати характеристику надходжень та витрат місцевих бюджетів.
- •52. Правові основи банківських операцій.
- •53. Державний кредит як інститут фінансового права. Характеристика форм внутрішнього державного кредиту.
43. Поняття валюти, валютної політики та правове регулювання валютних операцій.
Чинне законодавство визначає валюту України як грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.
Валютна політика є певним симбіозом дій економічної і зовнішньоекономічної політики держави, які складаються з урядових дій відносно внутрішніх і зовнішніх валютних стосунків. Ці дії повинні стягати певний вплив на валюту, валютний курс, валютні операції, тобто на усе, що так чи інакше пов'язане з цим сектором економіки.
Валютна політика держави здійснюється її урядом, національним банком, а також центральними фінансовими органами. Взагалі реалізація валютної політики визначається тими завданнями, які ставить перед собою держава при здійсненні своєї політики в цілому. Валютна політика повинна забезпечувати збалансованість макроекономічних і мікроекономічних цілей.
Під валютною політикою розуміють сукупність економічних, правових та організаційних заходів і форм, здійснюваних державними органами, центральними банківськими і фінансовими установами, міжнародними валютно-фінансовими організаціями у галузі валютних відносин.
Через валютну політику держава впливає на ефективність та цілеспрямованість використання валютних засобів. Сфера дії валютної політики охоплює валютний ринок та ринок дорогоцінних металів і каменів.
Основним напрямком організації ефективної діяльності державних органів управління в сфері валютного регулювання і контролю є вдосконалення законодавчої бази України. Велика кількість нормативно-правових актів ускладнює процес виконання норм валютного регулювання і не забезпечує його ефективності.
На даний час існує необхідність комплексного дослідження особливостей розвитку національної системи валютного регулювання як частини валютної політики держави. Серед авторів, які досліджували зазначені проблеми, можна відзначити Ю.А. Бовтрук, М.О. Мацелик, Н.Вороная, Т.С. Шемет, О.В. Боришкевич, В.С. Білошапку, Б.Ю. Лапчук, В.О. Храмова.
Основними чинниками валютної політики є валютне регулювання, валютний контроль, міжнародна валютна співпраця (участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях). Ст. 10 Господарського кодексу України “Основні напрями економічної політики держави” визначає, що валютна політика має спрямовуватись на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та ефективне їх використання.
Основним недоліком валютного регулювання,що викликає дискусію є те, що валюта України та номіновані в ній платіжні документи були зараховані до безумовних валютних цінностей без зазначення, що такими вони стають лише в момент перетину кордону. Прийняте формулювання автоматично поширює правила валютного контролю і на національну валюту, що на практиці просто ігнорується через явну невідповідність логіці .