Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
37.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
264.19 Кб
Скачать

41. Правові засади організації міжбюджетних відносин

Одним з пріоритетних завдань в Україні залишається питання фінансового забезпечення діяльності місцевих органів влади, бюджетна спроможність місцевого самоврядування виконати надані йому законами України повноваження.

Бюджетне регулювання - це надання коштів із загальнодержавних доходних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчестоящих рівнів з метою збалансування їх на рівні, необхідному для виконання планів економічно-соціального розвитку на певній території.

Міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Види міжбюджетних трансфертів:

— дотація вирівнювання;

— субвенція:

— на здійснення програм соціального захисту;

— на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

— на виконання інвестиційних проектів;

— на інші цілі;

— кошти, що передаються з місцевих бюджетів;

  • інші дотації.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - це сукупність податків і зборів, що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Базовим чинником при розрахунку мінімальної кількості видатків, необхідних для фінансування з місцевих бюджетів, став фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, що використовується для визначення міжбюджетних трансфертів. Він визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг та коригується коефіцієнтами.

42. Правове регулювання місцевих податків і зборів.

До місцевих податків і зборів відносилися: податок з реклами, комунальний податок, податок за використання регіональної та місцевої символіки, ринковий збір, готельний збір, збір за місця паркування автотранспорту, курортний збір, збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг, збір за організацію гастрольної діяльності.

Крім того, головними причинами, що обумовили високий рівень оподаткування в Україні стосовно суб'єктивних факторів, є:

- затримка з ринковими перетвореннями в Україні, які в свою чергу стали перепоною на шляху скорочення видатків державного бюджету, а також зменшення рівня оподаткування;

- помилки при проведенні податкової політики, які призвели до значних масштабів ухилень від оподаткування;

- збільшення дефіциту державного бюджету, яке відбувалося за непродуманої політики державних розходів і супроводжувалося пошуком шляхів збільшення державних доходів, а єдиним способом такого збільшення вважалося підвищення загального рівня оподаткування

Поряд з зазначеним вище, до важливих напрямів удосконалення місцевої податкової політики необхідно віднести: розширення податкової бази через „детінізацію" економіки, тобто оподаткування прибутків „тіньової" економіки; встановлення пільг, які мають стимулюючий характер для виробництва із чітко визначеними часовими параметрами; узгодження темпів зміни загального рівня оподаткування з темпами зростання валового внутрішнього продукту та можливостями розширеного відтворення виробництва; зниження нарахувань на фонд заробітної плати, що призведе до можливості своєчасної її виплати, зростання надходжень до бюджету через легалізацію доходів; припинення системи взаємозаліків, які стосуються недоїмки до бюджету, списання боргів тощо, що практично призводить до зниження поповнення його дохідної частини; підвищення рівня податкової культури населення.

Пропонуємо удосконалити місцеве оподаткування наступними чином:

1) визначити напрями адаптації зарубіжного досвіду місцевого оподаткування до вітчизняної практики, що полягають у змінах відповідно до законодавчо встановлених вимог структури підсистеми місцевого оподаткування, узгодженні порядку впровадження та механізму справляння місцевих податків і зборів, забезпеченні нейтральності їх надходжень із огляду на умови податкової конкуренції, унеможливленні ухилення від оподаткування;

2) реформувати інститут місцевих податків і зборів в Україні, зумовлену незначною фіскальною роллю місцевих податків та зборів, більшість із яких не справляють за відсутності об'єктів оподаткування, їх низькою питомою вагою у структурі доходів місцевих бюджетів, законодавчою неврегульованістю порядку обчислення і механізму сплати згаданих платежів, надмірними витратами на податкове адміністрування, легкістю ухилення від оподаткування, відсутністю залежності між податкоспроможністю населення й наданими суспільними послугами на місцевому рівні;

3) розширити базу оподаткування місцевих податків і зборів, підвищити граничні розміри їх податкових ставок, скасувати податкові пільги тим платникам, котрі не належать до соціально незахищених верств населення, знизити вартість податкового адміністрування, поліпшити роботу з платниками й заохочувати їх до добровільної сплати місцевих податкових платежів, поширити практику самооподаткування мешканців територіальних громад, впровадити податок на нерухомість фізичних осіб;

4) за умов загрозливої екологічної ситуації в окремих реґіонах України обґрунтовано доцільність віднесення до місцевих податкових платежів екологічного збору. За прикладом податкових систем зарубіжних країн він має стати надійним інструментом забезпечення охорони довкілля та стабільним джерелом формування дохідної частини місцевих бюджетів. Пропонуємо цей платіж слід справляти із суб'єктів господарювання за викиди в довкілля забруднюючих речовин і скиди, що провадять через комунальну каналізаційну систему;

5) поширити практику самооподаткування як форми платежів, що впроваджують органи місцевого самоврядування на основі місцевого референдуму, або загальних зборів мешканців територіальних громад, а також визначити напрями використання платежів із самооподаткування на фінансування заходів із благоустрою та соціально-культурного розвитку населених пунктів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]