Скориставшись даними прикладу 4.2., визначимо індекс рентабельності для даного проекту:

PI = 15898 : 15000 = 1.06 (106,0 %)

Отже, PI >1 – проект прибутковий.

Наступним метод визначення внутрішньої норми доходності (IRR)інвестицій - є одним з найважливіших для комерційних банків. Показник, який характеризує відносний рівень витрат ( відсотки за позичковий капітал, плата за залучений акціонерний капітал та ін.) називається ціною за використаний (авансований) капітал (СС). При фінансуванні проекту з різних джерел цей показник визначається за формулою середньої арифметичної зваженої. Щоб забезпечити доход від інвестованих коштів, або відшкодувати їх, необхідно щоб чиста поточна вартість була більшою або дорівнювала нулю.

Для цього необхідно підібрати таку процентну ставку для дисконтування грошового потоку, яка б забезпечувала б вирази : NPV>0, або NPV=0. Така ставка (бар’єрний коефіцієнт) повинна відображати очікуваний середній рівень позичкового процента на фінансовому ринку з урахуванням фактора ризику.

Тому під внутрішньою нормою доходності розуміють ставку дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточної вартості очікуваних грошових відтоків та поточної вартості очікуваних грошових притоків.

Показник внутрішньої норми доходності – IRR характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інвестиційного проекту.

Наприклад, для реалізації інвестиційного проекту одержана банківська позичка, то значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківського відсотка, перевищення якого робить проект збитковим.

Таким чином, зміст цього показника в тому, що інвестор або банк повинні порівняти значення IRR з ціною залучених фінансових ресурсів СС.

Якщо IRR >СС, то проект варто реалізовувати;

IRR< СС, проект варто відхилити;

IRR = СС – проект ні прибутковий, ні збитковий.

Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу відсотків за позичковий капітал, вибирається два значення ставки дисконту і₁ < і₂ таким чином, щоб в інтервалі (і₁ , і₂ ) функція NPV= f(і) змінювала своє значення з ”+” на “-“ або навпаки. Таким чином, використовують таку формулу:

IRR = i₁ + [NPV(i₁) : {NPV(i₁) - NPV(i₂)}] · (i₂ -i₁), (4.4.)

Приклад 4.3. За інвестиційним проектом вартістю 20 млн. грн. передбачаються грошові надходження р₁ = 6 млн. грн. , р₂ = 8 млн. грн., р₃ = 14 млн. грн. За якою ставкою проситиме інвестор у банка кредит, щоб витрати окупилися протягом 3-х років, якщо середня кредитна ставка на ринку позичкових капіталів становить 18%.

Спочатку виберемо два значення процентної ставки для коефіцієнта дисконтування в межах 18% - і₁ =15%, і₂ =20%. Потім визначимо значення NPV₁₅ та NPV₂₀ за допомогою розрахунків у таблиці 4.5.

Таблиця 4.5.

(млн.. грн.)

Рік, t	Потік	і1 =15%, Vt = 1: (1+0,15) t	NPV15	і2 =20%. Vt = 1: (1+0,2)t	NPV20
0-й 1-й 2-й 3-й	-20 6,0 8,0 14,0	1,0 0,8996 0,7561 0,6575	-20 5,2176 6,0488 9,2050 0,4714	1,0 0,8333 0,6944 0,5787	-20 4,9998 5,5552 8,1018 -1,3432

За даними розрахунків NPV₁₅ та NPV₂₀ визначимо IRR.

IRR = 15 + 0,4714 : (0,4714 – (- 1,3432)) х (20-15) = 16,3%

Таким чином 16,3% - це верхня межа процентної ставки, за якою фірма може окупити кредит для фінансування інвестиційного проекту. Для одержання прибутку фірма має брати кредит за ставкою менше 16,3%.

І останній метод, який часто використовується банками для оцінки ефективності інвестиційного проекту це – метод визначення строку окупності інвестицій.

Якщо не враховувати фактор часу, то показник строку окупності інвестицій можна визначити за такою формулою:

n_y = CI : P_с (4.5.)

де n_y - спрощений показник строку окупності;

CI - розмір інвестицій;

P_с - щорічний середній чистий прибуток.

Таким чином, строк окупності інвестицій – це тривалість часу, протягом якого не дисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують не дисконтовану суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвестицій.

Приклад 4.4. За даними прикладу 4.3. визначити строк окупності інвестицій.

Спочатку визначимо середній щорічний доход за проектом:

Р_с = (6 + 8 +14): 3 = 9,3 млн. грн.

А строк окупності інвестицій буде становити:

n_y = 20 : 9,3 = 2, 15 року (2 роки та 54 дні).

Для більш точного визначення строку окупності інвестицій використовують метод, який включає в себе ітеративний пошук року, на якому грошові надходження будуть покривати вкладені кошти.

Для визначення складемо таблицю.

Таблиця 4.6.

Роки	0-й	1-й	2-й	3-й
Інвестиції, млн. грн.	-20	-	-	-
Доходи, млн.. грн.	-	6	8	14

З таблиці видно, що інвестиції окупляться на 3-му році. Але щоб знайти конкретний час, потрібно зробити такі розрахунки:

1.Визначимо, скільки коштів необхідно одержати на третьому році, щоб проект окупився:

20 – (6 +8) = 6 млн. грн.

2.Визначимо за який період на 3-му році ми одержимо необхідні 6 млн. грн. для цього складемо пропорцію і розв’яжемо її.

14 млн. грн. – 12 місяців

6 млн. грн. – х місяців

х = (6 · 12) : 14

х= 5,14 місяців.

Таким чином, строк окупності буде складати 2 роки та 5,14 місяців або 2 роки та 155 днів, що на 100 днів більше, ніж в першому розрахунку. Отже, інвестори на практиці частіше використовують другий спосіб знаходження строку окупності інвестицій.

Крім спрощеного строку окупності інвестицій визначають також і дисконтований n_ok (PP), під яким розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій :

РР = п, при якому [P_k : (1 +i)ⁿ ] = IC (4.6.)