3. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.

Практичне використання бюджетних відносин для реалізації покладених на державу функцій дає змогу визначити, що стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим.

Стосовно впливу бюджетного дефіциту на розвиток економіки існують суперечливі погляди. Прихильники концепції дефіцитного фінансування бюджетних видатків виходять із того, що бюджетний дефіцит не є деструктивним фактором. Для національної економіки він не становить загрози, оскільки всі видатки, в тому числі і ті, що перевищують доходи, здійснюються на території даної держави і сприяють зростанню добробуту країни. Якщо дефіцит буде зосереджений у бюджеті розвитку, то в цьому разі зростання дефіцитного фінансування спроможне привести до інвестиційного та інноваційного зростання. Крім того, дефіцит бюджету, відповідно до теорії дефіцитного фінансування, означає збільшення доходів суб’єктів господарювання і населення (отримувачів бюджетних коштів), що стимулює зростання купівельної спроможності, продуктивності праці і розширення національного виробництва. Це, у свою чергу, веде до зростання податкових надходжень.

Економісти неокласичного напрямку дотримуються протилежної позиції. На їхню думку, хронічні дефіцити неминуче вимагатимуть більш високих податків у майбутньому, що рівнозначно перекладанню поточного економічного тягаря на майбутні покоління. Для фінансування дефіциту повинні залучатись емісія грошей і позики, що веде до розладу грошово-кредитної системи, девальвації національної валюти, зростання внутрішнього і зовнішнього боргу держави.

4. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.

Сучасна фінансова думка Заходу обертається навколо суперництва двох співіснуючих моделей фінансової політики: переважно американської і здебільшого західноєвропейської. Перша наголошує на необхідності бездефіцитності бюджетів, скороченні державного боргу, зниженні норми оподаткування. Друга обстоює, що державні видатки є двигуном економічного росту й умовою соціальної стабільності суспільства, що особливо стосується Італії, Франції, ФРН, деяких скандинавських країн.

Бюджетні дефіцити і державні борги спричиняють як нагальні фінансові потреби, так і кон'юнктурні міркування сучасних урядів створити вигоди теперішнім платникам податків і власникам капіталу за рахунок майбутніх платників та одержувачів заробітних плат.

Прихильники позикових фінансів наголошують на створюваних державними позиками перевагах інвестицій сучасників у майбутнє та можливостях перерозподілу фінансових зобов'язань у часі. Противники -консервативні адепти вільного ринку - ставлять боротьбу з позиковими фінансами в один ряд ч іншими постулатами ліберальної доктрини: зниженням податків, скороченням видатків, ліквідацією дефіцитності бюджетів, перегулюванням економічної діяльності, відмовою від протекціонізму, вони підкидають саму думку про можливість одноразового й радикального вирішення проблеми державної заборгованості.

Рекомендована література:

основна 1, 2, 5, 7, 22, 26

додаткова 2, 3, 9