- •Тема 1. Сутність і макроекономічний характер фіскальної політики
- •1. Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.
- •3. Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики.
- •4. Еволюція теорій фіскальної політики.
- •5. Фіскальна політика і ефект витіснення.
- •Тема 2. Кейнсіанська модель фіскальної політики
- •1. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •2. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
- •3. Наслідки реалізації фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
- •Тема 3. Ліберальна модель фіскальної політики
- •1. Роль та значення держави в теоріях економіки пропозиції та неолібералізму.
- •2. Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.
- •3. Модель змішаної держави з переваженням ринково-ліберальних елементів.
- •Тема 4. Інституціональна модель фіскальної політики
- •1. Держава загального добробуту (благоденства).
- •3. Інституціональний потенціал держави.
- •Тема 5. Податки як інструмент фіскальної політики
- •1. Нормативні принципи оподаткування.
- •2. Порівняльний аналіз теорій оподаткування.
- •3. Проблема систематики податків.
- •4. Теорії перекладання податків.
- •Тема 6. Бюджетні видатки як інструмент фіскальної політики
- •2. Пропозиція суспільних благ.
- •3. Проблема екстерналії у фінансовій науці.
- •Тема 7. Державний кредит як інструмент фіскальної політики
- •1. Державний кредит як суспільна позикова система.
- •2. Теоретичні концепції державного кредиту.
- •3. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
- •4. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
- •Тема 8. Політичні технології прийняття фінансових рішень
- •2. Теоретичні моделі приймання фінансових рішень.
- •3. Теорія суспільного вибору.
- •4. Правила прийняття рішень у демократичному суспільстві.
- •Тема 9. Актуальні питання сучасної фіскальної політики в Україні
- •1. Теоретичні засади розбудови механізмів приймання рішень та реалізації фіскальної політики в Україні.
- •2. Проблеми бюджетної політики та напрями їх вирішення.
- •3. Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.
- •4. Оптимізація системи державного кредиту як інструменту фіскальної політики.
3. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
Практичне використання бюджетних відносин для реалізації покладених на державу функцій дає змогу визначити, що стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим.
Стосовно впливу бюджетного дефіциту на розвиток економіки існують суперечливі погляди. Прихильники концепції дефіцитного фінансування бюджетних видатків виходять із того, що бюджетний дефіцит не є деструктивним фактором. Для національної економіки він не становить загрози, оскільки всі видатки, в тому числі і ті, що перевищують доходи, здійснюються на території даної держави і сприяють зростанню добробуту країни. Якщо дефіцит буде зосереджений у бюджеті розвитку, то в цьому разі зростання дефіцитного фінансування спроможне привести до інвестиційного та інноваційного зростання. Крім того, дефіцит бюджету, відповідно до теорії дефіцитного фінансування, означає збільшення доходів суб’єктів господарювання і населення (отримувачів бюджетних коштів), що стимулює зростання купівельної спроможності, продуктивності праці і розширення національного виробництва. Це, у свою чергу, веде до зростання податкових надходжень.
Економісти неокласичного напрямку дотримуються протилежної позиції. На їхню думку, хронічні дефіцити неминуче вимагатимуть більш високих податків у майбутньому, що рівнозначно перекладанню поточного економічного тягаря на майбутні покоління. Для фінансування дефіциту повинні залучатись емісія грошей і позики, що веде до розладу грошово-кредитної системи, девальвації національної валюти, зростання внутрішнього і зовнішнього боргу держави.
4. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
Сучасна фінансова думка Заходу обертається навколо суперництва двох співіснуючих моделей фінансової політики: переважно американської і здебільшого західноєвропейської. Перша наголошує на необхідності бездефіцитності бюджетів, скороченні державного боргу, зниженні норми оподаткування. Друга обстоює, що державні видатки є двигуном економічного росту й умовою соціальної стабільності суспільства, що особливо стосується Італії, Франції, ФРН, деяких скандинавських країн.
Бюджетні дефіцити і державні борги спричиняють як нагальні фінансові потреби, так і кон'юнктурні міркування сучасних урядів створити вигоди теперішнім платникам податків і власникам капіталу за рахунок майбутніх платників та одержувачів заробітних плат.
Прихильники позикових фінансів наголошують на створюваних державними позиками перевагах інвестицій сучасників у майбутнє та можливостях перерозподілу фінансових зобов'язань у часі. Противники -консервативні адепти вільного ринку - ставлять боротьбу з позиковими фінансами в один ряд ч іншими постулатами ліберальної доктрини: зниженням податків, скороченням видатків, ліквідацією дефіцитності бюджетів, перегулюванням економічної діяльності, відмовою від протекціонізму, вони підкидають саму думку про можливість одноразового й радикального вирішення проблеми державної заборгованості.
Рекомендована література:
основна 1, 2, 5, 7, 22, 26
додаткова 2, 3, 9
