
- •Реферат
- •1. Організація охорони праці на підприємстві
- •2. Служба охорони праці на підприємстві
- •3. Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі
- •4. Виробничий травматизм і професійні захворювання
- •5. Відповідальні особи що до організації пожежної безпеки в приміщеннях підприємств
- •Список використаних джерел
3. Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі
У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівниками соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.02р. №229-ІV у колективному договорі передбачають низку соціальних гарантій в області охорони праці, а також комплексні заходи, по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, запобіганню виробничого травматизму, профзахворювань тощо.
У текст колективного договору записуються трансформовані під зобов’язання власника і працівників норми статей Закону. У тексті договору вносяться пункти про створення (при необхідності) комісії про охорону праці, кількість уповноважених трудового колективу з питань охорони праці, які обираються, і затвердження відповідних положень. Також необхідно зазначити порядок і строки звільнення від основної роботи (зі збереженням середнього заробітку) уповноважених членів комісії для виконання ними своїх громадських обов’язків.
Правління проводить роботу по створенню безпечних умов праці і збереження здоров’я працівників на підприємстві згідно з Кодексом законів про працю України, Законом «Про охорону праці», іншими нормативними актами, а також забезпечує додержання прав працівника, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього передбачаються комплексні інженерно-технічні заходи для досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та підвищення рівня охорони праці.
Працівник може відмовитись від порученої роботи, якщо склалась виробнича ситуація, небезпечна ситуація для його життя, здоров’я або оточуючих його людей та середовища. За період простою за цими причинами за ним зберігається середній заробіток.
Працівник вправі розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо Правління не виконує законодавства про охорону праці та умови колективного договору. У такому разі працівник виплачується вихідна допомога в розмірі який не перевищує його тримісячного заробітку.
Відповідно до колективного договору працівник забезпечується щорічною відпусткою, термін якої визначається законодавством.
4. Виробничий травматизм і професійні захворювання
Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Зміст процедури розслідування, оформлення та обліку результатів здійснюється відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Нещасний випадок на виробництві — складний юридичний факт. У п. 5 Положення дається перелік подій та обставин, які в сукупності визначають зв'язок нещасного випадку з виробництвом. Наприклад, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.
Для профілактики нещасних випадків застосовують заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного та психофізіологічного характеру.
До організаційних причин можна віднести: неякісне проведення навчання з питань охорони праці, або взагалі їх відсутність; відсутність контролю, порушення правил експлуатації технічних пристроїв; невиконання заходів щодо охорони праці та правил протипожежної безпеки.
До технічних причин – несправність електрообладнання та електропроводки, відсутність технічного обслуговування.
До санітарно-гігієнічних причин відносять – нераціональне освітлення робочих місць, на задовільні мікрокліматичні умови праці, наявність різноманітних випромінювань з боку працюючих комп’ютерів, копіювальної техніки, мобільних засобів зв’язку, порушення правил особистої гігієни.
До психофізіологічних причин можна віднести – фізичні та психологічні перевантаження організму людини, викликані напруженістю роботи, невідповідність психофізіологічних даних працівників виконуваній роботі. Заходи з попередження нещасних випадків та захворювань поділяються на організаційні та технічні.
До технічних належать заходи з виробничої санітарії та технічки безпеки. Заходи з виробничої санітарії в банку передбачають усунення дії на співробітників шкідливих факторів, а саме: облаштування систем кондиціонування повітря; теплоізоляція будівель; здійснення ремонту із використанням матеріалів, які не шкодять для здоров’я людини, і використовуються для оздоблення офісів та приміщень; установлення оптимального освітлення; застосування раціонального режиму праці та відпочинку. Заходи з техніки безпеки передбачають усунення дії на працюючих небезпечних факторів, джерелом яких є електрообладнання, з яким працюють працівники. До цих заходів, у першу чергу, належать заземлення та занулення електрообладнання, заміна несправного або пошкодженого електрообладнання.
До організаційних заходів належать навчання та нагляд з охорони праці; дотримання нормативних та законодавчих актів із охорони праці; проведення медичних оглядів працівників; рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження спеціалістів.