- •Національний університет державної податкової служби україни
- •1. Оцінка інженерного захисту працюючих на об’єкті господарської діяльності
- •Оцінка захисних споруд
- •Методика виконання роботи
- •Оцінка місткості захисних споруд
- •1.2. Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Загальні висновки та рекомендації
- •Приклад розрахунку
- •Звіт про виконану роботу надати в такій формі :
- •Оцінка хімічної обстановки
- •2.1. Визначення розмірів та площі зхз
- •Розміри зхз залежать від багатьох факторів, у тому числі :
- •Площа зхз (площа рівнобічного трикутника), розраховується за формулою
- •2.2.Визначення часу підходу зараженого повітря до відповідної межі чи об’єкту
- •2.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •2.4. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного зараження
- •2.5. Приклади розрахунку
- •2.5.1. Визначення розмірів зони хімічного зараження
- •2.5.2. Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту
- •2.5.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •2.5.4. Визначення можливих втрат людей
- •Глибина зони хімічного зараження на відкритій місцевості, км (ємності необваловані , швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина зони хімічного зараження на закритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1 м/с
- •Середня швидкість переносу хмари зараженого повітря, м/с
- •Значення деяких параметрів сдор
- •Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження
- •3. Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Методика виконання роботи
- •3.1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні рз
- •3.2. Приклад розрахунку
- •3.2.1. Визначення дози радіації,
- •3.2.2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні рз
- •3.2.3. Визначення можливих втрат людей
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач з оцінки захисних споруд
- •Вихідні дані для вирішення завдань з оцінки хімічної обстановки
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Список використаних джерел
2.5.2. Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту
В наслідок аварії на хімічному об’єкті витікає зріджений аміак. За який час заражене повітря підійде до населеного пункту на відстані 9 км, якщо спостерігається ізотермія при швидкості вітру 3м/с?
Розв’язок:
З табл.2.4 для ізотермії та швидкості вітру 3м/с знаходимо швидкість переносу зараженого повітря: W=4.5 м/с
Розраховуємо час підходу зараженого повітря до населеного пункту:
![]()
хв.
Висновок: Через 33,3 хвилини після аварії хмара зараженого повітря підійде до населеного пункту. За цей час треба оповістити і евакуювати населення в безпечний район.
2.5.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
На хімічному об’єкті зруйновано необваловану ємність з 5т фосгену. Визначити час уражаючої дії фосгену в населеному пункті, який потрапить в ЗХЗ, якщо швидкість вітру 1м/с.
Розв’язок:
Час уражаючої дії для необвалованої ємності розраховуємо за формулою 2.10.
З табл.2.5 для фосгену знаходимо:
![]()
![]()

де
-
а) для теплої пори року;
- б) для холодної пори року.
Після підстановки отримаємо
tур
=
хв.
Висновок: територія населеного пункту може бути зараженою на протязі 42,7 хв. влітку і 2 год. взимку. В цей час знаходитись у населеному пункті без протигазу небезпечно.
2.5.4. Визначення можливих втрат людей
Визначити можливі втрати серед працівників заводу, які забезпечені протигазами на 80%, якщо завод потрапить у ЗХЗ.
Розв’язок:
З табл.2.6 визначаємо, що серед робітників заводу, які забезпечені протигазами на 80%, очикуються втрати :
14% серед тих, хто буде знаходитись у приміщеннях;
25% серед тих, хто буде знаходитись на відкритій місцевості.
Висновок:
Необхідно забезпечити усіх робітників і службовців заводу протигазами.
Для недопущення втрат серед людей підготувати евакуацію їх (якщо дозволяє час) або укрити в сховищі (для цього треба завчасно побудувати сховище).
Таблиця 2.1
Глибина зони хімічного зараження на відкритій місцевості, км (ємності необваловані , швидкість вітру 1 м/с)
|
Найменування СДОР |
Кількість СДОР в ємностях, т | |||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 | |
|
При інверсії | ||||||
|
Хлор, фосген |
23 |
49 |
80 |
Більш як 80 | ||
|
Аміак |
3,5 |
4,5 |
6,5 |
9,5 |
12 |
15 |
|
Сірч. ангідрид |
4 |
4,5 |
7 |
10 |
12,5 |
17,5 |
|
При ізотермії | ||||||
|
Хлор, фосген |
4,6 |
7 |
11,5 |
16 |
19 |
21 |
|
Аміак |
0,7 |
0,9 |
1,3 |
1,9 |
2,4 |
3 |
|
Сірч. ангідрид |
0,8 |
0,9 |
1,4 |
2 |
2,5 |
3,5 |
|
При конвекції | ||||||
|
Хлор ,фосген |
1 |
1,4 |
1,96 |
2,4 |
2,85 |
3,15 |
|
Аміак |
0,21 |
0,27 |
0,39 |
0,5 |
0,62 |
0,66 |
|
Сірч. ангідрид |
0,24 |
0,27 |
0,42 |
0,52 |
0,65 |
0,77 |
Таблиця 2.2
Глибина зони хімічного зараження на закритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)
|
Найменування СДОР |
Кількість СДОР в ємностях, т | |||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 | |
|
При інверсії | ||||||
|
Хлор, фосген |
6,57 |
14 |
22,85 |
41,14 |
48,85 |
54 |
|
Аміак |
1 |
1,28 |
1,85 |
2,71 |
3,42 |
4,28 |
|
Сірч. ангідрид |
1,14 |
1,28 |
2 |
2,85 |
3,57 |
5 |
|
При ізотермії | ||||||
|
Хлор, фосген |
1,31 |
2 |
3,28 |
4,57 |
5,43 |
6 |
|
Аміак |
0,2 |
0,26 |
0,37 |
0,54 |
0,68 |
0,86 |
|
Сірч. ангідрид |
0,23 |
0,26 |
0,4 |
0,57 |
0,71 |
1,1 |
|
При конвекції | ||||||
|
Хлор, фосген |
0,4 |
0,52 |
0,72 |
1,0 |
1,2 |
1,32 |
|
Аміак |
0,06 |
0,08 |
0,11 |
0,16 |
0,2 |
0,26 |
|
Сірч. ангідрид |
0,07 |
0,08 |
0,12 |
0,17 |
0,21 |
0,3 |
Таблиця 2.3
