Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

2 курс вища математика / Функ компл змінної методичка

.pdf
Скачиваний:
22
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
610.88 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Київський національний університет технологій та дизайну

ВИЩА МАТЕМАТИКА

Функції комплексної змінної

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ІІ-ГО КУРСУ

Затверджено на засіданні кафедри

вищої математики Протокол № 8

від 19. 03. 2008 р.

Київ КНУТД 2008

Вища математика. Функції комплексної змінної. Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів ІІ-го курсу.

/ Упор.: М.О. Харитонова, О.О. Мазурок. – К.: КНУТД, 2008 . – 60 с.

Упорядники: М.О. Харитонова, доцент, О.О. Мазурок, доцент.

Відповідальний за випуск зав. кафедрою вищої математики Задерей П.В.

2

z = a + i ×b
і b1 = b2 .
a1 = a2

ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ФУНКЦІЙ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

1. Поняття про комплексні числа.

Комплексним числом називається вираз:

z = a + b ×i [1],

де a та

b – дійсні числа, а символ i

уявна одиниця, яка визначається

умовою:

i2 = −1. При цьому число

a називається дійсною частиною ком-

плексного числа z і позначається:

a = Re z , а b уявною частиною z ,

b = Im z (від французьких слів: гееl – дійсний, іmаgіпаіге – уявний).

Вираз, що стоїть справа у формулі

[1], називається алгебраїчною фор-

мою запису комплексного числа.

 

 

z = a - b ×i,

 

Два комплексні числа

z = a + b ×i

і

які відрізняються

лише знаком уявної частини, називаються спряженими.

 

Два комплексні числа

z1 = a1

+ b1 ×i

і

z2 = a2 + b2 ×i

вважаються рів-

ними ( z1 = z2 ) тоді і тільки тоді, коли рівні їхні дійсні частини і рівні їхні уявні частини:

Комплексне число z = a + b ×i дорівнює нулю ( z = a + b ×i = 0 ) тоді і тільки тоді, коли a = b = 0.

Комплексні числа можна зображати на площині.

Якщо користуватись декартовою системою координат, то число [1] зображається точкою M (a;b). Така площина називається комплексною площиною

змінної z , вісь Ox дійсною віссю,

а Oy уявною.

Комплексне число z = a + b ×i

при b = 0 збігається з дійсним чис-

лом a : z = a + 0 ×i = a. Тому дійсні числа є окремим випадком комплексних, вони зображаються точками осі Ox .

Комплексні числа z = a + b ×i , в яких a = 0 , називаються суто уявними; такі числа зображаються точками осі Oy .

Допускається запис комплексного числа у вигляді:

Основні дії над комплексними числами z1 = a1 + b1 ×i і z2 = a2 + b2 ×i ,

заданими в алгебраїчній формі, визначаються такими рівностями:

1)z1 + z2 = (a1 + a2 ) + (b1 + b2 ) ×i ;

2)z1 - z2 = (a1 - a2 ) + (b1 - b2 ) ×i;

3)z1 × z2 = (a1a2 - b1b2 ) + (b1a2 + a1b2 ) ×i ;

4)

z1

=

z1 × z2

=

a1a2 + b1b2

+

a2b1

- a1b2

×i .

z

2

z

2

× z

2

a

2 + b 2

a 2

+ b 2

 

 

 

 

 

 

2

2

 

2

2

 

Таким чином, арифметичні дії над комплексними числами виконуються за звичайними правилами дій над двочленами з урахуванням того, що i2 = -1.

3

Приклад 1.1

Обчислити:

(1+ 5i)×(2 - 3i)-15 + 2i .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

↓. (1+ 5i)×(2 - 3i)-15 + 2i =

 

 

 

4 + i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 - 3i +10i +15 -15 + 2i

=

 

2 + 9i

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 + i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 + i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 + i

 

(2 + 9i)×(4 - i)

8 - 2i + 36i + 9

 

17 + 34i

=1+ 2i .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ 2i .

= (4 + i)×(4 - i) =

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

↑.

 

 

 

 

 

Відп.:

 

16 +1

 

 

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Піднесення числа

z = a + b ×i

 

до цілого натурального степеня вико-

нується за формулою бінома Ньютона з урахуванням того, що:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i2

= -1, i3

= -i,

 

i4 =1,

 

i5

= i , ... .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полярні координати точки M (x; y) на комплексній площині назива-

ються модулем і аргументом комплексного числа

 

z = x + y ×i

і позначають-

ся: ρ =

 

 

z

 

 

=

 

 

 

 

 

ϕ = Argz .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 + y2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки

 

 

 

 

 

 

x = ρ ×cosϕ ,

y = ρ ×sinϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(див. рисунок), то з формули [1] маємо:

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

z = ρ ×(cosϕ + i ×sinϕ)

[2].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вираз, який стоїть справа у формулі [2],

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

називається тригонометричною формою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

комплексного числа

z = x + y ×i .

 

 

 

Î

 

 

 

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ρ комплексного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль

 

 

z

 

z числа визначається однозначно,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а аргумент

ϕ – з точністю до k :

 

Argz = arg z + k ,

k Î Z .

Тут під Argz розуміють загальне

 

 

ì

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значення аргументу; на відміну від

 

 

ïarctg

 

 

,

 

 

x > 0;

 

 

 

x

 

 

нього, arg z

головне значення ар-

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

гументу, воно знаходиться на про-

 

 

ïπ + arctg

 

,

 

x < 0, y > 0;

 

 

x

 

міжку (-π] і відраховується від

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arg z =

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

додатного напряму осі Ox проти

í-π + arctg

 

 

 

,

x < 0, y < 0;

 

 

 

 

годинникової стрілки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

Якщо z = 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïπ

, x

=

 

0, y

>

0;

 

 

то вважають, що

 

z

 

= 0,

 

 

 

 

 

ï 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

π

,

x = 0, y

< 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

а

arg z – невизначений.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï-

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

î

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо дії над комплексними числами в тригонометричній формі.

Нехай z1 = ρ1 ×(cosϕ1 + i ×sinϕ1 ), z2 = ρ2 ×(cosϕ2 + i ×sinϕ2 ), тоді: z1 × z2 = ρ1 × ρ2 ×(cosϕ1 + i ×sinϕ1 )×(cosϕ2 + i ×sinϕ2 )=

=ρ1 × ρ2 ×[(cosϕ1 cosϕ2 - sinϕ1 sinϕ2 ) + (sinϕ1 cosϕ2 + cosϕ1 sinϕ2 ) ×i]=

=ρ1 × ρ2 ×[cos(ϕ1 +ϕ2 ) + sin(ϕ1 +ϕ2 ) ×i].

4

плексного числа

Отже, під час множення комплексних чисел їхні модулі перемножуються, а аргументи додаються.

Це правило поширюється на довільно скінченне число множників.

Зокрема, якщо всі

n множників рівні, то справедлива формула Муавра::

zn = ×(cosϕ + i ×sinϕ))n = ρ n ×(cos nϕ + i ×sin nϕ) [M].

При діленні комплексних чисел маємо:

 

 

 

z1

=

 

ρ1

(cos(ϕ -ϕ

) + i ×sin(ϕ -ϕ

)) [M.1].

 

 

 

 

z2

1

2

1

2

 

 

 

ρ2

 

 

 

 

Модуль частки двох комплексних чисел дорівнює частці модулів діленого і дільника; аргумент частки дорівнює різниці аргументів діленого і дільника.

 

При добуванні кореня n -го степеня з комплексного числа, записаного

в тригонометричній формі

[2] користуються наступною формулою (наслі-

док з формули Муавра):

 

 

 

 

n

 

 

 

æ

ϕ + k

+ i ×sin

ϕ + k ö

[M.2],

 

 

z = n ρ ×çcos

n

n

÷, k = 0,1, 2, ..., n −1

 

è

 

ø

 

де під коренем nρ потрібно розуміти його арифметичне значення.

Надаючи k значень

0,1, 2, ..., n −1,

дістанемо

 

 

n

 

 

 

 

різних значень кореня.

Для інших значень

 

k

аргументи відрізнятимуться від знайдених на число,

кратне , тому значення кореня збігатимуться зі вже знайденими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1.2 Знайти всі значення кореня:

 

4

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

↓. Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = −1, то

ρ =1, ϕ = π

і згідно формули [M]

 

отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

π + × 0

 

 

 

 

 

 

π + × 0 ö

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 0 : z1

= 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ i × sin

 

 

 

 

 

 

+ i × sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

+ i

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 × çcos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷ = cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

π + ×1

 

 

 

 

 

π + ×1

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k =1: z2

= 4

 

 

 

 

 

 

 

+ i sin

 

 

 

 

 

 

+ isin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

+ i

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 × çcos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷ = cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

π + × 2

 

 

 

 

 

π + × 2 ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 2 : z3

= 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ isin

 

 

+ isin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

- i

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 × çcos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷ = cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

π + × 3

 

 

 

 

π + × 3 ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 3: z4

= 4

 

 

 

 

 

 

 

 

+ i sin

 

 

+ isin

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

- i

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 × çcos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷ = cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

4

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відп.:

 

 

2

 

+ i ×

 

 

2

 

,

-

 

 

 

2

 

+ i ×

 

 

 

 

2

 

,

-

 

 

 

2

 

- i ×

 

 

 

 

 

 

2

 

,

 

 

 

2

 

 

= i ×

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

.

 

 

 

↑.

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як видно з рисунку, всі чотири корені знахо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

z1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дяться на колі радіуса

4

 

ρ

 

 

 

 

з центром у по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чатку координат і є вершинами правильного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чотирикутника. Ця властивість справедлива

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для всіх коренів

n -го степеня (n N ) з ком-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = ρ ×(cosϕ + i ×sinϕ).

5

Приклад 1.3 Знайти множину точок z

комплексної площини

(z), що за-

довольняють співвідношенню: Re(z2 - z)= 0

 

↓. Оскільки

z = x + i × y ,

z = x - i × y ,

z2 = (x + iy)2 = x2 - y2

+ 2ixy , то:

Re(z2 -

 

)= Re(x2 - y2 + 2xyi - x + yi)= x2 - y2 - x = 0;

 

z

 

æ

 

 

1

ö

2

2

 

1

 

y

 

тобто: ç x -

 

÷

- y

 

=

 

,

 

2

 

4

 

è

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

æ

1

ö2

 

 

2

 

 

 

звідки: 4 ×ç x -

 

÷

- 4y

 

=1

 

 

2

 

A

x

è

ø

 

 

 

O

рівняння рівносторонньої гіперболи з

Ñ

 

 

 

æ 1

ö

 

 

 

 

центром в точці

Ñèç

2

;0ø÷

 

і вершина-

 

 

ми в точках: O(0;0) і A(1;0).

↑.

 

 

 

Відп.: гіпербола

4(x - 0,5)2 - 4y2 =1.

 

 

 

Приклад 1.4 Знайти множину точок z

комплексної площини (z), що задо-

вольняють умові:

 

 

z - i

 

+

 

z + i

 

 

£ 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

↓. Враховуючи, що z = x + yi ,

z i = x + (y −1)i, z + i = x + (y +1)i ,

 

 

z - i

 

 

 

 

,

 

 

z + i

 

=

 

 

,

а також:

 

 

=

 

x2 + (y -1)2

 

 

 

x2 + (y +1)2

 

 

 

 

знайдемо рівняння межі: x2 + (y -1)2 + x2 + (y +1)2 = 4 Þ

Þ x2 + (y -1)2 = 4 - x2 + (y +1)2 Þ

Þ x2 + (y -1)2 =16 - 8x2 + ( y +1)2 + x2 + (y +1)2 Þ

Þ 2x2 + (y +1)2 = 4 + y Þ 4x2 + 4y2 + 8y + 4 =16 + 8y + Þ 4x2 + 3y2 = 12 .

Отже, лінія z - i + z + i = 4

визначає еліпс:

 

x2

+

y2

=1

 

 

3

4

 

 

 

 

 

з центром у початку координат,

великою віссю

b = 2

і малою віссю a =

 

.

3

Нерівність z i + z + i ≤ 4 визначає внутрішню частину цього еліпса разом з межею. ↑.

y2 Þ

y

2

0 3 x

Відп.: внутрішня частина еліпса

x2

+

y2

=1 разом з межею.

3

 

 

4

 

6

Приклад 1.5 Виразити sin 5x через sin x і cos x .

↓. Розглянемо комплексне число z = cos x + i ×sin x. Скориставшись формулою бінома Ньютона, отримаємо: z5 = (cos x + i ×sin x)5 =

= cos5 x + 5cos4 x ×i sin x -10cos3 x ×sin2 x -10cos2 x ×i sin3 x +

+ 5cos x ×sin4 x + i sin5 x = (cos5 x -10cos3 x ×sin2 x + 5cos x ×sin4 x)+ + i ×(5cos4 x ×sin x -10cos2 x ×sin3 x + sin5 x). [*]

А з формули Муавра відомо, що: z5 = cos5x + i ×sin 5x

[**].

Порівнявши дійсну і уявну складові правих частин в рівностях

[*]

і [**],

отримаємо:

sin 5x = 5cos4 x ×sin x -10cos2

x ×sin3 x + sin5 x

 

і одночасно:

cos5x = cos5 x -10cos3 x ×sin2

x + 5cos x ×sin4 x .

↑.

З формули Ейлера: cosϕ + i ×sinϕ = ei×ϕ

(яку ми доведемо пізніше)

випливає, що комплексне число, записане у тригонометричній формі: z = ρ ×(cosϕ + i ×sinϕ), може бути також записане у вигляді:

z = ρ ×ei×ϕ [3] показникова форма комплексного числа.

Операції над комплексними числами в показниковій формі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i×ϕ

 

 

 

 

 

i×ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i×çϕ +ϕ

 

÷

 

 

Множення: z × z

 

 

= ρ

 

 

×e

1

× ρ

 

×e

 

2

 

= ρ

 

× ρ

 

æ

1

2

ö

 

1.

2

1

 

2

 

 

1

2

×e è

ø .

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i×ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

i×çϕ -ϕ

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z1

 

ρ1 ×e

 

 

1

 

 

 

 

ρ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Ділення:

=

 

 

 

 

 

 

=

 

×e è 1

 

2

ø .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i×ϕ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2

ρ2

×e

 

 

 

 

ρ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

× ×

 

 

 

 

Піднесення до степеня: (z)

= (ρ ×ei

ϕ ) = ρn

×ei nϕ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Добування кореня: n

 

 

= n ρ ×ei×ϕ = n

 

×ei×n , де ϕ = arg z + 2πk ,

z

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arg z+2πk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто:

n

 

= n

 

×ei×

 

n

 

 

,

 

k = 0, 1, 2,

..., n −1.

 

 

 

 

z

ρ

 

 

 

 

Приклад 1.6

Обчислити ii .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

↓. Представимо основу степеня в показниковій формі:

 

 

 

 

 

æ

π

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

æπ

 

 

 

 

 

 

ö

öi

 

æπ

 

 

ö

 

i×ç

2

+ k ÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

i ×ç

 

+ k ÷

÷

 

 

ç

+2πk

÷

i =1×e è

 

 

 

ø , k Z Þ ii =

çe

 

è 2

 

 

 

 

 

 

ø

÷

 

= e-è 2

ø , k Z .↑.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

Відп.: нескінченна множина дійсних чисел:

 

eπ2 ,

eπ2 ±2π ,

eπ2 ±4π , .

7

 

 

 

2. Функції комплексної змінної.

D комплек-

Якщо кожному значенню змінної z = x + i × y із області

сної площини

(z)

за правилом

ω = f (z)

ставиться у відповідність зна-

чення ω = u + i ×v

із області E комплексної площини (ω), то

ω = f (z)

називають комплексною функцією комплексної змінної

z ;

 

D – область визначення,

E – область значень функції

f (z) .

 

Залежність ω = f (z) може бути записана у вигляді:

 

 

 

ω = u(x, y) + i ×v(x, y) = Re f (z) + i × Im f (z),

 

де u(x, y) та

v(x, y) – дійсні функції двох дійсних змінних x

та y .

Функція

u(x, y) = Re f (z)

називається дійсною частиною функції

ω = f (z) , а

 

v(x, y) = Im f (z) уявною частиною цієї функції.

Приклад 2.1

Виділити дійсну та уявну частини функції f (z) = z - i × z2 .

↓. Оскільки

z = x + i × y ,

z = x - i × y , z2

= (x + iy)2 = x2 y2 + 2ixy , то:

f (z) = x - iy - i ×(x2 - y2

+ 2ixy)= x + 2xy + i ×(y2 - x2 - y). ↑.

Відп.: u(x, y) = Re f (z) = x + 2xy , v(x, y) = Im f (z) = y2 - x2 - y .

Границя та неперервність функції

f (z) визначаються аналогічно

відповідним поняттям для функції дійсної змінної.

 

 

Запис

lim f (z) = A,

 

 

 

 

 

 

zz0

 

 

 

 

 

 

 

 

де f (z) = u(x, y) + i ×v(x, y), z0 = x0 + i × y0 , A = α + i × β ,

 

рівносильний такому:

lim u(x, y) = α

та

lim v(x, y) = β .

 

 

 

 

 

xx

 

 

xx

 

 

 

 

 

 

yy0

 

 

yy0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

Функція

f (z) = u(x, y) + i ×v(x, y)

неперервна в точці z0 , якщо фу-

нкції u(x, y)

та v(x, y)

неперервні в точці

(x0 , y0 )

як функції двох дійс-

них змінних

x та

y .

Функція

f (z) називається неперервною в області,

якщо вона неперервна в кожній точці цієї області.

Нехай задано ряд з комплексними членами:

z1 + z2 + ... + zn + ... = å zn , де

n=1

Сума Sn = z1 + z2 + ... + zn називається

Якщо існує скінчена границя lim

n→∞

zk = xk + i × yk , k =1, 2, 3, ....

частинною сумою ряду å zn .

n=1

Sn = S ,

то ряд å zn

називають збіжним, а число S = å zn сумою ряду.

n=1

n=1

8

¥

Ряд å zn , zk = xk + i × yk , k =1, 2, 3, ... є збіжним тоді і тільки тоді,

n=1

коли є збіжними ряди:

x1 + x2 + ...+ xn

 

 

 

y1

+ y2 + ...+ yn

+ ... = å xn

і

+ ... = å yn ;

 

 

 

n=1

 

 

 

 

n=1

Ряд виду: c

+ c × z + c

 

× z2

+ ... + c

 

 

 

× zn ,

2

n

× zn + ... = åc

n

0

1

 

 

 

 

n=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де ci (i = 0,1, 2,...) – комплексні числа,

а

 

z – комплексна змінна,

називається степеневим рядом в комплексній області.

Основні елементарні функції комплексної змінної.

1) Ціла раціональна функція (многочлен n -го степеня):

n

ω = Pn (z) = å ak × zk = a0 + a1 × z + a2 × z2 + ... + an × zn ,

k=0

де ak – комплексні коефіцієнти, an ¹ 0 .

2)Дробово-раціональна функція (частка двох многочленів):

ω= Pn (z) = a0 + a1 × z + a2 × z2 + ... + an × zn . Qm (z) b0 + b1 × z + b2 × z2 + ... + bm × zm

3)Тригонометричні функції sin z та cos z визначаються степеневими рядами:

ω = sin z = z - z

3

 

+ z

5

 

- z

7

 

+ ... = å (-1)

k

 

 

 

× z2k+1

, z < ¥

[4];

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¥

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

5!

 

 

 

7!

 

 

k=0

(2k +1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z < ¥

 

 

ω = cos z =1- z

2

 

+ z

4

 

- z

6

+ ... = å

(-1)

k

× z2k ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¥

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

6!

k=0

(2k)!

 

 

 

sin z

 

 

 

 

 

 

 

cos z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції tgz та ctgz за означенням рівні: ω = tgz =

 

; ω = ctgz =

.

cos z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z

4) Натуральна показникова функція

 

ω = ez

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(показникова функція за основою e) визначається степеневим рядом:

ω = ez =1+ z + z

2

 

+ z

3

+ z

4

 

+ z

5

 

+ z

+ ... =

 

å z

k

,

 

z < ¥

[6].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

¥

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1! 2! 3! 4! 5! 6!

 

 

 

 

k=0

k!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Між натуральною показниковою функцією

ez

 

і тригонометричними

функціями

sin z

 

та

cos z

існує простий зв’язок. Підставимо в ряд

[6] зна-

чення i × z

замість

z

 

і згрупуємо окремо доданки, які містять множник i і

які цього множника не містять:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ei×z =1+

i × z

 

+ (i × z)2 + (i × z)3

 

+ (i × z)4 + (i × z)5

+

(i × z)6

+ (i × z)7

... =

 

 

 

 

 

6!

 

1!

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

4!

 

 

 

5!

 

 

 

 

 

7!

 

 

=1+ i ×

z

 

-

z2

 

- i ×

z3

 

 

+

z4

 

 

+ i ×

z5

-

z6

 

- i ×

z7

+ ... =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5!

 

 

 

 

 

 

 

1!

 

2!

 

 

 

3!

 

4!

 

 

 

 

6!

 

 

 

 

 

7!

 

 

 

 

9

æ

 

z2

 

z4

 

z6

ö

æ

z3

 

z5

 

z7

ö

= ç1

-

 

+

 

-

 

+ ...÷

+ i ×ç z -

 

+

 

-

 

+ ...÷.

2!

4!

6!

3!

5!

7!

è

 

 

 

ø

è

 

 

ø

Порівнюючи ряди в дужках з рядами

 

[5] і [4], дістаємо:

 

 

 

 

ei×z

= cos z + i ×sin z

[7].

 

 

 

 

 

Аналогічно, підставляючи в ряд [6]

 

замість z

 

значення - i × z , дістанемо:

 

 

 

e-i×z

 

= cos z - i ×sin z

 

[8].

 

 

 

 

 

Формули [7] і

[8] називаються формулами Ейлера. Якщо почленно додати

(відняти) рівності [7] і

[8], то матимемо іншу форму запису формул Ейлера:

cos z =

ei×z

+ e-i×z

 

[9],

 

 

 

sin z =

 

ei×z

- e-i×z

 

[10].

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки

ek××i

= cos(k × )+ i ×sin(k × ) =1, k Z , то:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω = ez = ez ×ek××i = ez+k××i .

Тобто, функція

ez є періодичною з уявним періодом

×i .

 

5) Натуральна логарифмічна функція ω = Lnz

 

 

визначається як обернена

до натуральної показникової функції

 

ez .

ez

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця функція є многозначною, оскільки функція

– періодична.

Оскільки в показниковій формі: z =

 

z

 

×ei×arg z+k×2π×i ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то

 

ω = Lnz = ln

 

z

 

+ i ×arg z + k × i [11].

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення Lnz при k = 0 називається головним значенням логарифмічної функції і позначається: ln z . Отже, за означенням: ln z = ln z + i ×arg z .

Приклад 2.2

Обчислити значення функції у вказаних точках:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) w = Lnz ,

z0 = -1;

 

б)

w = ln z ,

 

z0 = e ×i.

 

 

 

↓. а)

 

z0

 

=1,

arg z0 = π ;

Ln(z0 ) = ln1+ i ×π + k × i = πi ×(2k +1) . ↑.

 

 

 

 

↓. б)

 

z0

 

= e ,

arg z0

= π ;

ln(z0 ) = ln e + i × π =1+ π ×i . ↑.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

Приклад 2.3

Розв’язати рівняння:

ez + i = 0 .

 

 

 

 

 

 

↓. ez = -i, тому

z = Ln(−i), тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

- i

 

+ i ×arg(-i) + ki = -πi

+ ki.

↑.

Відп.: πi × (2k + 0,5),

k Z .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6) Гіперболічні функції комплексної змінної визначаються рівностями:

 

ω = shz =

ez

- ez

ω = chz =

 

ez

+ ez

 

 

ω = thz =

 

shz

; ω = cthz

=

chz

 

 

 

 

;

 

 

 

 

;

 

 

 

.

 

2

 

 

 

2

 

 

chz

shz

 

 

 

 

 

 

 

 

shz

chz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції

 

та

мають період ×i .

 

 

 

 

 

 

 

10