Київ КНУТД 2013

УДК 331.45(07) В 42

«Основи охорони праці» Методичні вказівки та завдання для виконання практичної роботи для всіх

напрямів підготовки на тему: «Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань» /Упор.: І.В. Панасюк, Ю.В. Клапцов, Л.І.Микитенко. - К.: КНУТД, 2013. – 23с Укр. Мовою.

Упорядники: І.В. Панасюк Ю.В. Клапцов Л.І. Микитенко

Відповідальний за випуск зав. кафедрою техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів І.В. Панасюк

Затверджено на засіданні кафедри техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів №5 від 23.01.13 р.

2

1 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ (ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ)

Мета роботи: вміти правильно проводити економічний розрахунок наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання).

Нова система планування і економічного стимулювання орієнтує підприємства і їх підрозділи на ефективне використання трудових ресурсів. Кожний аналіз виробничої обстановки повинен завершуватися узагальненням виявлених джерел втрат працездатності працюючих. Правильне встановлення причин порушення здоров'я людини дозволяє своєчасно вжити заходи по усуненню джерел трудових втрат і оздоровленню умов праці.

Виробничий травматизм завдає не тільки моральні, соціальні, але й значні економічні збитки, тому методика визначення економічних наслідків непрацездатності є важливою і актуальною в сучасному виробництві.

Методика розрахунку економічних наслідків тимчасової непрацездатності, яка подається, може здатися громіздкою і складною для практичного використання. Однак слід мати на увазі, що наведені розрахункові формули мають загальний вигляд, а в конкретних розрахунках кожного разу беруть участь не всі величини, а тільки ті, які мають безпосереднє відношення до випадку, який розглядається.

Всі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи:

1)загальнодержавні витрати і збори К;

2)втрати і збитки виробничих підприємств Сn.

Загальнодержавні витрати К у випадку втрати непрацездатності визначаються за формулою:

де ∑ 3і - розміри втрати і збитків, які несе суспільство в цілому для відновлення здоров'я в кожному випадку втрати працездатності; В - величина еквівалента заробітної плати, невиплаченої за час хвороби робітника в розрахунковому періоді.

Сумарна величина втрат і збитків, які виплачуються за рахунок раніше створеного національного доходу, включає:

Зл - вартість одного ліжка при клінічному чи санітарно-курортному лікуванні за весь період лікування;

За - вартість амбулаторного лікування; Зп - суму пенсій інвалідам праці з моменту нарахування до кінця

розрахункового періоду; Зіп - суму допомоги по догляду за інвалідами праці в розрахунковому періоді.

Враховується відповідно до чинного законодавства за даними відділів соціального забезпечення;

Зг - суму допомоги членам сім'ї у випадку втрати годувальника чи його

3

інвалідності. Вона визначається за фактичними даними відділів соціального забезпечення за розрахунковий період;

3по - втрати профспілкових організацій на надання допомоги і вартості путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

Зс - суму виплат державного страхового товариства особам в порядку індивідуального страхування. Визначається за даними органів Держстраху;

3пв - суму додаткових асигнувань вищестоящих організацій на проведення заходів по усуненню наслідків масових Н/в;

Зпод - суму збитків суспільства у вигляді втрат податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих з виплат по лікарняним листкам (тільки в державних підприємствах). Вона визначається в кожному випадку як різниця між умовним податком з повної суми доходів потерпілого за місяць (заробітна плата плюс виплата по лікарняному листку) і податкам з заробітної плати, Коли потерпілий знаходився на лікуванні повний календарний місяць, за суму збитків приймається податок із середньомісячного заробітку;

Зпз - суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв'язку з виходом робітника на пенсію до інвалідності, за розрахунковий період.

Сума потенційних збитків визначається за формулою:

де РО - середній денний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день в розрахунковому періоді; Т - час перебування на пенсії за розрахунковий період в робочих днях. Коли розрахунковий період збігається з часом виходу на пенсію по старості, час Т приймається з дня виходу на пенсію по старості; Кв, Кф - тарифні коефіцієнти відповідно вищого і фактичного розрядів по даній професії.

По кожному випадку втрати працездатності суму еквівалента

неодержаної робітником заробітної плати В визначають за формулою:

і=1

де: Р - втрати кількості виробленої продукції за період непрацездатності; їх при кожному випадку непрацездатності визначають за формулою:

внаслідок різниці у кваліфікації потерпілого і усередненого розряду середньоспискового робітника, враховується відношенням тарифного коефіцієнта

4

розряду потерпілого Кф до тарифного коефіцієнта розряду середньоспискового робітника Кc;

Po - середньоденний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день в розрахунковому періоді;

Т1 - тривалість хвороби;

Ci - втрати і збитки, які несе безпосередньо організація при втраті робітником працездатності;

Пв - допомога по тимчасовій непрацездатності фонду соціального страхування.

Для кожного конкретного випадку сума втрат являє собою сукупність окремих втрат і збитків (від C1 до С10 ), зміст і методи визначення яких наведено нижче.

Втрати організації у випадку переводу потерпілого після повернення з

лікування на легку роботу С1 визначають за формулою:

де а; Р0 - відомі з формули (5) величини; Т2 — час роботи хворого на легкій роботі в днях;

(В1 - В2) - різниця в щоденній заробітній платі відповідно до захворювання і на легкій роботі;

а1 - відношення тарифного коефіцієнта до розряду на новому місці роботи коефіцієнта розряду середньоспискового робітника.

Втрати національного доходу внаслідок тимчасового зниження продуктивності праці до повного відновлення в робітника виробничих навичок С2 розраховується за формулою:

де 9,5 - коефіцієнт, який враховує зниження кількості виробленої продукції протягом трьох місяців після виходу на роботу при тривалості хвороби більше 20 робочих днів (коли тривалість лікування складає 5—10 робочих днів, то цей коефіцієнт дорівнює 3, а при 11-20 днях він дорівнює 5;

α; Р0 - відомі величини (з формули 5); В3 - заробітна плата за три місяці до захворювання;

В4 - сума заробітної плати за три місяці після виходу на роботу.

Витрати і збитки підприємства від простою оточуючих робітників під час надання першої допомоги потерпілому і в період його транспортування, включаючи транспортні витрати С3, визначаються за формулою:

де Р0 - відома величина з формули (5); Т3 - втрати часу оточуючими робітниками під час надання і транспортування,

5

людино-дні; В5 - заробітна плата цих робітників за період простою;

Ст - вартість транспортування потерпілого на технологічному транспорті.

Вартість розслідування нещасних випадків і професійних і

де Сс — сума позову судово-слідчих органів за участь у проведенні розслідування;

Р0 - відома величина; Т4 - втрата часу робітниками підприємства за період розслідування,

людино-дні; В6 - заробітна плата робітників підприємства за період розслідування причин

і обставин нещасного випадку.

Крім цього, вивчаються вартість зіпсованих матеріалів, напівфабрикатів і виробів С5; витрати на відновлення машин, оснащення, конструкцій, інструменту й інвентарю, які вийшли з ладу С6, витрати організації не підготовку робітника замість потерпілого (С7) (вони визначаються сумою заробітної плати за навчання); втрати на виконання додаткових заходів по ліквідації наслідків травматизму, не передбачених колективним договором С8 (вартість їх визначається за фактичними втратами на виконання відповідно до наказу по організації); втрати з фонду підприємства на подання допомоги С9 (проїзд до місця лікування, оплата путівок, разова допомога та ін.) і виплата по регресних позовах; виплати у вигляді різниці між пенсією по інвалідності і середнім заробітком при трудових каліцтвах C10.

Слід відзначити, що більшість наведених тут складових не знаходять повного використання при всіх випадках розрахунку. Практика визначення економічних наслідків травматизму і захворюваності показує, що в 90-95 випадках у розрахунку беруть участь усього 5-7 складових величин, але вони змінюються залежно від кожного конкретного випадку.

Фактичні і передбачувані витрати і збитки, які спричиняються суспільству з причини тимчасової непрацездатності, визначаються за формулою:

де К; Сп - відомі величини із формул (1) і (4).

З метою можливого порівняння витрат Оп за кілька років необхідно їх величину перерахувати на 100 працюючих за формулою:

де N - середня чисельність працюючих в розрахунковому періоді.

Більш спрощена методика вирахування матеріальних втрат внаслідок травматизму і захворювань надається за А.Н. Гржегоржевським.

Загальні матеріальні втрати внаслідок травматизму і захворювань можна

6

визначити за формулою:

де Пз - загальні матеріальні наслідки травматизму і захворювань, грн; Пт - матеріальні наслідки травматизму, грн;

Пб - матеріальні наслідки захворювань, пов'язаних з несприятливими умовами праці, грн.

До основних елементів, які складають матеріальні наслідки травматизму (Пт), належать:

•вартість витрат по листках непрацездатності в результаті травматизму,

грн. (П1);

•вартість недоданої продукції в результаті нещасних випадків, грн.

(П2);

•інші матеріальні втрати, грн. (П3), у які включаються затрати на

утримування стаціонарних лікування амбулаторних хворих, доплати при тимчасовому переводі потерпілих на більш-легку роботу, допомога членам сімей потерпілих, затрати на підготовку кадрів замість вибулих через травми і т.д.

Розмір виплати по листках непрацездатності в результаті отриманих травм (П1) визначається за формулою:

де C1 - кошти, затрачені на утримання стаціонарних хворих, грн.; С2 - кошти на лікування амбулаторних хворих, грн.; Д - доплати потерпілим при їх переводі на більш легку роботу, грн.;

Зк - затрати на підготовку кадрів, викликані вибуванням робітників через травми, грн.;

Пс- розміри допомоги, призначені потерпілим чи їх сім'ям, грн. Таким чином:

Однак при вирахуванні показника П3 виникають певні труднощі.

Так, наприклад, деякі показники інших матеріальних втрат не враховуються господарською статистикою (СІ, С2 і др.).

7

Для укрупнених розрахунків можна використати статистичні дані органів охорони здоров'я, згідно з якими середня вартість ліжко-дня в стаціонарі складає ...

грн.; затрати на лікування одного амбулаторного хворого складають ... грн. у день і т.д.

Дослідження, проведення групою вчених під керівництвом професора А.Н. Гржегоржевського, дозволили спростити ці розрахунки. Було встановлено, що інші матеріальні втрати в результаті травматизму можна врахувати, ввівши коефіцієнт 1,5.

Тепер формула для визначення матеріальних наслідків травматизму набуде вигляду:

де Об - середня оплата листків непрацездатності за день, грн.; Прд - кількість робочих днів, втрачених у результаті захворювання, грн.; Вд - середньоденний виробіток одного працюючого, грн.;

0,25 - коефіцієнт, який враховує питому вагу трудовитрат, пов'язаних з несприятливими умовами праці в загальній кількості втрат через захворювання.

Математико-статистична обробка зібраних матеріалів за випадками травм з тимчасовою непрацездатністю потерпілих дозволила М.Д. Золотницькому знайти залежність економічних втрат підприємств від кількості нещасних випадків, кількості днів непрацездатності і одержаної заробітної плати травмованих:

і=1

де е - економічні втрати підприємства за рік, грн;

N - кількість нещасних випадків за рік (без мікротравм);

D - сумарна тривалість часу непрацездатності з причини травм, дн.; b - середня денна заробітна плата травмованого, грн.

Перший член цієї формули (0,6N) характеризує втрати, пов'язані з доплатою в день травм, другий (1,28D) характеризує втрати, пов'язані з виплатою за лікарняними листками, переводом на легшу роботу, амбулаторним лікуванням, компенсації за відпустку, 8N дає середню характеристику розмірів матеріальної допомоги.

2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИРОБНИЧИМ ТРАВМАТИЗМОМ І ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПРАЦІВНИКІВ

Виробничий травматизм, професійні та професійно зумовлені захворювання наносять не лише соціальні, але й значні економічні збитки, тому методика визначення економічних наслідків непрацездатності є важливою й актуальною в сучасному виробництві. Розроблені методами розрахунку економічних наслідків тимчасової непрацездатності є досить громіздкими та складними, тому розглянемо спрощену методику визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і загальними захворюваннями працівників, запропоновану професорами М. Гандзюком та М. Купчиком. Суть даної методики зводиться до визначення

8

матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення узагальненого показника, який вказує їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків що їх завдає виробничий травматизм підприємству, здійснюється за формулою:

де Мзm - збитки, зумовлені тим, що працівники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн.;

Дm - загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями; А-середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн.;

Бт - середній розмір виплат за листком непрацездатності за один день всім потерпілим від травм, грн.

Визначення показника річних втрат, що зумовлені річним травматизмом, здійснюється за формулою:

де Мзз - збитки, зумовлені тим, що хворі працівники не беруть участі у створенні матеріальних цінностей, грн.;

Дз - загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі працівники, які хворіли;

Бз - середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що зумовлені загальними захворюваннями, грн.;

А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн.

Показник річних втрат, які зумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства, визначаються за формулою:

де Кзз - показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників, %;

Р - обсяг виробленої продукції за рік, грн.; Мзз - річні збитки через захворювання працівників.

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, дорівнює:

9

де К уз - узагальнений показник витрат підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, %. Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, профзахворювання та загальні захворювання працівників підприємства.

Дана методика дозволяє оцінити втрати, яких зазнає підприємство від працівників, що працюють на ньому. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкодження обладнання та інвентарю, як часто трапляються під час аварії, або невиробничих втрат часу, пов'язаних з розслідуванням нещасних випадків, та інших матеріальних та нематеріальних втрат.

3 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ

Впровадження ринкових відносин в економіку України та комерціалізація всіх сторін життя суспільства не сприяють підвищенню рівня безпеки промислового виробництва, в тому числі в деревообробній галузі. Проте відомо, що покращання умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним, але й економічним ефектом. Зростає період професійної активності працюючих, зростає продуктивність праці, скорочуються видатки, пов'язані з виробничим травматизмом та професійною захворюваністю, скорочуються видатки на пільги та компенсації.

Наукові дослідження доводять, що раціональний комплекс заходів, скерованих на покращання умов праці, може забезпечити приріст продуктивності праці на 15...20% і більше. Дослідження доводять, що великий вплив має освітленість робочих місць. Так, природне освітлення збільшує продуктивність праці на 10%, а раціональне штучне освітлення - на 6...13%. Правильна організація робочого місця збільшує продуктивність праці на 21%, функціональна музика - до 12%, раціонально пофарбоване приміщення та обладнання - на 25 % тощо.

Продуктивність праці різко знижується при високій температурі повітря робочої зони і складає при 26...30°С всього 20...50% від його рівня при 18°С.

Покращання умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та професійної захворюваності. Зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює економічний ефект.

Ще одним резервом економії матеріальних ресурсів, пов'язаних з покращанням умов праці, є скорочення витрат на пільги та компенсації працюючим за роботу у шкідливих умовах.

Для розрахунку економічної ефективності від впровадження заходів щодо покращання умов і охорони праці існує методика визначення суми госпрозрахункового і соціального ефектів у грошовій формі.

Одним із головних завдань економічного обґрунтування заходів щодо покращання умов і охорони праці є виділення витрат на реалізацію заходів, що включають капітальні вкладення і експлуатаційні витрати.

10