ЭкономикаПланування-Конспект лекцій

вплив маркетингових заходів конкурентів менший порівняно з олігополістичними ринками;

вдосконалення продукції, значна роль реклами торгових марок.

В центрі уваги на ринках монополістичної конкуренції – диференціація товару. Переваги, які споживачі віддають торговій марці, дозволяють отримати прибутки, вищі від загальноринкових.

Таким чином, залежність цінової політики від типу ринку наступна: цінова незалежність підприємства в умовах монополії – велика, в умовах олігополії та монополістичної конкуренції – часткова, а в умовах чистої конкуренції – мінімальна.

Посередники. Підприємство повинне враховувати інтереси інших учасників товароруху – оптової та роздрібної торгівлі. Цього можна досягти шляхом надання посередникам певних гарантій, безоплатних зразків, знижок з ціни на певний період.

Серед чинників макросередовища, що впливають на ціни, можна виділити загальний стан економіки, політичні чинники, податкову, кредитно-грошову, зовнішньоекономічну політику держави та політику державного регулювання цін.

Державне регулювання цін підприємство вимушене взяти до уваги (в разі застосування жорсткого регулювання цін) і знайти в межах закону шляхи пристосування до цих чинників (за умови непрямого регулювання цін державою).

«Жорстке» регулювання передбачає встановлення урядом фіксованих цін на товар.

«М’яке» регулювання здійснюється через:

«заморожування» цін;

встановлення цін втручання (мінімальних закупівельних цін);

встановлення економічних параметрів діяльності галузеймонополістів (обсягу інвестицій, тарифних ставок оплати праці, цін на продукцію та ін.);

встановлення мінімальних та максимальних цін, граничного рівня рентабельності.

Непряме державне регулювання передбачає:

встановлення загальних принципів формування цін («правил гри»);

заборону домовленостей між підприємствами щодо спільного формування ціни;

встановлення антидемпінгового мита на імпортовані товари;

ратифікування цін – обов’язкове інформування відповідних державних органів про наміри виробництва підвищити ціни;

узгодження політики цін;

створення відповідної системи оподаткування.

На ціни сильний вплив має інфляція – процес знецінення грошей через збільшення цін на основні групи товарів та послуг, що призводить до загального падіння купівельної спроможності.

61

Визначення цін залежить також від внутрішніх чинників: етапу життєвого циклу товару, маркетингової стратегії підприємства, витрат, якості продукції та інших.

Етап життєвого циклу товару. Цінова стратегія залежить від того, на якому етапі життєвого циклу перебуває товар:

- на етапі виведення товару на ринок використовується одна з протилежних стратегій: стратегія «зняття вершків» (встановлення високої ціни) або стратегія проникнення (встановлення низької ціни), яка має забезпечити значні обсяги продажу;

-етап зростання – характеризується зростаючою конкуренцією і супроводжується швидким зростанням обсягу продажу, діапазоном цін і можливостями підприємства маневрувати в межах цього діапазону;

-етап зрілості характеризується зниженням цін, які досягають свого мінімального рівня на етапі спаду.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції – один з найважливіших чинників. Залежність цін від витрат буде різною в умовах різних типів ринку: в умовах монопольного ринку високий рівень витрат обумовлює високу (монопольну) ціну; в умовах конкурентного середовища вплив витрат виробництва на ціну знижується, але значення зниження витрат для отримання прибутку збільшується.

Витрати виробництва можуть змінюватися в залежності від збільшення цін на сировину, комплектуючі вироби, енергоносії, тарифів на залізничні перевезення, заробітної плати, витрат на рекламу й т. ін.

На ці зміни підприємства можуть реагувати по-різному: перекласти збільшення витрат виробництва на споживача, тобто збільшити ціни на продукцію (роботи, послуги), що притаманно монополістам; частково компенсувати додаткові витрати збільшенням цін, або залишити ціни на попередньому рівні, але при цьому отримати менший прибуток, або шукати шляхи зниження витрат.

Якість продукції (робіт, послуг) суттєво впливає на рівень ціни.

Збільшення якості товарів та виробництво нових їх видів дозволяє підприємствам утримувати старі або завойовувати нові ринки збуту, залишати на попередньому рівні або збільшувати ціни, збільшувати прибуток. Як правило, збільшення якості товару супроводжується додатковими витратами, які пов’язані з удосконаленням виробництва, використанням нових матеріалів, покращенням якості упаковки та ін.

Серед інших чинників, які впливають на ціни – складські запаси підприємства, реклама, частка ринку, яку воно займає та інші.

Існує багато різноманітних методів встановлення ціни. Але всі вони групуються у витратні та маркетингові (з орієнтацією на попит та з орієнтацією на конкурентів). В ринкових умовах набувають актуальності маркетингові методи. Але вітчизняним підприємствам легкої промисловості на сьогодні не вистачає коштів на фінансування дороговартих маркетингових досліджень (аналіз попиту, аналіз конкурентів, аналіз товарів та цін конкурентів тощо).

62

Також на багатьох підприємствах взагалі немає обґрунтованої цінової політики, тому не втрачають актуальності витратні методи.

Основним методом ціноутворення на підприємствах легкої промисловості є метод «середні витрати плюс прибуток». Згідно цього методу ціна підприємства повинна враховувати загальні витрати на виготовлення і реалізацію продукції та бажаний прибуток (формула 93). Прибуток в ціні розраховується у відсотках від загальних витрат на виробництво і реалізацію продукції (цей відсоток називають рентабельністю виробу). Величина рентабельності встановлюється підприємством самостійно.

(включають витрати на виробництво, адміністративні витрати, витрати на збут), грн;

де Rвир – рентабельність виробу, %. Звідси,

Знаючи загальні витрати на виробництво і реалізацію продукції, а також ціну підприємства, можливо визначити рентабельність виробу:

Перевагами методу «середні витрати плюс прибуток» є:

простота та зручність застосування;

справедливість по відношенню до споживачів, оскільки підприємства навіть при високому попиті не отримують надлишкового прибутку.

Недоліком даного методу є те, що він не орієнтований на ринкові фактори ціноутворення (в першу чергу на попит).

Крім того, метод «середні витрати плюс прибуток» використовують більшість підприємств легкої промисловості, а це зводить до мінімуму цінову конкуренцію між вітчизняними товаровиробниками.

Підприємство реалізує продукцію за оптово-відпускними цінами (цінами реалізації). Ціна реалізації включає в себе ціну підприємства та непрямі податки (податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір (АЗ), мито):

7.3. Фінансові результати діяльності підприємства

63

Основним джерелом покриття здійснених підприємством витрат та формування прибутку є дохід.

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності будь-якого підприємства є прибуток. Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» прибуток визначається як перевищення доходів підприємства над його

де Д – дохід підприємства, грн; С – витрати підприємства, грн.

Формування чистого прибутку підприємства визначається П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють наступні види прибутку підприємства:

Валовий прибуток = Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції – Собівартість реалізованої продукції;

Чистий дохід = Дохід (виручка) від реалізації продукції – ПДВ – Акцизний збір – Інші вирахування з доходу;

Прибуток від операційної діяльності = Валовий прибуток + Інші операційні доходи – Адміністративні витрати – Витрати на збут – Інші операційні витрати;

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування = Прибуток від операційної діяльності + Дохід від участі в капіталі + Інші фінансові доходи + Інші доходи – Втрати від участі в капіталі – Фінансові витрати –

– Інші витрати;

Прибуток від звичайної діяльності = Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – Податок на прибуток від звичайної діяльності;

Чистий прибуток = Прибуток від звичайної діяльності + Надзвичайні доходи – Надзвичайні витрати – Податки з надзвичайного прибутку.

Кожне підприємство прагне до збільшення свого прибутку, на що впливають наступні основні чинники:

регулювання ціни;

зниження витрат на одиницю продукції;

збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції.

7.4. Рентабельність як відносний показник ефективності діяльності підприємства

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, є важливим показником, але за ним неможливо охарактеризувати рівень ефективності господарювання. Для того, щоб зробити висновок, наскільки ефективно працює підприємство, необхідно отриманий прибуток порівняти з витратами, які були здійснені для отримання цього прибутку.

Рентабельність (від нім. rentabel – прибутковий) – це відносний показник, який характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

64

У розрахунок всіх показників рентабельності покладений принцип співставлення результату з витратами, здійсненими для отримання цього результату:

Ефект – показник, який характеризує позитивний результат діяльності підприємства (готова продукція, реалізована продукція, дохід, прибуток).

Рентабельність продукції підприємства – показник, який характеризує ефективність основної діяльності підприємства, розраховується за формулою:

де ЧД – чистий дохід підприємства, грн; С – собівартість реалізованої продукції, грн; АВ – адміністративні витрати, грн; ВЗ – витрати на збут, грн.

Рентабельність виробництва – показник, який характеризує ефективність використання виробничих фондів підприємства:

Контрольні питання

1.Дайте визначення ціни та охарактеризуйте функції ціни в умовах ринкових відносин.

2.Які чинники впливають на формування ціни підприємства? Охарактеризуйте чинники мікросередовища.

3.Охарактеризуйте чинники макросередовища, які впливають на формування ціни.

4.Охарактеризуйте внутрішні чинники впливу на ціну.

5.Які існують методи ціноутворення та які з них найчастіше використовуються на підприємствах легкої промисловості в сучасних умовах?

6.Що таке прибуток та які розрізняють види прибутку відповідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»?

7.Які чинники впливають на зростання прибутку підприємства?

8.Що таке рентабельність? Охарактеризуйте показники рентабельності продукції та виробництва.

65

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

1.Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV : за станом на 19 січня 2012 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

2.Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI : за станом на 19 січня 2012 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

3.Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV : за станом на 19 січня 2012 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

4.Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18.09.1991 : за станом на 19 січня 2012 р. [Електронний] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

6.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

7.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

8.Березін О. В. Економіка підприємства : [навч. посібник] / О. В. Березін. – К. : Знання, 2009. – 390 с.

9.Бойчик І. М. Економіка підприємства : [навч. посіб.] / І. М. Бойчик.

–К. : Атіка, 2004. – 480 с.

10.Бондар Н. М. Економіка підприємства : [навч. посіб.] / Н. М. Бондар. – К. : Видавництво А. С. К., 2004. – 400 с.

11.Грещак М. Г. Економіка підприємства : [підручник] / М. Г. Грещак; заг. та наук. ред. Г. О. Швиданенко ; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». – Вид. 4-те, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2009. – 816 с.

12.Економіка підприємства : [підручник] / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – К. : КНЕУ, 2003. – 528 с.

13.Ковальчук І. В. Економіка підприємства : [навч. посіб.] / І. В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. – 679 с.

14.Мочерний С. В. Основи економічних знань : [підручник] / С. В. Мочерний. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. – 312 с.

15.Економіка підприємства : [навч. посіб.] / Л. Г. Ліпич, Н. М. Буняк, В. Л. Загоруйко, М. Б. Кулинич, В. В. Левицький; Ред.: Л. Г Ліпич; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2010. – 492 с.

16.Шваб Л. І. Економіка підприємства : [навчальний посібник] / Л. І. Шваб. – Для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. – К. : Каравела, 2005. – 568 с.

66

ДОДАТКОВА

1.Березін О. В. Економіка підприємства: практикум : [навч. посібник]

/О. В. Березін, Н. В. Бутенко – К. : Знання, 2009. – 254 с.

2.Бланк И. А. Финансовая стратегия предприятия : [учебный курс] / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2006. – 520 с.

3.Волков О. І. Економіка та організація інноваційної діяльності : [Підручник] / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін.; третє видання. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 662 с.

4.Гаркавенко С. С. Маркетинг : [Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.] / С. С. Гаркавенко. – 4-е. вид., доповн. – К. : Лібра, 2006. – 717 с.

5.Горфинкель В. Я., Экономика предприятия : [Учебник для вузов] / В. Я. Горфинкель, В. А. Швандар. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 718 с.

6.Довгань Г. Д. Основи економіки у визначеннях, таблицях і схемах / Г. Д. Довгань. – Х. : Веста: Вид-во «Ранок», 2010. – 96 с.

7.Котлер Ф. Основы маркетинга : Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Е. М. Пеньковой. – М. : Прогресс, 1990. – 736 с.

8.Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика : [Навчальний посібник] / В. В. Кулішов. – К. : Ніка-Центр, Ельга, 2004. – 216 с.

9.Лапин Е. В. Оценка экономического потенциала предприятия : [Монография] / Е. В. Лапин. – Сумы : ИТД «Университетская книга» 2004. – 360 с.

10.Сєрікова Т. М., Економіка підприємства в схемах і таблицях : [Навч. посібник] / [Т. М. Сєрікова, Є. П. Кожанова, В. І. Мельник та ін.]. – ВД

«Інжек» : Харків, 2009. – 304 с.

11.Харів П. С. Економіка підприємства : [Збірник задач і тестів] / П. С. Харів. – К. : Знання, 2006. – 301 с.

12.Шкварчук Л. О. Ціни і ціноутворення : [Навч. посібник] / Л. О. Шкварчук; 2-ге вид., виправл. – К. : Кондор, 2004. – 214 с.

67