В залежності від витрати води та об’єму будівлі приймаємо наступні діаметри труб:

Приклад 8.5. Визначити категорію виробництва в залежності від межі займання парів бензину в цеху: аварійний розлив бензину 40 кг у приміщенні з вільним об’ємом Vп.в = 10000

м2. Тривалість аварійного розливу t = 1 год. Нижня межа займання суміші і парів бензину із повітрям дорівнює 2,4%. Температура повітря в приміщенні tn = 25 0С. Аварійна вентиляція відсутня.

Рішення. Визначаємо об’єм парів, які виділяються від 40 кг бензину в приміщенні:

Vпар =(40×24,4)/100 = 9,76 м3.

Примітка. При випаровуванні бензину вагою 100 кг, при tn = 25 0С утворюється 24,4 м3 парів.

Знаходимо об’єм вибухонебезпечної суміші при нижній межі займання і коефіцієнті безпеки кб = 2, враховуючи похибки методу визначення нижньої межі займання суміші:

Визначаємо відношення Vвиб до Vпв, а за цими даними категорію виробництва

Vвиб ×100 = 813 ×100 = 8,13 %. Vп.в. 10000

Дане виробництво відноситься до категорії А, оскільки відношення менше 10%, та до другої степені пожежної небезпеки.

Приклад 8.6. Визначити категорію вибухопожежної небезпеки приміщення об’ємом 100 м3, якщо відомо що в ньому використовується етиловий спирт і у випадку аварії на підлозі приміщення може розлитися 1,5 літра цієї легкозаймистої рідини. Температура у приміщенні 25 0С.

Рішення. Для вирішення поставленого завдання скористаємося формулою 8.17, однак спочатку визначимо значення деяких величин, необхідних для розрахунку. Маса М парів етилового спирту, які можуть потрапити у приміщення в результаті аварії становить:

М = W×Fв×Т =0,140×10-3×1,5×3600 = 0,756 кг.

Значення інтенсивності випаровування W взято у таблиці 8.2, а значення Fв та Т прийняті згідно відомих положень [25].

За табл.8.2 знаходимо для етилового спирту густину парів rсп = 1,6 кг/м3 та стехнометричну концентрацію Сст = 6,44 % (об.).

Тоді можливий надлишковий тиск вибуху становитиме:

DР = (Рmax – P0)×(Мz/Vвіл×rг.п.)) ×(100/Сст) ×(1/Кн) =

=(900-101) ×(0,756×0,3/80×1,6) ×(100/6,44) ×(1/3)= 7,33 кПа. (8.18) Оскільки можливий надлишковий тиск вибуху парів етилового спирту в даному приміщенні Р>5 кПа, а температура спалаху етилового спирту tсп < 28 0С, то за вибухопожежною небезпекою приміщення буде належати до категорії А.

Приклад 8.7. Визначити категорію вибухопожежонебезпеки наливної станції, яка складається з ємностей, що знаходяться під землею та наземного приміщення, в якому встановлені насоси АСВН-80А продуктивністю L = 30 м3/год (0,0085 м3/с). В ємностях зберігаються легкозаймисті речовини – ацетон та уайт-спірит, які насосами перекачуються по трубопроводах. Площа наземного приміщення (насосної) становить: SНC=108 м2, об’єм

VНС =648 м3 (VВІЛ = =0,8×VНС = 518,4 м3).

Рішення. Розрахунок проводимо за ацетоном, як за більш вибухопожежонебезпечною ЛЗР. Кількість ацетону, яка може надійти у приміщення у випадку аварії з обох частин ушкодженого трубопроводу за розрахунковий час відключення трубопроводів Т = 300 с становить :

МТР = 2L×Т = 2×0,0083×300 = 5 м3 = 5000 л.

Враховуючи, що 1 л ацетону розливається на площі підлоги в 1 м2, то у випадку аварії вся площа приміщення насосної буде залита ацетоном. Визначимо масу ацетону, що можуть надійти в приміщення насосної у випадку аварії за формулою:

M = W×FB×T, кг,

де W – інтенсивність випаровування, кг/(с м2); FB – площа випаровування (м2) ЛЗР, яка потрапила в приміщення у випадку аварії; Т – час, протягом якого ЛЗР випаровується у приміщенні (Т = 3600 с).

M = 0,655×103×108 3600 = 254,664 кг. Надлишковий тиск вибуху визначаємо за формулою (8.17):

DР=(Рmax-PO)×(Мz/Vвіл×Рг.п.)×(100/Сст)×(1/Кн) = (900-101)×(254,66×0,3/(518,4×2))×(100/4,91)×(1/3)=399,7 кПа.

Оскільки DР = 399,7 кПа > 5 кПа, то категорія приміщення – А (вибухопожежонебезпечна). Приклад 8.8. Визначити, яка кількість бензину може створити вибухонебезпечну

концентрацію у приміщенні, вільний об’єм якого становить Vвіл = 100 м3.

Рішення. Розрахункова кількість парів бензину, яка може створити вибухонебезпечну суміш з концентрацією на рівні нижньої концентраційної межі Снкм = 0,76 % становить:

де 3,5 кг/м – густина парів бензину.

Оскільки густина бензину становить 730 кг/м3, тоді 2,66 кг бензину в рідкому стані займає об’єм 3,64 л. Таким чином, 3,64 літра автомобільного бензину можуть створити у приміщенні з вільним об’ємом 100 м3 вибухонебезпечну концентрацію при умові його повного випаровування.

Приклад 8.9. В приміщенні фарбувального цеху об’ємом Vпр = 800 м3 можливе розлиття ацетону, який використовується як розчинник. Для зменшення площі розлиття, а відтак і випаровування ацетону на дільниці приготування та змішування фарби площею 9 м2 підлога виконана на 3 см нижче рівня підлоги цеху. Температура в приміщенні 20 0С. Розрахувати, яка кількість ацетону може створити у приміщенні вибухонебезпечну концентрацію і за який час.

Рішення. Розглянемо критичну ситуацію, коли в результаті відключення електроенергії витяжна вентиляція цеху не працює. Кількість парів ацетону М, що може створити вибухонебезпечну концентрацію при нижній концентраційній межі спалахування Снкм = 2,2 % становить:

M = (Vвіл/100) ×Снкм =(0,8×800)/100×2,2 = 14 м3 або 14×2 = 28 кг,

де 2 кг/м3 – густина парів ацетону.

Визначимо час Т випаровування ацетону при його розлитті в кількості, достаній для утворення вибухової суміші.

Т = М/(W×F) = 28/(0,655×10-3×9) = 4750 с або 1,3 години,

де W– інтенсивність випаровування з таблиці 8.2 приймається 0,655×10-3 кг/с×м2; F – площа випаровування, м2.

9ТЕСТОВІ ПИТАННЯ З КУРСУ “ОХОРОНА ПРАЦІ”

1.Визначення охорони праці як науки. База курсу і його місце у підготовці спеціаліста виробництв легкої промисловості.

2.Кодекс законів про працю України, його соціальне і економічне значення.

3.Колективний і трудовий договори.

4.Режим охорони і відпочинку.

5.Охорона праці жінок і молоді.

6.Відповідальність за порушення законів про охорону праці.

7.Нагляд за виконанням законів про охорону праці

8.Призначення і види інструктажів. Їх зміст і умови проведення.

9.Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що діють в адміністративних і виробничих умовах роботи людини.

10.Аналіз умов праці і причин травматизму.

11.Розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань.

12.Методи аналізу виробничого травматизму.

13.Загальноприйняті показники травматизму.

14.Організація роботи з охорони праці на підприємствах.Права і обов’язки з техніки безпеки.

15.Планування і фінансування заходів з охорони праці.

16.Задачі гігієни праці і виробничої санітарії.

17.Метрологічні умови середовища і їх вплив на організм людини.

18.Вплив шкідливих газів і агресивних речовин на організм людини.

19.Методи та прилади контролю загазованості повітря.

20.Вплив пилу на організм людини. Ступінь шкоди, що наносить пил.

21.Методи та прилади дослідження запилення повітря.

22.Вентиляція як засіб нормалізації стану повітря в приміщення. Види вентиляції. Кратність повітрообміну в приміщенні.

23.Визначення теплонадходжень в приміщенні і кількості повітря для видалення надлишкового тепла.

24.Визначення вологонадходжень у приміщення і кількості повітря для нормалізації вологості повітря.

25.Визначення надходження шкідливих домішок у приміщення і кількості повітря для їх видалення.

26.Індивідуальні засоби захисту людини від забруднення.

27.Дія шуму на організм людини.

28.Параметри, що характеризують шум і його види.

29.Рівень інтенсивності шуму.Поріг відчуття і больовий поріг.

30.Визначення рівня шуму від декількох джерел.

31.Визначення шуму на відстані від джерела.

32.Методи зниження шуму.

33.Звукоізоляція і її фізичний смисл.

34.Звікопоглинання і її фізичний смисл.

35.Вібрація як физичне явище.

36.Види вібрації і характеристики її визначення.

37.Причини вібрації і заходи по її зниженню.

38.Дії вібрації на організм людини.

39.Ультразвукові коливання, їх застосування, захист і нормування.

40.Види природного освітлення, їх переваги і недоліки у порівнянні зі штучним освітленням.

41.Нормування природного освітлення і необхідні фактори, що враховують при цьому.

42.Проектування природного освітлення.

43.Види штучного освітлення, його переваги і недоліки у порівнянні з природнім.

44.Світлотехнічні величини і одиниці їх вимірювання.

45.Нормування штучного освітлення і фактори, що враховують при цьому.

46.Проектування штучного освітлення.

47.Дія електричного струму на організм людини.

48.Опір тіла людини при проходженні через неї електричного струму.

49.Аналіз умов ураження людини електричним струмом.

50.Класифікація приміщень по електронебезпеці.

51.Забезпечення електробезпеки експлутації обладнання.

52.Електрозахисні засоби і запобіжні пристрої.

53.Шагова напруга і захисту людини від її впливу.

54.Електромагнітні випромінювання і захист від їх впливу.

55.Статична електрика і методи захисту людини від її впливу.

56.Блискавкозахист будівель і об’єктів.

57.Безпека експлуатації ПЕВМ.

58.Горіння як фізико-хімічне явище.

59.Види горіння.

60.Визначення верхньої і нижньої границі вибуху речовин.

61.Засоби сповіщення про пожежу.

62.Пожежонебезпечність газів і парів рідин.

63.Пожежонебезпечність твердих речовин.

64.Пожежонебезпечність рідин.

65.Пожежовибуховість пилу.

66.Причини виникнення пожеж і профілактичні заходи по їх уснуненню.

67.Класифікація технологічних процесів з вибухопожежонебезпеки.

68.Класифікація приміщень з вибухопожежонебезпечності.

69.Організація вимушеної евакуації людей при виникненні пожежі в приміщенні.

70.Вогнегасні речовини.

71.Першочергові засоби пожежогасіння і можливості їх застосування.

72.Автоматичні засоби пожежогасіння і можливості їх застосування.

73.Організація пожежної охорони.

74.Визначення економічної ефективності заходів з підвищення рівня пожежної безпеки об’єктів.

75.Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів.

76.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання.

77.Небезпечність експлуатації обладнання, що працює під тиском.

78.Небезпечна експлуатація підіймально-транспортних машин і механізмів.

79.Захисні устаткування і знаки небезпеки.

80.Економічне значення заходів з поліпшення умов і охорони праці.

81.Показники ефективності заходів з поліпшення умов і охорони праці.

82.Визначення витрат на заходи з поліпшення умов і охорони праці.

83.Оцінка соціальної і соціально-економічної ефективності заходів з поліпшення умов і охорони праці.

84.Економічна оцінка господарських і соціальних результатів поліпшення умов і охорони праці.

9ТЕСТИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОХОРОНА ПРАЦІ”

№1 . На промисловому підприємстві за рік трапилось 30 випадків виробничого травматизму, в тому числі 6 випадків не пов’язані безпосередньо з виробництвом. Загальна втрата робочого часу потерпілими внаслідок непрацездатності складає 130 робочих днів, в тому числі 2 потерпілих на виробництві одержали травми 26 та 30 грудня та продовжують знаходитись на лікарняному і в січні місяці наступного за звітним роком. Річна середньосписочна кількість робітників підприємства – 800 чоловік. Визначити коефіцієнти частоти та тяжкості виробничого травматизму на підприємстві за звітний період.

№2. Визначити кратність повітряообміну при вентиляції навчальної лабораторії, що має розміри 8х6х3 м, якщо в ній працює 30 чоловік, кожен з яких видихає за г/год двоокису

вуглецю. Концентрація двоокису вуглецю в зовнішньому повітрі складає ССО2 = 0,5 мг/м3, гранично допустима концентрація – ГДКСО2 = 1,5 мг/м3.

№3. Дайте оцінку щодо можливості роботи у виробничому приміщенні без включення механічної вентиляції, якщо аналіз повітряного середовища за 12 хвилин аспірації визначає 1 мг чавунного пилу при сталій подачі Q = 0,5 м3/год запиленого повітря. ГДК чавунного пилу складає 6 мг/м3.

№4. Визначити необхідну площу вікон виробничого приміщення при двосторонньому боковому освітленні, якщо в ньому планується виконувати роботи середньої точності. Розміри приміщення 60х24х8 метрів. Решту необхідних умов, потрібних у розрахунку прийняти самостійно.

№5. Визначити кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром 24х48 м нормованого штучного освітлення 300 люкс. Світловий потік однієї лампи дорівнює Рл = 2300 лм, коефіцієнт запасу Кз = 1,3, коефіцієнт нерівномірності

освітлення Z = 1,2, коефіцієнт використання світлового потоку h = 0,70. Система освітлення

вприміщенні – комбінована.

№6. Розрахувати освітленість на робочому місці оператора, що створюється світильником місцевого освітлення. Відстань від лампи до розрахункової точки r = 0,7 м.

Сила світла в напрямку розрахункової точки І =490 кД, кут падіння світлового променя на поверхню, яка освітлена a = 450. Коефіцієнт запасу К3 = 1,3.

№7. У виробничому приміщенні працює 20 однакових джерел шуму, кожний з яких може створити на робочому місці рівнь звукового тиску 90 дБ, на частоті 1000 Гц. Визначити сумарний рівень звукового тиску при одночасній роботі всіх джерел.

№8. Визначити зменшення шуму у виробничому приміщенні, площею 50х20 м і висотою 5 м. Сумарне звукове поглинання після звукопоглинаючого опорядження 500 дБ, до обладнання звукопоглинаючого опорядження 50 дБ.

№9. Визначити нижню та верхню межу вибуху для повітряної суміші, що складається

з30% бензолу та 70% етилового спирту, якщо нижня межа вибуху по об’єму становить для бензолу 1,5%, для етилового спирту 5%, а верхня межа відповідно 10% та 20%.

№10. На момент часу t = 0 концентрація шкідливих речовин в повітрі виробничого

приміщення об’ємом V0 м3 дорівнює q0 мг/м3. В цей момент в приміщенні починає діяти джерело викиду шкідливих речовин продуктивністю М мг/год. Дайте відповідь на питання: потрібно включити механічну вентиляцію чи обмежитись неорганізованим повітрообміном, якщо до кінця робочої зміни залишилось 8 годин. В розрахунку прийняти такі дані:

1) qГДК = 9 q0 2) (q0× V0)/М = 1 год.

№11. Визначити емність V збірного резервуару призначеного для збереження води з розрахунком, що витрата води на зовнішнє пожежогасіння дорівнює 20 л/с, на внутрішнє – 15 л/с. Запас води для господарськопитних і виробничо-технічних потреб – 80 м/год.

№12. Визначити ефективність очищення повітря рукавним фільтром, продуктивністю V = 10000 м3/год. В повітрі приміщення вміщується m = 1000 г органічного пилу, концентрація якого після фільтру дорівнює Свих = 5 мг/м3.

№13. Визначити метеоумови в цеху за наступними даними: атмосферний тиск Р =

750 мм рт.ст., температура сухого термометра психрометра дорівнює tс=20 0С, вологого tв = 15 0С. Ціна поділки за шкалою анемометра при експозиції 30 с дорівнює 50, 60 та 40.

№14. Визначити товщину стального захисту, замість свинцевого, якщо товщина

свинцевого захисту дорівнює a2 = 5,8 см. Густина сталі r = 7800 кг/м3.

№15. Визначити сумарний рівень шуму в цеху від п’яти машин з наступними рівнями шуму: 94; 93; 92; 91,5; 90,5 дБ.

№16. В активній смузі 63 Гц джерелом шуму є силовий трансформатор, який створює

рівень звукової потужності Lр = 108 дБ при показнику спрямованості випромінювання Ф = 7 дБ. Відстань від межі території житлової забудови Zі = 30 м. Визначити рівень звукового тиску на межі цієї території.

№17. Визначити ефективність використання екрану для зменшення шуму частотою f

=2000 Гц. Розміри екрану, м: висота h = 0,5; довжина - l = 1; відстань від екрану до робочого місця – в = 0,5.

№18. Визначити річну економію матеріальних витрат у зв’язку з скороченням виробничого травматизму при таких даних: середня заробітна плата робітника – 38 грн/день; втрати робочого часу у потерпілих з втратою працездатності на 1 робочий день більше

ніж у звітному періоді, фактично Дф = 1650 днів; за планом Дп = 800 днів; j = 1,4; коефіцієнт, який враховує усі елементи матеріальних витрат (виплата по лікарняному листу, відшкодування збитків, пенсії, компенсації і ін.) по відношенню до зарплати

№19. Визначити кількість повітря для видалення надлишкового тепла з приміщення. якщо Q = 7000 кДж/год. Температура у цеху tвив = 23 0С, приточного повітря tпр = 19 0С.

№20. Визначити кількість повітря для видалення надлишкової вологи з приміщення

W = 1—г/год, якщо вологовміст видаляємого повітря dвид = 15,6 г/кг і волговміст приточного повітря dпр = 7,63 г/кг.

№21. Оцінити стан повітря після надходження на пилоочисне обладнання, яке має

ефективність очищення h = 90%. Концентрація пилу у вилученому повітря Свил = 15 мг/м3, гранично допустима концентрація пилу СГДК=0,5 мг/м3.

№ 22. Визначити кількість ламп люмінісцентного освітлення для цеху при наступних даних: площа приміщення S = 1200 м2; нормована освітленість Ен=150 лК; коефіцієнт, який враховує відношення середньої освітленості до мінімальної Z = 1,15; коефіцієнт запасу, який враховує забруднення повітря у приміщенні Кз = 1,5; світловий потік одного світильника Ф =

1200 лм; коефіцієнт використання світлового потоку h = 0,5.

№23. Визначити рівень шуму, який створюється виробничим цехом на відстані r = 10 м, якщо шум на відстані 1 м від джерела дорівнює Lдж = 112 дБ.

№24. Визначити небезпеку ураження електричним струмом робітниці, яка доторкнулася до одніє фази з заземленою нейтраллю. Аналіз провести для трьох випадків

коли Rлюд =4×102 Ом; Rлюд = 103 Ом; Rлюд = 5×105 Ом; лінійна напруга мережі Uл = 380 В.

№25. Визначити силу струму при двох- і однофазному ураженні людини в системах з

заземленою нейтраллю і ізольованим нулем. Напруга в мережі Uл=220 В. Опір людини Rлюд = 10000 Ом. Опір ізоляції Rіз = 3 кОм.

№26. Визначити витрату води на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння для приміщень категорії Б і Д (з пожежної безпеки), розділених брандмауером. Виробництво категорії Б розміщено на території цеху розміром 60х20х6 м, а категорії Д – 60х20х10 м.

№27. Визначити нижню і верхню межу займання парів етилового спирту у повітрі при нормальних умовах (атмосферний тиск Р = 760 мм рт.ст, температура t = 250С).

№28. Визначити річну економію матеріальних витрат у зв’язку зі скороченням виробничого травматизму при наступних даних: середня заробітна плата робітника З9 грн/день; витрати робочого часу у потерпілих з втратою працездатності на 1 робочий день і більше у звітному періоді: фактичноДф = 3500 днів; за планом Дп = 1900 днів; коефіцієнт,

який враховує усі елементи матеріальних витрат (виплати по лікарняному листку, відшкодування збитків та ін.) по відношенню до зарплати ϕ = 1,6.

№29. Оцінити стан повітря після надходження парів ртуті на газоочисне обладнання, яке має ефективність очищення η = 95%. Концентрація ртуті у повітрі, яке вилучається, Свил

=0,0006 мг/м3, гранично допустима концентрація ртуті СГДК = 0,0003 мм3.

№30. Визначити витрату води, необхідної для гасіння пожежі, якщо діаметр перерізу водопроводу d=0,2 м, швидкість руху води в рукавах V=2 м/с.

ЛІТЕРАТУРА

1.Денисенко Г.Ф. Охрана труда.- М.: Вища школа.- 1985.

2.Іщенко І.І., Терещенко С.П. Оцінка економічної ефективності виробництва і затрат.-К.: Вища школа.- 1991.

3.Кельберт Д.Л. Проектирование и расчет средств охраны труда в текстильной и легкой промышленности.- М.: Лег.индустрия, 1979.

4.Ермолаев В.А. Охрана труда в легкой промышленности.-М.: Лег индустрия, 1970.

5.Сорокин Н.С. Вентиляция, отопление и кондиционирование воздуха на текстильных предприятиях.- М.: Лег.индустрия, 1974.

6.СниП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.-М.: 1979.

7.Охрана труда в машиностроении/Под ред.Е.Я.Юдина. – М.: Машино-строение, 1976.

8.Долин П.А. Справочник по технике безопасности.- М.: Энергоиздат, 1984.

9.Щербина Я.Я. Основы противопожарной техники.-Киев: Вища шк., 1970.

10.Алексеев С.П. и др. Борьба с шумом и вибрацией в машиностроении.- М.:, 1970.

11.Соловьев Н.В. и др. Охрана труда в химической промышленности. –М.:Изд-во «Химия»., 1969.

12.Кнорринг Г.М. Справочник для проектирования электрического освещения.-М.: «Энергия», 1978.

13.Правила устройства электроустановок (ПУЭ).-М.: «Энергия», 1965.

14.Сапуневич М.Ф., Мехедко Ф.В. Справочник электротехника.-Минск: «Белорусь», 1969.

15.Королькова В.И. Электробезопасность на промышленных предприятиях.-М.: Машиностроение, 1970.

16.Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов работающих под давлением.-М.: Металлургия, 1971.

17.Вибрация и шум в текстильной и легкой промышленности/Под ред д.т.н.Коритысского Я.И.-М.: Легкая индустрия, 1974.

18.Техника безопасности и производственной санитарии в ремонтных мастерских. Справочник.-М.: «Колос», 1971.

19.Справочник под ред. Рябова Н.В. «Пожарная опасность веществ и материалов, применяемых в химической промышленности.-М.: Химия, 1978.

20.Маричев Р.Д. Взрыво- и пожароопасность на трикотажных и швейных предприятиях.-М.: Лег.индустрия, 1976.

21.Денисенко В.В. Сборник противопожарных норм и правил строительного проектирования.-К.: «Будівельник», 1975.

22.Гердовин Ю.Н., Иванов Е.Н. Автоматические средства обнаружения и тушения пожаров. -М.: Стройиздат, 1976.

23.Иванов Е.Н. Расчет и проектирование систем пожарной защиты.-М.: Химия, 1977.

24.Алексеев М.В. и др.Основы пожарной безопасности.-М.: Высшая школа, 1971.

25.Справочник по пожарной безопасности и противопожарной защите на предприятиях химической нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности.-М.:Химия, 1975.

26.Классификация производственных помещений и помещений подсобного, складского и вспомогательного назначения по взрывной, взрывопожарной и пожарной опасности предприятий легкой промышленности.- М.: ЦНИИТЭНлегпром, 1976.

27.ГОСТ 12.2.005-75. Система стандартов безопасности труда. Оборудование технологическое для текстильной промышленности. Требования безопасности.

ЗМІСТ

Стор. ВСТУП……………………………………………………………………….. 3

І ВЕНТИЛЯЦІЯ НА ВИРОБНИЦТВІ…………………………………… 3 1.1 Розрахунок механічної вентиляції………………………………………4 1.2 Приклади розв’язання типових задач…………………………………...6

2 ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ………………………………………….11

2.1 Основні світлотехнічні величини………………………………………12

2.2 Природне осітлення……………………………………………………..14 2.2.1 Розрахунок природного освітлення…………………………………..17 2.2.2 Приклади розв’язання типових задач…………………………………18 2.3 Штучне освітлення………………………………………………………22

2.3.1Розрахунок штучного освітлення…………………………………….23

2.3.2Розрахунок освітлення точковим методом…………………………..25

2.3.3Розрахунок освітлення за методом світлової лінії…………………..26

2.3.4Приклади розв’язання типових задач…………………………………27 3 ШУМ НА ВИРОБНИЦТВІ……………………………………………….34

3.1Основні визначення та характеристики шуму………………………….34 3.2. Приклади розв’язання типових задач…………………………………...38

4 ВІБРАЦІЯ НА ВИРОБНИЦТВІ………………………………………….40

4.1Основні поняття та визначення…………………………………………...40

4.2Приклади розв’язання типових задач…………………………………….42

5 БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ УСТАНОВОК ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ…………………………………………..44

5.2 Приклади розв’язання типових задач……………………………………45

6 БЕЗПЕЧНІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНИХ МАШИН……………………………………………………………………47

6.1Основні поняття та формули розрахунку типових задач……………….47

6.2Приклади розв’язання типових задач…………………………………….50

7ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА……………………………………………………..52

7.1Основні теоретичні відомості……………………………………………..52

7.2Приклади розв’язання типових задач…………………………………….56

7.3Захист від блискавки будинків і споруджень підприємств……………...66

7.4Захист від статичної електрики……………………………………………68 8 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА…………………………………………………..70

8.1Основні теоретичні відомості……………………………………………..70

8.2Приклади розв’язання типових задач…………………………………….73

Таблиця 8.2. Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих речовин (ЛЗР)………………………………………………………………77

Тестові питання з курсу “Охорона праці”…………………………………….78 Тести до парктичних занять курсу “Охорона праці”………………………… 80 Література……………………………………………………………………….84 Зміст……………………………………………………………………………..85