лабораторний практикум

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Бавовняна пряжа

В залежності від показників фізико-механічних властивостей бавовняна пряжа поділяється на декілька сортів. Для крученої бавовняної пряжі встановлено чотири сорти: вищий, І, ІІ та ІІІ. Для кожного сорту встановлені нормативи за наступними фізико-механічними властивостями та структурним показникам: розривальної довжині пряжі, нерівноті по міцності одиночної нитки, добротності, номінальному номеру, нерівноті пасми, коефіцієнту скручення, напрямку крутіння та кондиційній вологі.

Сорт пряжі визначають по показнику якості, який отримують як частку від ділення питомого розривного навантаження пряжі на коефіцієнт варіації по розривному навантаженню одиночної нитки. У таблиці 7.2 наведені нормативні показники якості для основної кардної пряжі від 11,8 до 29 Текс, що виробляється з середньоволокнистого бавовняного волокна, та призначена для ткацького виробництва.

Таблиця 10.2. Нормативні показники якості до основної кардної бавовняної

пряжі

Примітка: Питоме розривне навантаження та коефіцієнт варіації по розривному навантаженню отримані при випробуваннях пряжі одиночною ниткою.

73

За даними лабораторних випробувань розраховують показник якості та визначають сорт пряжі. Якщо один з показників властивостей пряжі, наприклад питоме розривальне зусилля, нижче, а його коефіцієнт варіації перевищує норми, які встановлені для ІІІ сорту, то показник якості не визначається, а продукція являється не стандартною.

У бавовняної крученої пряжі не допускаються наступні пороки зовнішнього виду:

Перекрученість або недокрученість пряжі;

Слабке та неправильне намотування;

Різко виражені джгути в основанні у пряжі на бобінах, або спущене намотування;

Яскраво виражена нерівномірність або штопорність пряжі;

Замасленість та забрудненість пряжі;

Пряжа, яка покрита цвіллю.

За наявністю дефектів та станом поверхні пряжі вона поділяється на класи. Кількість дефектів для кожного класу пряжі та число класів пряжі встановлюється згідно домовленості між фабриками - постачальниками та споживачами. Пряжа з кількістю дефектів зовнішнього виду, більшим, ніж встановлено класом, відноситься до браку. Чистоту пряжі визначають шляхом намотування її на екранне мотовило та порівняння з еталонами, які затверджені угодою сторін.

Результати визначення сорту бавовняної пряжі студент повинен занести у таблицю 10.3 та зробити висновки по цій таблиці.

Таблиця 10.3

Бавовняні нитки

Оцінка якості бавовняних швейних ниток, згідно вимог стандартів, встановлюються за наступними групами показників якості:

1) Показники фізико-механічних та хімічних властивостей (розривальне зусилля та видовження на момент розірвання, лінійна густина, число складань, фактичне число скручень, напрямок крутіння, наявність вільного хлору – для відбілених ниток, та сірчаного натрію – для пофарбованих);

74

2)Показники стійкості фарбування до різних фізико-хімічних впливів;

3)Дефекти зовнішнього виду та чистота ниток (встановлюють за найгіршим показником).

Бавовняні нитки повинні відповідати нормам, які передбачаються нормативно-технічною документацією на цю продукцію. Фізико-механічні показники включають в себе результуючу номінальну лінійну густину, розривальне навантаження, коефіцієнт варіації за розривальним навантаженням та відносне видовження на момент розірвання.

За даними лабораторних випробувань перевіряють відповідність показників. Стійкість фарбування ниток до різних фізико-хімічних дій повинна відповідати вимогам, які включають у себе стійкість фарбування, інтенсивність фарбування, мінімальні показники стійкості фарбування до дії сухого тертя, мильного розчину при температурі 40 °С та мінімальні показники стійкості фарбування до дії світла. Нормована вологість 7%. В залежності від наявності пороків зовнішнього виду на поверхні 100 од. продукції та показника нерівномірності, встановлено два сорти ниток І та ІІ (визначають за найгіршим показником). Існують наступні пороки зовнішнього виду: один вузол або шишка, рідкі маленькі шишки, недомотування витків на двухфланцевої котушці, конусність, випуклість, вогнутість намотування по діаметру, хорди. Сумарна кількість балів для білих ниток І сорту з довжиною намотування 200 м повинна бути не більше 45, для кольорових та чорних І сорту – 36, для білих , кольорових та чорних ІІ сорту – 110. При збільшенні довжини намотки кількість балів пропорційно збільшується. Сумарна кількість балів для ниток на однофланцевих котушках та в бобінах на умовну площину 100 см2 (nу) не повинна перевищувати вказаного:

де nф – фактична сумарна кількість балів, яка отримана при оцінці пороків зовнішнього виду на поверхні 1000 од. продукції;

де Sф – фактична площа однієї одиниці продукції, см2.

Для визначення площі поверхні одного пакунку з 100 пакунків відбирають 5 пакунків без помітної конусності, випуклості та вогнутості. Площу поверхні пакунку ниток, см2, обчислюють за формулами:

для циліндричної бобіни

де R – радіус пакунку, см; Н – довжина расладки ниток на пакунку, см; r – радіус

75

де l – довжина образуючої поверхні пакунку, см; R,R1 –радіуси великого та малого основань пакунку, см; r,r1 – радіуси патрону, см.

Для ниток І сорту нерівноважність у петлі, що утворена ниткою довжиною до 250 мм, повинна бути менше 5 витків або дорівнювати їм у марок “Екстра”, “Прима”, та бути менше 4 витків, або дорівнювати їм, у марок “Спеціальні”, “Особливо міцні”. Нитки, що мають нерівноважність більше, ніж вказано, але не менше 9 витків, відносяться до ІІ сорту.

Звіт повинен містити: відомості про асортимент бавовняних швейних ниток та пряжі; методику оцінки сортності бавовняних ниток та пряжі; порівняльну характеристику оцінки сортності бавовняних ниток та пряжі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Які види пряжі вам відомі?

2.Що таке якість бавовняної пряжі?

3.Що таке якість бавовняних швейних ниток?

4.Що вам відомо про асортимент бавовняної пряжі, що випускається промисловістю?

5.Де застосовують бавовняні швейні нитки при виготовлені швейних виробів?

76

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК ДІЮЧОЇ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Випробування ДСТУ 3011 – 95

Устаткування випробувальне кліматичне та механічне. Терміни та визначення

ДСТУ 3021 – 95

Випробування та контроль якості продукції. Терміни та визначення

Технологія текстильного виробництва ДСТУ 2136 – 93

Волокна та нитки текстильні. Види, дефекти. Терміни та визначення

ДСТУ 3351 – 96

Вовна. Первинне оброблення. Терміни та визначення

ДСТУ 3699 – 98

Виробництво хімічних волокон. Терміни та визначення

ДСТУ 3998 – 2000

Матеріали та вироби текстильні, трикотажні, швейні та шкіряні. Терміни та визначення

ISO 4880 – 2002/ГОСТ ИСО 4880 – 2002

Матеріали текстильні. Характеристики горіння текстилю та текстильних виробів.

Словник термінів (ISO 4880: 1997, IDT; ГОСТ ИСО 4880 – 2002, IDT)

Текстильні волокна взагалі ДСТУ 4057 – 2001

Матеріали текстильні. Метод ідентифікації волокон

ISO 1973 : 2004

Волокна текстильні. Визначення лінійної густини. Гравіметричний та віброскопічний методи (ISO 1973 : 1995, IDT)

ISO 5079 : 2004

Волокна текстильні. Визначення розривального навантаження та видовження під час розриву одиничних волокон (ISO 5079 : 1995, IDT)

ISO 6938 : 2005

Матеріали текстильні. Волокна натуральні. Загальні назви та визначення (ISO 6938

: 1984, IDT)

Натуральні волокна ДСТУ 4015 : 2001

77

Льон тіпаний. Технічні умови

–Вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 10330 – 76)

ДСТУ 4485 : 2005

Вовна овеча однорідна тонка. Загальні технічні умови

–Вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 7763 – 71)

ДСТУ 4594 : 2006

Грена шовковичного шовкопряда. Технічні умови

ДСТУ 4681 : 2006

Кокони шовковичного шовкопряда повітряно-сухі. Технічні умови

–Вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 21060 – 87)

ДСТУ 4582 : 2006

Кокони шовковичного шовкопряда живі. Технічні умови

–Вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 21061 – 87)

ГОСТ 18080 – 2002

Вовна натуральна. Метод визначення вологості (ГОСТ 18080 – 95, IDT)

–Вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 18080 – 80)

ГОСТ 30190 – 2003

Вовна немита. Методи визначення виходу чистого волокна (ГОСТ 30190 – 2000, IDT)

ГОСТ 30702 – 2005

Вовна. Торговельно-сільськогосподарсько-промислова класифікація (ГОСТ 30702

– 2000, IDT)

ISO 6989 : 2005

Волокна текстильні. Метод визначення довжини волокон і розподілу за довжиною штапеля (вимірювання окремих волокон) (ISO 6989 : 1981, IDT)

Хімічні волокна ДСТУ 3049 – 95

Волокна хімічні. Метод визначення пружності волокнистої маси під час стиснення

ДСТУ 3699 – 98

Виробництво хімічних волокон. Терміни та визначення

ГОСТ 10435 – 2002

Волокно та джгут поліефірні вовняного типу. Технічні умови (ГОСТ 10435 – 94, IDT)

– Вперше (зі скасуванням ГОСТ 10436 – 83)

ГОСТ 13481 – 2003

Волокно штапельне і джгут хімічні. Метод визначення лінійної усадки (ГОСТ

13481 – 2001, IDT)

– Вперше (зі скасуванням ГОСТ 13481 – 76)

78

ГОСТ 24662 – 2002

Нитка поліефірна технічна. Технічні умови (ГОСТ 24662 – 94, IDT)

– Вперше (зі скасуванням ГОСТ 24662 – 81)

ГОСТ 25716 – 2002

Волокно поліефірне бавовняного типу. Технічні умови (ГОСТ 25716 – 94, IDT) - Вперше (зі скасуванням ГОСТ 25716 – 83)

ГОСТ 26171 – 2003

Волокна хімічні. Норми попередніх навантажень при випробуваннях (ГОСТ 26171

–2001, IDT)

–Вперше (зі скасуванням ГОСТ 26171 – 84)

Пряжа ДСТУ 1431 – 95

Пряжа апаратна вовняна для продажу населенню. Загальні технічні умови

-На заміну РСТ УССР 1431 – 88

РСТ УССР 1499 – 82

Пряжа апаратна для ручного способу виробництва килимів. Технічні умови

-На заміну РСТ УССР 1499 – 77

РСТ УССР 1860 – 86

Пряжа та нитки для штопання, ручного в’язання і вишивання. Технічні умови

-На заміну РСТ УССР 1860 – 79

РСТ УССР 2017 – 91

Пряжа бавовняно-вовняна змішана для ткацького та трикотажного виробництв. Технічні умови

ДСТУ 2066 – 92

Пряжа фасонна для трикотажного виробництва. Загальні технічні умови

-На заміну ТУ 17 – 09 – 186 – 86, ТУ 17 – 09 – 188 – 86, ТУ 17 – 09 – 200 – 87

ДСТУ 2535 – 94

Пряжа бавовняна і змішана для трикотажного та ткацького виробництв. Загальні технічні умови

-На заміну ОСТ 17 – 96 – 86, ОСТ 17 – 362 – 85, ОСТ 17 – 680 – 73, ОСТ 17 –

643 – 75

ДСТУ 3046 – 95

Пряжа. Класифікація та номенклатура показників якості

ГОСТ 10063 – 2002

Нитка поліамідна для текстильної промисловості. Технічні умови (ГОСТ 10063 –

93, IDT)

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 10063 – 83)

ГОСТ 11970.0 – 2006

79

Матеріали текстильні. Нитки. Ряд номінальних густин одиночної бавовняної пряжі

(ГОСТ 11970.0 – 2003, IDT)

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 22693 – 77)

ГОСТ 22693 – 2002

Нитка поліамідна для гумотехнічних виробів. Технічні умови (ГОСТ 22693 – 98, IDT).

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 22693 – 77)

ГОСТ 23362 – 2003

Нитки синтетичні текстуровані. Метод визначення лінійної густини (ГОСТ 23362

– 2001, IDT).

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 23362 – 78)

ГОСТ 23363 – 2005

Нитки синтетичні текстуровані. Метод визначення показників звитості (ГОСТ

23363 – 2001, IDT).

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 23363 – 90)

ГОСТ 23364 – 2003

Нитки синтетичні текстуровані. Метод визначення розривного навантаження і видовження при розриванні (ГОСТ 23364 – 2001, IDT).

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 23364 – 78)

ГОСТ 23365 – 2003

Нитки синтетичні текстуровані. Метод визначення числа кручень і напрямку кручення (ГОСТ 23365 – 2001, IDT).

-Вперше (зі скасуванням ГОСТ 23365 – 78)

ГОСТ 28401 – 2006

Нитки текстильні. Метод визначення лінійної усадки (ГОСТ 28401 – 2001, IDT). - Вперше (зі скасуванням ГОСТ 28401 – 89)

ISO 2060 : 2005

Матеріали текстильні. Пряжа з паковань. Визначення лінійної густини (маси на одиницю довжини) за методом пасма (ISO 2060 : 1994, IDT).

ISO 2061 : 2004

Матеріали текстильні. Визначення крутіння пряжі методом прямого підрахунку

(ISO 2061 : 1995, IDT)

ISO 2062:2004

Матеріали текстильні. Пряжа з паковань. Визначення розривального навантаження та видовження під час розриву (ISO 2062 : 1993, IDT)

ISO 10290 : 2005

Матеріали текстильні. Пряжа бавовняна. Технічні умови (ISO 10290 : 1993, IDT).

СОУ МПП 59.080 – 73:2004

Льон чесаний. Технічні умови

80

- На заміну ТУ 17 – 05 – 016 – 89

МІЖДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ ИСО 1833 – 2001

Материалы текстильные. Методы количественного анализа двухкомпонентных смесей волокон

ИСО 5088 – 2001

Материалы текстильные. Методы количественного анализа трехкомпонентных смесей волокон

ГОСТ 13784 – 90

Волокна и нити текстильне. Термины и определения

-Взамен ГОСТ 13784 – 70

ГОСТ 3279 – 95

Волокно хлопковое. Технические условия

-Взамен ГОСТ 3279 – 76

ГОСТ 5618 – 80

Шелк – сырец. Технические условия

-Взамен ГОСТ 5618 – 58

ГОСТ 6614 – 84

Шерсть полутонкая и полкгрубая однородная мытая сортированная. Технические условия

-Взамен ГОСТ 6327 – 74 в части полутонкой шерсти , ГОСТ 6614 – 72

ГОСТ 9394 – 76

Волокно льняное короткое. Технические условия

-Взамен ГОСТ 9394 – 60 (в части метода определения фактической влажности заменен ГОСТ 25133 – 82)

ГОСТ 9993 – 74

Пенька короткая. Технические условия

-Взамен ГОСТ 9993 – 62 (в части метода определения фактической влажности заменен ГОСТ 25133 – 82)

ГОСТ 26383 – 84

Шерсть тонкая сортированная мытая. Технические условия

-Взамен ГОСТ 6326 – 74, ГОСТ 6327 - 74 в части помесной тонкой шерсти

ГОСТ 26588 – 85

Шерсть полугрубая и грубая неоднородная мытая сортированная. Технические условия

-Взамен ГОСТ 6327 – 74 в части полугрубой шерсти, ГОСТ 8488 – 73

ГОСТ 30724 – 2001

Шерсть. Термины и определения

81