Методичка_ОТВВТ_заочники

платинами. Голки циліндра рухаються під дією клинів (рис.33); для прокладання футерної нитки, вони відбираються диском Д з сухариками С, набраними відповідно до рапорту кладки футерної нитки. Кулірна і замикальна (замикач) платини розміщуються у ріпшайбі в одному пазу і одержують взаємне переміщення від клинів ріпшайби дією їх на п’ятки. Відбійні платини розташовуються у платинному кільці нижче платин ріпшайби, під кулірними і замикальними. Разом вони утворюють 3 відбійні площини (рис.33.д):

І-І-нижню відбійну площину, на якій відбувається формування петель; ІІ-середню відбійну площину, на ній відбувається згинання (кулірування) грунтової

нитки;

ІІІ-верхню відбійну площину, на ній відбувається кулірування платировочної нитки.

Рисунок 33 –Схема замкового комплекту круглов’язальної машини "Ваніт"

Процес петлетворення на машині “Ваніт” відбувається у такий спосіб (рис.34). Голка, відібрана сухариком диска, піднімається на стільки, що стара петля з язичка не сходить і розташовується у горловинах відбійних платин 4; замикальні платини відсунуті до центра машин (рис.34.а). У верхній виріз кулірної платини 2 на

відкритий язичок відібраної голки прокладається футерна нитка 1.

Потім замикальна платина 3 висувається уперед і замикає прокладену футерну нитку 1 між мисиком замикальної платини і спинкою кулірної (рис.34.б). Після цього обидві платини (кулірна і замикальна) пересуваються назад до центра машини (на рисунку управо) і заводять футерну нитку за спинки голок (рис. 34.в), що піднімаються під дією замикальних клинів 1 на їх п’ятки (рис.33).

Усі голки піднімаються на повне замикання так, щоб футерна нитка (накид) перемістилася на стержень голки (рис.34.г), і одержують ґрунтову нитку, опускаючись униз кулірним клином 2 (рис.33). Голки опускаються на стільки, щоб здійснити скидання футерних накидів об верхню відбійну площину ІІІ, а замикальні платини відсуваються на таку величину, щоб ґрунтова нитка могла зігнутися (скуліруватися) о спинки кулірних платин 2 (рис.34.д).

Голки піднімаються по замикальному клину 3 (рис.33), щоб одержати платировочну нитку 6, яка прокладається нижче верхнього мисика кулірної платини 2 на відкриті язички, що відкриваються під дією петлі з ґрунтової нитки 5.

42

Замикальні платини пересуваються уперед (уліво на рисунку) і замикають ґрунтову нитку (рис.34.е).

Потім голки опускаються кулірним клином 4, відбувається винесення під крючки ґрунтової і платировочної ниток і на середній відбійній площині виконується згинання платировочної нитки 6. Верхні платини відходять, звільняючи замкнену ними ґрунтову нитку від замикальних платин і скидають усі нитки.

Рисунок 34 - Схема процесу петлетворення на машині "Ваніт"

Голки опускаються нижче кулірним клином 5 (рис.33) і протягують усі нитки через стару петлю, що лежить на нижній відбійній платині на площині І-I, після чого відбувається відтягування утворених петель горловинами цих платин. Отже накиди футерної нитки скидаються на петлі ґрунту і висять на їх платинних дугах. Слід зауважити: платини (кулірні і замикальні), які знаходяться в одному пазу ріпшайби, дуже нагріваються від тертя, масло перегорає і на полотні бувають чорні плями;

43

продуктивність невелика, бо у в’язанні одного ряду платированого футерованого трикотажу задіяні три системи.

В’язання трикотажу платированого футерованого переплетення на кулірній круглов’язальній машині FIHN (Італія, фірма Орізіо) з багатоканальними замками

На машині мод.FIHN використовуються антиударні голки з однією п’яткою. В залежності від рівня розташування п’ятки розрізняють чотири або три позиції голок, які рухаються у відповідних каналах замків циліндра.

Голкові замки машини мод. FIHN (рис.35.II) складаються з попарно установлених клинів п’яти видів:

клинів 1 (а – замикального, б- кулірного), що здійснюють відбір голок для кладки футерної нитки;

клинів 2, що відводять голки в неробоче положення; клинів 3 (в – замикального, г - кулірного), що здійснюють пров’язування

платированих петель; клинів 4 (д- замикального, є - кулірного), що здійснюють пров’язування грунтових

петель.

Системи голкових замків розділені між собою і відрізняються вертикальними розмірами і розташуванням по висоті. Клини платинних замків виконані суцільним для всіх трьох систем блока голкових замків, що в значній мірі знижує технологічні і візерунчасті можливості машини.

На машині мод. FIHN, як і на інших машинах того ж призначення, процес утворення одного петельного ряду трикотажу платированих переплетень здійснюється в три цикли в трьох замкових системах. Поопераційна технологія в’язання платированого футерованого трикотажу представлена на рис.36.

Увихідному положенні 0 платина максимально висунута до центра машини, а головка голки знаходиться на рівні нижньої площини відбою О3-О3, що відповідає закінченню операції відтягування петель.

В першій замковій системі голки, відібрані відповідно до рапорту переплетення, піднімаються на повне замикання (клин 1) і на них прокладається футерна нитка Н1 (рис.36.2); решта голок піднімається у положення неповного замикання клином 2 (рис.35.II).

Після прокладання футерної нитки Н1 голки опускаються кулірним б клином,

аплатини відходять від центра машини (т.1 рис.35); до того моменту, коли точка С1 головки голки досягає верхньої площини відбою О1-О1. Потім платини починають рухатись до центра машини, а голки при максимальному опусканні відносно О2-О2 (рис.36.3) клином б кулірують футерну нитку, старі петлі наносяться на запресовані язички голок (рис.36.4), але не скидаються з них.

Після кулірування футерної нитки головки голок піднімаються до рівня середньої площини відбою, а платини заводять протяжки футерної нитки за спинки голок і припиняють рух до центра машини. На цьому закінчується процес петлетворення в першій замковій системі. На цей момент головки усіх голок знаходяться на рівні площини відбою О2 - О2 і в цьому положенні відбувається перехід голок із першої системи в другу.

Удругій замковій системі здійснюється другий цикл петлетворення. Усі голки піднімаються клинами в (рис.35), виконуючи операцію замикання, і одержують

44

нитку Н2 (рис.36.7). Платини в цей час вистоюють у висунутому до центра машини положенні.

Рисунок 28 – Платинні (I) та голкові (II) замкові системи машини моделі FIHN

45

крючками голок. У момент пересікання головками голок верхньої відбійної лінії О1- О1 платини починають рух до центра машини, а голки продовжують опускання на глибину кулірування нитки Н2 (рис.36.10) відносно середньої лінії відбою О2 - О2. При опусканні голок відбувається їх пресування за допомогою футерної нитки Н або старих петель, яка скидається з голок на платини і дуги новоскуліруваних петель з нитки Н2. Старі петлі наносяться на запресовані голки (рис.36.10), але з них не скидаються.

Після цього голки дещо піднімаються, а платини продовжують висування до центра машини, здійснюючи відтяжку нових петель з нитки Н2, верхніми горловинами (рис.36.12).

У третій замковій системі (третій цикл петлетворення) голки піднімаються на висоту неповного замикання клином д (рис.35) стосовно нових петель з нитки Н2, які знаходяться на відкритих язичках голок і у верхніх горловинах платин, а старі петлі – на стержнях голок і у нижніх горловинах платин. Платини при цьому вистоюють у висунутому до центра машини положенні. На голки прокладається нитка Н3 (рис.36.13), після чого голки опускаються і нитка Н3 кулірується ділянкою є' клина є (рис.35) на верхніх кромках мисиків платин, що утворюють верхню площину відбою О1-О1. Платини в цей час вистоюють, а потім починають відходити від центра машини (рис.36.14) для скидання з мисиків платин скулірованої нитки Н3 на верхні підборідки (О2 - О2).

При подальшому відході платин від центра машини до і опусканні голок (рис.36.15) скулірувані нитки Н2, Н3 і футерна Н1 з верхніх підборідків платин сходять на нижні (рис.36.16), які утворюють нижню площину відбою О3 - О3.

При опусканні голок клином є (рис.35) нижче нижньої площини відбою відбувається скидання старих і формування нових петель (рис.36.18). При цьому на лицьову сторону виходять петлі, утворені у другій петлетвірній системі із нитки Н2.

Далі платини змінюють напрямок руху, тобто починають рух до центра машини для здійснення відтягування петель одночасно з підйомом голок до рівня нижньої площини відбою О3 - О3 (рис.36.0).

Відтягуванням новосформованих петель закінчується повний цикл петлетворення при виробленні трикотажу платированих футерованих переплетень на машині моделі FIHN фірми “Орізіо”.

Отже, в замковій системі першій (рис.35) відбувається відбір голок за рапортом для прокладання футерної нитки (клин 1а); кулірування футерної нитки відносно середньої площини відбою (клин 1б).

Удругій замковій системі відбувається підйом усіх голок на замикання (клин 3в), прокладання платировочної нитки, кулірування її на середній відбійній площині

іскидання накиду футерної нитки на скулірувану нову петлю із платировочної нитки (клин 3 г).

Утретій замковій системі відбувається підйом усіх голок під дією клинів 4д, кулірування ґрунтової нитки об верхню крайку платини і скидання старих петель під дією клинів 4є.

Як видно з аналізу процесу петлетворення, футерна нитка на машині FIHN скидається на платировочну (покривну), але якість трикотажу від цього не знижується, бо товста футерна нитка, провисаючи на платинних дугах, відтягує їх, в результаті чого петельні стовпчики наближаються один до одного і футерної нитки

47

в місцях перетину з платинними дужками покривних петель не видно з лицьової сторони трикотажу. Це характерно і для інших сучасних машин

Трикотажем уточних (утокових) переплетень називається трикотаж, який має в грунті додаткові нитки, не пров’язані в петлі; ці додаткові нитки вв'язані між остовами і протяжками петель.

Сутність технології вироблення. При виробленні трикотажу утокових переплетень одні системи ниток прокладаються на голки і утворюють петлі ґрунту, а другі вв'язуються в ґрунт без прокладання їх на голки. Трикотаж утокових переплетень може бути вироблений на базі будь-яких головних і похідних переплетень. Цей трикотаж підрозділяють: з поперечним, повздовжнім утоком, з поперечним і повздовжнім утоком (машини круглов'язальні, основов'язальні - утокова нитка заправляється в передню гребінку).

Основов’язаний трикотаж уточних переплетень звичайно виробляють з уточними нитками, які прокладені в напрямку в’язання петельних рядів трикотажу (з повздовжніми уточними нитками). При його виготовленні керуються трьома правилами:

1.Уточною гребінкою може бути тільки передня гребінка, яка розташовується ближче до спинок голок, ніж ґрунтова. Тільки в цьому випадку уточна нитка може зароблятись під протяжками ґрунтових ниток.

2.Уточні гребінки кладок на голки не роблять, а виконують тільки зсуви за голками.

3.На двофонтурних основов’язаних машинах кожна з гребінок може бути уточною по відношенню до голок різних голечниці.

При виробленні основов’язаного трикотажу уточних переплетень величина і напрям зсувів за голками уточних і ґрунтових гребінок визначають структуру трикотажу (рис.37). Розрізняють 6 основних варіантів зсувів уточних і ґрунтових гребінок за голками (таблиця 3).

48

Таблиця 3 – Умови та напрямок зсувів гребінок за голками

49