Методичні вказівки для практичних робіт 2013

якщо поглинання сульфіду натрію шкурою складає 40 %. РК процесу вибрати самостійно.

5.19.Для приготування зольної рідини використано вапняне тісто з вмістом гідроксиду кальцію 400 г/л. Необхідна концентрація гідроксиду кальцію у зольній рідині складає 20 г/л. Розрахувати потребу у вапні для зоління шкур, мокросолена (у розстил) маса яких складає 7830 кг. РК процесу - 1,4.

5.20.Розрахувати вміст гідроксиду кальцію у вапняному тісті, якщо для зоління шкур, тузлукована маса яких 6640 кг, витрачено 500 л такого тіста. Концентрація гідроксиду кальцію у зольній рідині - 18 г/л, РК процесу - 1,4.

5.21.Для приготування зольної рідини використано вапняне тісто з вмістом гідроксиду кальцію 300 г/л. Концентрація гідроксиду кальцію у відпрацьованому зольнику складає 12 г/л. Враховуючи ступінь поглинання (25 %) гідроксиду кальцію шкурою, розрахувати потребу у вапні для зоління шкур, мокросолена (у розстил) маса яких складає 5220 кг. РК процесу - 1,5.

5.22.Для приготування зольної рідини використано вапно з вмістом гідроксиду кальцію 600 г/л. Концентрація гідроксиду кальцію у відпрацьованому зольнику складає 10 г/л. Враховуючи ступінь поглинання гідроксиду кальцію (20 %) шкурою, розрахувати, скільки необхідно витратити вапна для зоління шкур, тузлукована маса яких складає 7470 кг. РК - 2,5.

5.23.Концентрація сульфіду натрію у зольнику складає 8 г/л, гідроксиду кальцію - 18 г/л. Розрахувати витрату реагентів (у відсотках маси парних шкур) при золінні 2400 кг тузлукованих шкур, якщо активність технічного сульфіду натрію складає 60 %, вапна - 90 %. РК процесу вибрати самостійно (табл. 1.1).

5.24.В наявності 200 кг сульфату амонію. Для виробництва шкір для верху взуття використана тузлукована сировина. Яку масу голини, отриманої з цієї сировини можна знезолити наявним сульфатом амонію? Вихід голини складає 80 % маси парних шкур. Витрату (%) сульфату амонію та РК процесу вибрати самостійно (табл. 1.1).

5.25.Розрахувати потребу у хімматеріалах для знезолювання-м’якшення голини, отриманої з 3000 кг сухо-солених шкур при виробництві шкір для верху взуття, якщо вихід голини складає 75 % парної маси шкур. Витрата сульфату амонію становить 3,5 % маси голини, панкреатину - до активності м’якшильної рідини 0,5 мл 0,1 н розчину NaOH.

5.26.Розрахувати масу мокросоленої (у розстил) сировини, голину з якої при виробництві шкір для верху взуття можна знезолити 90 кг сульфату амонію технічного (активністю 78 %). У знезолювальній рідині концентрація сульфату амонію складає 15,6 г/л. Вихід голини складає 75 % маси парних шкур, РК процесу - 2,0.

5.27.Розрахувати витрату (у % маси голини) технічного сульфату амонію (активністю 85 %) для знезолювання голини, отриманої із сировини ВРХ (при виробництві шкір для верху взуття) прісносухою масою 3200 кг, якщо

концентрація сульфату амонію у знезолювальному розчині склала 15 г/л. Вихід голини складає 75 % маси парних шкур, РК процесу - 2,0.

41

5.28.Розрахувати активність технічного сульфату амонію, якщо для знезолювання голини (при виробництві шкір для верху взуття), отриманої із 4980 кг тузлукованої сировини, витрачено 135 кг технічного сульфату амонію, а концентрація реагенту у свіжій робочій рідині склала 16 г/л. Вихід голини складає 75 % маси парних шкур, РК процесу - 1,5.

5.29.Розрахувати витрату (у % маси голини) сульфату амонію при знезолюванні (у виробництві шкір для верху взуття), якщо для обробки голини, отриманої з 5220 кг мокросолених у розстил шкур витрачено 157,5 кг технічного (активністю 80 %) сульфату амонію. Вихід голини складає 75 % маси парних шкур.

5.30.Розрахувати РК процесу знезолювання (у виробництві шкір для верху взуття), якщо при його виконанні партію голини, отриманої з 3360 кг сухосолених шкур, завантажили у знезолювальний розчин, для приготування якого витрачено 135 кг технічного сульфату амонію (активністю 80 %). Концентрація сульфату амонію у розчині склала 12 г/л. Вихід голини складає 75 % маси парних шкур.

5.31.Розрахувати РК процесу знезолювання (при виробництві шкір для верху взуття), якщо при його виконанні партію голини, отриманої з 2240 кг сухо-солених шкур, обробляли у розчині з концентрація 11,1 г/л сульфату амонію. Активність технічного сульфату амонію склала 74 %. Витрата технічного хімматеріалу) становить 3,0 % маси голини, вихід голини - 75 % маси парних шкур.

5.32.Розрахувати необхідну кількість пом’якшувача (панкреатину) для м’якшення голини, отриманої з 5,6 т мокросолених шкур при виробництві шкір для верху взуття. Вихід голини складає 75 % маси парних шкур. Витрата панкреатину (акт. 500 од/г) - 0,025 % маси двоєної голини.

5.33.На підприємстві приготували розчин сульфату амонію з концентрацією 200 г/л. Який об’єм цього розчину потрібно взяти для

знезолювання голини, отриманої з 300 тузлукованих шкур ВРХ при виробництві шкір для верху взуття, якщо середня маса консервованої шкури складає 16,6 кг, а вихід голини - 75 % маси парних шкур. Витрата 80 %-го сульфату амонію для знезолювання - 3,2 % маси голини.

5.34.Маса мокросоленої (у розстил) сировини складає 5220 кг. Для пікелювання отриманої голини при виробництві шкір для верху взуття використано 75 %-ву сірчану кислоту. Концентрація сірчаної кислоти у пікельному розчині складає 12 г/л. Визначити витрату технічної сірчаної кислоти (у відсотках маси голини), якщо вихід голини - 75 % маси парних шкур, РК процесу - 0,7.

5.35.Визначити концентрацію кислоти у розчині, якщо для пікелювання голини, отриманої із 640 кг тузлукованих шкур, витрачено 58 кг 75 %-вої сірчаної кислоти. Витрата кислоти становить 1 % маси двоєної голини, вихід голини - 75 % маси парних шкур, РК процесу - 0,7.

5.36.Маса тузлукованої сировини складає 4980 кг. Для пікелювання отриманої голини при виробництві шкір для верху взуття використано 84 %-ну

42

сірчану кислоту. Концентрація сірчаної кислоти у пікельному розчині складає 13,5 г/л. Визначити витрату технічної сірчаної кислоти ( у % маси голини), якщо вихід голини - 75 % маси парних шкур, РК процесу - 0,75.

5.37.Маса мокросоленої (у розстил) сировини складає 4350 кг. Для пікелювання отриманої голини при виробництві шкір для верху взуття використано 75 %-ву сірчану кислоту. Концентрація сірчаної кислоти у відпрацьованому пікельному розчині складає 0,6 г/л. Враховуючи ступінь поглинання сірчаної кислоти (95 %), визначити витрату технічної сірчаної кислоти (у % маси голини), якщо вихід голини - 75 % маси парних шкур, РК процесу - 0,75.

5.38.Маса сухосоленої сировини складає 4200 кг. Для пікелювання отриманої голини при виробництві шкір для верху взуття витрачено 42,25 л 84

%-вої (ρ=1,775 г/см3) сірчаної кислоти. Визначити концентрацію сірчаної кислоти у пікельному розчині, якщо вихід голини складає 75 % парної маси, РК процесу - 0,75.

5.39.Який об’єм технічної (80 %-вої) оцтової кислоти (ρ=1,070 г/см3) необхідний для пікелювання 250 штук овчини хутрової, якщо середня маса сухосоленої шкури 4,5 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 1,25? Концентрація кислоти у пікельному розчині - 4,5 г/л, РК процесу - 7.

5.40.Який об’єм технічної (75 %-вої) оцтової кислоти (ρ=1,0696 г/см3) необхідний для приготування пікельного розчину для обробки 220 штук овчини хутрової, якщо середня маса сухосоленої шкури 3,2 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 1,25? Концентрація кислоти у пікельному розчині - 4,5 г/л, РК процесу вибрати самостійно (додаток 4).

5.41.Який об’єм технічної (75 %-вої) оцтової кислоти (ρ=1,0696 г/см3) необхідний для приготування пікельного розчину для обробки 220 штук овчини хутрової, якщо середня маса мокросоленої шкури 6,3 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 1,75? Концентрація кислоти в пікельному розчині - 4,6 г/л, РК процесу - 7.

5.42.Який об’єм технічної (70 %-вої) оцтової кислоти (ρ=1,0685 г/см3) необхідний для приготування пікельного розчину для обробки 320 штук овчини хутрової, якщо середня маса мокросоленої шкури 4,5 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 1,75? Концентрація кислоти у пікельному розчині - 4,5 г/л, РК процесу вибрати самостійно.

5.43.Яку масу сухосолених шкур овчини хутрової можна пропікелювати, якщо для приготування пікельного розчину витрачено 26,5 л 80 %-вої оцтової

кислоти (ρ=1,070 г/см3)? Концентрація кислоти в пікельному розчині складає 4,5 г/л, РК процесу - 7. Коефіцієнт перерахунку маси К = 1,25.

5.44. Яку масу мокросолених шкур овчини шубної можна пропікелювати, якщо для приготування пікельного розчину витрачено 8,55 л 85 %-вої сірчаної кислоти ((ρ=1,784 г/см3)? Концентрація кислоти в пікельному розчині складає 2,4 г/л, РК процесу - 5. Коефіцієнт перерахунку маси К = 1,15.

43

5.45. Визначити РК процесу пікелювання хутрової овчини, якщо для обробки шкур, сухосолена маса яких 360 кг, витрачено 10,6 л 80 %-вої оцтової кислоти (ρ=1,070 г/см3). Концентрація кислоти в пікельному розчині складає 4,5 г/л. Коефіцієнт перерахунку маси К = 1,25.

5.46. Розрахувати РК процесу пікелювання шубних овчин, якщо для обробки шкур, мокросолена маса яких 430 кг, витрачено 3,4 л 85 %-вої сірчаної кислоти (ρ=1,784 г/см3). Концентрація кислоти в пікельному розчині складає 2,4 г/л. Коефіцієнт перерахунку маси К = 1,15.

5.47.Для пікелювання 300 прісно-сухих шкур овчини шубної витрачено 9 л 75 %-вої (ρ=1,674 г/см3) сірчаної кислоти. Розрахувати концентрацію кислоти у пікельному розчині, якщо середня маса консервованої шкури складає 1,4 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 2,25. Концентрація кислоти в пікельному розчині - 2,4 г/л, РК процесу - 5.

5.48.Для пікелювання 400 прісно-сухих шкур овчини шубної витрачено 11

л84 %-вої (ρ=1,775 г/см3) сірчаної кислоти. Розрахувати концентрацію кислоти у пікельному розчині, якщо середня маса консервованої шкури складає 1,55 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 2,25. Концентрація кислоти в пікельному розчині та РК процесу вибрати самостійно (табл. 1.3).

5.49.Для пікелювання 320 прісно-сухих шкур овчини шубної витрачено 8 л

85 %-вої (ρ=1,784 г/см3) сірчаної кислоти. Розрахувати концентрацію кислоти у пікельному розчині, якщо середня маса консервованої шкури складає 1,6 кг, а коефіцієнт перерахунку маси К = 2,0. Концентрація кислоти в пікельному розчині - 2,5 г/л, РК процесу - 6.

5.1.2.Взаємозв’язок витрати й концентрації

Вразі необхідності визначення концентрації реагенту в розчині, якщо відома витрата хімматеріалу на процесі та інші параметри (маса шкур чи напівфабрикату, РК, активність матеріалу), потрібно розрахувати витрату матеріалу у відсотках від маси напівфабрикату чи інші параметри.

Можна також користуватись формулою, яка витікає з наступних міркувань. Якщо при виконанні певного процесу відомі: маса шкур чи напівфабрикату (у кілограмах) Р, рідинний коефіцієнт процесу РК, витрата технічного

матеріалу (у відсотках) В, активність матеріалу А, концентрація матеріалу

(активної речовини) в робочому розчині (у г/л) С.

Масу витраченого у процесі хімічно чистого реагенту можна визначити:

Користуючись цією формулою, можна визначити потрібний параметр процесу, якщо відомі три інші.

44

Приклад 5.7. Визначити концентрацію мурашиної кислоти в пікельному розчині, якщо витрата для пікелювання (85 %-вої) кислоти - 0,3 % маси двоєної

Приклад 5.8. Визначити витрату бікарбонату натрію при нейтралізації хромового напівфабрикату, якщо його концентрація в розчині становить 8,4 г/л, а РК процесу - 1,6.

Розв’язок.

CNaHCO3 = 1,4 %; Користуючись формулою отримуємо:

5.50.Визначити витрату 80 %-го сульфату амонію при знезолюванні, якщо

увідпрацьованому розчині його концентрація складає 8 г/л, ступінь відпрацювання реагенту - 60 %, РК процесу - 1,5.

5.51.Розрахувати концентрацію сульфату амонію в знезолювальному розчині, якщо його витрата склала 3,2 % маси голини, а активність 82 %. РК процесу становить 2,0.

5.52.Концентрація сульфату амонію в знезолювальній рідині становить 20 г/л. Розрахувати витрату (у відсотках маси голини) технічного (75 %-го) сульфату амонію, якщо РК процесу - 1,6.

5.53.Визначити концентрацію кислот у пікельному розчині, якщо витрата сірчаної (92 %-вої) кислоти складає 0,9 %, а мурашиної (70 %-вої) – 0,35 % маси голини. РК процесу - 0,75.

5.54.Визначити концентрацію кислот у пікельному розчині, якщо витрата для пікелювання сірчаної (75 %-вої) кислоти складає 0,95 %, а мурашиної (85 %-вої) - 0,3 % маси двоєної голини. РК процесу - 0,7.

5.55.Визначити РК процесу пікелювання, якщо при витраті мурашиної (85 %-ної) кислоти 0,3 % маси двоєної голини її концентрація у розчині – 3,6 г/л.

5.56.Визначити РК процесу пікелювання, якщо при витраті сірчаної (84 %- вої) кислоти 1,1 % маси голини її концентрація у розчині складає 13,2 г/л.

Питання для самостійного контролю

1. Особливості обводнення колагену в різних середовищах.

2.Механізм утворення лужної бубняви.

3.Механізм сульфідного зневолошування шкур.

4.Дія ферментів на компоненти шкури.

5.Механізм емульсійного знежирювання дерми та волосу.

45

6.Перетворення дерми в процесі зоління.

7.Взаємодія білків з кислотами.

8.Зміни дерми та волосу в процесі пікелювання.

9.Характеристика процесу м’якшення (мета, суть, матеріали, фактори впливу).

10.Характеристика процесу знезолювання (мета, суть, хімізм, фактори впливу).

11.Характеристика процесу пікелювання (мета, суть, хімізм, фактори впливу).

12.Характеристика процесу зоління (мета, суть, хімізм, фактори впливу).

13.Характеристика процесу зневолошування (мета, суть, способи виконання, матеріали, фактори впливу).

14.Характеристика процесу емульсійного знежирювання дерми та волосу (мета, суть, фактори впливу).

15.Характеристика процесу відмочування (мета, суть, матеріали, фактори).

16.Характеристика процесу знежирювання (мета, суть, методи, фактори).

17. Характеристика процесу м’якшення (мета, суть, матеріали, фактори впливу).

18.Практичне виконання та контроль пікелювання шкур при виробництві шубних овчин.

19.Практичне виконання та контроль пікелювання голини при виробництві шкір для верху взуття.

20.Практичне виконання та контроль відмочування шкурок кроля.

21.Практичне виконання та контроль відмочування сировини ВРХ при виробництві шкір для верху взуття.

22.Практичне виконання та контроль м’якшення голини при виробництві шкір для верху взуття із сировини ВРХ.

23.Практичне виконання та контроль знежирювання шкур шубної овчини.

24.Практичне виконання та контроль зоління шкур при виробництві шкір для верху взуття із сировини ВРХ.

25.Практичне виконання та контроль знезолювання голини при виробництві шкір для верху взуття із сировини ВРХ.

26.Практичне виконання та контроль пікелювання голини при виробництві шкір для низу взуття.

27.Практичне виконання та контроль пікелювання шкурок при виробництві кроля хутрового.

28.Практичне виконання та контроль відмочування шкур овчини хутрової.

29.Практичне виконання та контроль відмочування сировини ВРХ при виробництві шкір для низу взуття.

30.Практичне виконання та контроль м’якшення голини при виробництві шкір для верху взуття із свинячої сировини.

31.Практичне виконання та контроль знезолювання голини при виробництві шкір для низу взуття із сировини ВРХ.

32.Практичне виконання та контроль знежирювання шкур хутрової овчини.

33.Практичне виконання та контроль зоління шкур при виробництві шкір для низу взуття із сировини ВРХ

46

34. Практичне виконання та контроль знежирювання голини при виробництві шкір для верху взуття із свинячої сировини.

Рекомендована література

1.Касьян Е.Є. Розрахунки у шкіряно-хутровому виробництві : [навчальний посбіник] / Е.Є Касьян. – К. : КНУТД, 2002. – 308 с.

2.Аналітичний контроль підготовчих процесів. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Аналітичний контроль у шкіряно-хутровій промисловості" для підготовки бакалаврів напрямку 06.0916 "Хімічна технологія та інженерія" / Упор. Е.Є. Касьян, О.Р. Мокроусова. – К.: КНУТД, 2012. –71 с.

3.Данилкович А. Г. Технологія і матеріали виробництва шкіри: [навчальний

посібник] − 1-е видання / А. Г. Данилкович, О. Р. Мокроусова, О. А. Охмат. − К. : Фенікс, 2009. − 580 с.

4.Данилкович А. Г. Практикум по химии и технологи кожи и меха / А. Г. Данилкович, В. И. Чурсин. – М. : ЦНИИКП, 2002. – 413, [1] с.

5.Данилкович А. Г. Експертиза шкіри та хутра : [навч. посібник] / А. Г.

Данилкович. – К. : Феникс, 2005. – 233, [1] с.

6.Технологічна методика виробництва шкір різноманітного асортименту для верху взуття і підкладки взуття, галантерейних виробів із шкір великої рогатої

худоби та кінських – ТМ-7.5 – 4. − K. : ЗАТ «Чинбар».− 2009. − 11с.

7.Контроль производственных процессов : [лабораторный практикум] / Раднаева В.Д., Хатхеева Е.Ф. – Улан-Удэ, 2001. – 22 с.

8.Касьян Е.Є. Основи технології шкіри та хутра”, Навчальний посібник. – К:

КДУТД, 2001.- 252с.

9.ВЕМ. Химико-аналитический контроль в кожевенном и дубильноэкстрактовом производстве, Ч.1. М.: 1955. –210 с.

10.Головтеева А.А., Куциди Д.А., Санкин Л.Б. Лабораторный практикум по химии и технологии кожи и меха. –М.: Легпромбытиздат, 1984. – 312с.

11.Григорьева Г.С., Родионов А.М. Технический контроль и контроль мехового и овчинно-шубного производства. -М.: Легкая индустрия, 1973.

12.Еремина И.А., Иванов Р.А. Технический анализ и контроль кожевенного производства. -М.: Легпромбытиздат, 1989.- 240с.

13.Журавський В.А., Касьян Е.Є., Данилкович А.Г. Технологія шкіри та хутра: Підручник. –К.: ДАЛПУ, 1996. –744 с.

47