Методичні вказівки для практичних робіт 2013
.pdf4.9.На титрування 10 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 12,9 мл 0,1 н розчину гексаціаноферату калію. Яка початкова концентрація сульфіду натрію у зольнику, якщо поглинання сульфіду натрію складає 46 % ?
4.10.Для приготування зольної рідини використано вапняне тісто з концентрацією 300 г/л гідроксиду кальцію. Скільки технічного продукту необхідно взяти для приготування 2000 л зольної рідини, якщо на титрування 10 мл робочої рідини витрачено 32,4 мл 0,1 н розчину соляної кислоти.
4.11.Для аналізу сірчаної кислоти 5,249 г технічного продукту розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 5 мл аналітичного розчину витрачено 18 мл 0,1 н розчину гідроксиду калію. Скільки технічної сірчаної кислоти необхідно взяти для приготування 200 л пікельного розчину з концентрацією 4 г/л сірчаної кислоти?
4.12.Початкова концентрація сірчаної кислоти в пікельному розчині складала 15,0 г/л. При аналізі відпрацьованого пікельного розчину на титрування 10 мл робочої рідини витрачено 0,8 мл 0,1 н розчину гідроксиду калію. Визначити поглинання ( %) сірчаної кислоти голиною в процесі пікелювання.
4.13.На титрування 10 мл пікельного розчину в присутності метилового червоного потрачено 4,3 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію. На титрування тієї
жкількості розчину в присутності фенолфталеїну витрачено 16,7 мл 0,1 н розчину лугу. Розрахувати концентрації сірчаної та оцтової кислот у пікельному розчині та загальну кислотність розчину.
4.14.Для аналізу сульфіду натрію взято 2,350 г технічного продукту. На титрування 20 мл приготовленого аналітичного розчину витрачено 15,4 мл 0,1 н розчину гексаціаноферату калію. Об'єм мірної колби 500мл. Яку масу технічного продукту потрібно взяти для приготування 3000 л розчину сульфіду натрію концентрацією 8,5 г/л?
4.15.Для аналізу взято 0,100 г технічного сульфіду натрію. На титрування розчиненої наважки витрачено 15,4 мл 0,1 н розчину гексаціаноферату калію. Яку масу технічного продукту потрібно взяти для приготування 15 куб. м. зольної рідини з концентрацією сульфіду натрію 8,5 г/л?
4.16.Для аналізу взято 0,124 г технічного сульфіду натрію. На титрування розчиненої наважки витрачено 9,6 мл 0,2 н розчину гексаціаноферату калію.
Яку масу технічного продукту потрібно взяти для приготування 15 куб. м. зольної рідини з концентрацією сульфіду натрію 8,0 г/л?
4.17. Для аналізу взято 0,253 г технічного сульфіду натрію. На титрування розчиненої наважки витрачено 19,5 мл 0,2 н розчину гексаціаноферату калію. Яку масу технічного продукту потрібно взяти для приготування 12 куб. м. зольної рідини з концентрацією сульфіду натрію 6,0 г/л?
31
4.18.Для приготування 2400 л відмочувальної рідини витрачено 9,6 кг технічного карбонату натрію. При аналізі рідини на титрування 10 мл розчину витрачено 7,2 мл 0,1 н соляної кислоти. Визначити чистоту продукту (активність, %) карбонату натрію.
4.19.Визначити активність карбонату натрію, якщо для аналізу розчиненої наважки 1,038 г витрачено 18,8 мл 1 н розчину соляної кислоти. Який об’єм робочої рідини з концентрацією 0,5 г/л карбонату натрію можна приготувати при наявності 230 кг технічного продукту?
4.20. Визначити активність карбонату натрію, якщо для аналізу розчиненої наважки 0,702 г витрачено 25,4 мл 0,5 н розчину соляної кислоти. Який об’єм робочої рідини з концентрацією 1,0 г/л карбонату натрію можна приготувати при наявності 320 кг технічного продукту?
4.21.Визначити активність карбонату натрію, якщо для аналізу розчиненої наважки 0,134 г витрачено 12,2 мл 0,2 н розчину соляної кислоти. Який об’єм робочої рідини з концентрацією 1,5 г/л карбонату натрію можна приготувати при наявності 520 кг технічного продукту?
4.22.На титрування 10 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 12,9 мл 0,1 н розчину гексаціаноферату калію. Яка початкова концентрація сульфіду натрію у зольнику, якщо поглинання сульфіду натрію складає 46 % ?
4.23. На титрування 10 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 18,0 мл 0,1 н розчину гексаціаноферату калію. Яка початкова концентрація сульфіду натрію у зольнику, якщо поглинання сульфіду натрію складає 40 % ?
4.24. На титрування 10 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 3,6 мл 0,5 н розчину гексаціаноферату калію. Яка початкова концентрація сульфіду натрію у зольнику, якщо поглинання сульфіду натрію складає 40 % ?
4.25. Для приготування зольної рідини використано вапняне тісто з концентрацією 300 г/л гідроксиду кальцію. Скільки технічного продукту необхідно взяти для приготування 2000 л зольної рідини, якщо на титрування 10 мл робочої рідини витрачено 32,4 мл 0,1 н розчину соляної кислоти.
4.26.При аналізі 3,24 г гідроксиду кальцію витрачено 35,1 мл 1 н розчину соляної кислоти. Розрахувати: а) концентрацію гідроксиду кальцію в технічному продукті; б) масу вапна, необхідну для приготування 2 куб. м. зольної рідини з концентрацією 12 г/л гідроксиду кальцію.
4.27.При аналізі 1,08 г гідроксиду кальцію витрачено 25,4 мл 0,5 н розчину соляної кислоти. Розрахувати: а) концентрацію гідроксиду кальцію в технічному продукті; б) масу вапна, необхідну для приготування 2 куб. м. зольної рідини з концентрацією 18 г/л гідроксиду кальцію.
4.28.При аналізі 0,402 г гідроксиду кальцію витрачено 21,8 мл 0,2 н розчину соляної кислоти. Розрахувати: а) концентрацію гідроксиду кальцію в
32
технічному продукті; б) масу вапна, необхідну для приготування 5,4 куб. м. зольної рідини з концентрацією 18 г/л гідроксиду кальцію.
4.29. Розрахувати ступінь поглинання вапна дермою, якщо при аналізі 10 мл свіжої зольної рідини витрачено 8,7 мл 0,5 н розчину соляної кислоти, а при титруванні 20 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 32,5 мл 0,2 н розчину соляної кислоти.
4.30. Розрахувати ступінь поглинання вапна дермою, якщо при аналізі 10 мл свіжої зольної рідини витрачено 7,1 мл 0,5 н розчину соляної кислоти, а при титруванні 20 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 27,1 мл 0,2 н розчину соляної кислоти.
4.31. Розрахувати ступінь поглинання вапна дермою, якщо при аналізі 10 мл свіжої зольної рідини витрачено 8,7 мл 0,5 н розчину соляної кислоти, а при титруванні 10 мл відпрацьованої зольної рідини витрачено 32,5 мл 0,1 н розчину соляної кислоти.
4.32. Для аналізу сірчаної кислоти 5,249 г технічного продукту розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 5 мл аналітичного розчину витрачено 18 мл 0,1 н розчину гідроксиду калію. Скільки технічної сірчаної кислоти необхідно взяти для приготування 200 л пікельного розчину з концентрацією 4 г/л сірчаної кислоти?
4.33. Для аналізу сірчаної кислоти 5,879 г технічного продукту розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 10 мл аналітичного розчину витрачено 18 мл 0,2 н розчину гідроксиду калію. Визначити: а) вміст сірчаної кислоти в технічному продукті; б) об’єм технічної сірчаної кислоти, необхідний для приготування 300 л пікельного розчину з концентрацією 12 г/л сірчаної кислоти?
4.34. Для аналізу сірчаної кислоти 5,879 г технічного продукту розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 5 мл аналітичного розчину витрачено 3,6 мл 0,5 н розчину гідроксиду калію. Визначити: а) вміст сірчаної кислоти в технічному продукті; б) об’єм технічної сірчаної кислоти, необхідний для приготування 500 л пікельного розчину з концентрацією 15 г/л сірчаної кислоти?
4.35. Для аналізу сірчаної кислоти 4,793 г технічного продукту розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 25 мл аналітичного розчину витрачено 18 мл 0,5 н розчину гідроксиду калію. Визначити: а) вміст сірчаної кислоти в технічному продукті; б) об’єм технічної сірчаної кислоти, необхідний для приготування 2500 л пікельного розчину з концентрацією 10 г/л сірчаної кислоти?
4.36. Початкова концентрація сірчаної кислоти в пікельному розчині складала 15,0 г/л. При аналізі відпрацьованого пікельного розчину на титрування 10 мл робочої рідини витрачено 0,8 мл 0,1 н розчину гідроксиду
33
калію. Визначити поглинання (%) сірчаної кислоти голиною в процесі пікелювання.
4.37.На титрування 10 мл пікельного розчину в присутності метилового оранжевого потрачено 4,3 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію. На титрування тієї ж кількості розчину в присутності фенолфталеїну витрачено 16,7 мл 0,1 н розчину лугу. Розрахувати концентрації сірчаної та оцтової кислот у пікельному розчині та загальну кислотність розчину.
4.38.На титрування 10 мл пікельного розчину в присутності метилового оранжевого потрачено 14,3 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію. На титрування тієї ж кількості розчину в присутності фенолфталеїну витрачено 18,3 мл 0,1 н розчину лугу. Розрахувати концентрації сірчаної та оцтової кислот у пікельному розчині та загальну кислотність розчину.
4.39.На титрування 10 мл пікельного розчину в присутності метилового оранжевого потрачено 7,1 мл 0,2 н розчину гідроксиду натрію. На титрування тієї ж кількості розчину в присутності фенолфталеїну витрачено 3,6 мл 0,5 н розчину лугу. Розрахувати концентрації сірчаної та оцтової кислот у пікельному розчині та загальну кислотність розчину.
4.40.На титрування 5 мл пікельного розчину в присутності метилового оранжевого потрачено 7,1 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію. На титрування 10 мл розчину в присутності фенолфталеїну витрачено 1,8 мл 0,5 н розчину лугу. Розрахувати концентрації сірчаної та оцтової кислот у пікельному розчині та загальну кислотність розчину.
5. Розрахунки хімічних матеріалів
Розрахунки хімматеріалів мають важливе значення для отримання якісної конкурентоспроможної продукції. Неправильне дозування реагентів при вичинці шкіри та хутра не дозволяє отримати першосортну продукцію, а часто навіть призводить до браку. Неграмотна побудова технологічного процесу є причиною перевитрати хімматеріалів, що збільшує собівартість готової продукції та негативно впливає на ефективність роботи підприємства.
5.1. Використання хімматеріалів
Терміни, що вживаються під час розгляду теоретичного матеріалу та при розв'язуванні задач.
Термін |
Пояснення |
Активність |
відсотковий вміст у хімматеріалі активної речовини, або, інакше |
матеріалу* |
кажучи, вміст основної хімічно чистої речовини |
Концентрація |
величина, що показує кількість хімічно чистого (100 %-го) |
матеріалу |
матеріалу, яка міститься в певній кількості (масі чи об’ємі) |
|
розчину, або розчинена у певній кількості (масі чи об’ємі) |
|
розчинника. |
Потреба у матеріалі |
кількість (маса чи об’єм) хімматеріалу, необхідного для виконання |
|
технологічного процесу, тобто для обробки визначеної маси |
|
сировини чи напівфабрикату. |
|
34 |
Витрата матеріалу |
кількість хімічно чистого матеріалу чи технічного продукту, |
|||
|
виражена у відсотках маси сировини чи напівфабрикату. |
|
||
Робоча рідина |
рідина, що вміщує всі необхідні реагенти для виконання певного |
|||
|
технологічного процесу. Не завжди робоча рідина є розчином. |
|
||
Відпрацьована робоча |
рідина після виконання технологічного процесу. Така рідина крім |
|||
рідина |
певної кількості основних реагентів може вміщувати речовини, |
|||
|
що вимились із шкури чи напівфабрикату під час обробки (в т.ч. |
|||
|
розчинні компоненти шкури та продукти їх розпаду). |
|
||
Ступінь |
робочої рідини або ступінь поглинання реагенту дермою та |
|||
відпрацювання |
волосом розраховують як відсоткове відношення кількості |
|||
|
реагенту, поглинутого з розчину, до початкового його вмісту в |
|||
|
розчині: |
|
||
|
q = |
cп − cк |
100 % ; |
(5.1) |
|
|
|||
|
|
cп |
|
|
|
де q − ступінь поглинання реагенту з робочої рідини, %; сп − |
|||
|
концентрація реагенту в рідині на початку обробки, г/л; |
|
||
|
сК − концентрація реагенту у відпрацьованій рідині, г/л |
|
||
*Враховуючи те, що в шкіряно-хутровому виробництві застосовують не хімічно чисті, а технічні матеріали, будь-який технічний продукт, містить у своєму складі певну кількість активної (хімічно чистої) речовини та різноманітні домішки, тобто так званий баласт. В технічному продукті вміст активної речовини завжди менше 100 %.
Вміст активної речовини у хімматеріали можна розрахувати, знаючи його активність:
MA = |
MT × A |
; |
(5.2) |
|
100 |
||||
|
|
|
де МТ - маса технічного продукту, г; МА - маса активної речовини, г;
А- активність хімматеріалу, %;
інавпаки, знаючи масу активної речовини, можна розрахувати масу технічного продукту:
MT = |
MA ×100 |
(5.3) |
|
A |
|||
|
|
5.1.1. Потреба в хімічних матеріалах
Потребу в хімічних матеріалах, тобто їх необхідну кількість для виконання того чи іншого технологічного процесу, визначають на основі вивчення факторів, які впливають на витрату матеріалів.
Витрату матеріалів в основному встановлюють розрахунковим методом, а в окремих випадках − дослідним шляхом.
При розрахунковому методі потребу в матеріалах визначають для кожного технологічного процесу відповідно до параметрів методик, у яких вказується витрата матеріалу двояко:
а) по масі у відсотках маси сировини чи напівфабрикату; б) по концентрації в робочих рідинах і величині рідинного коефіцієнта
(РК), при якому виконують процес.
35
Оскільки в процесі виробництва маса сировини чи напівфабрикату змінюється, то об’єм робочої рідини та кількість матеріалів на різних стадіях обробки розраховують, користуючись відповідною масою сировини, голини чи напівфабрикату. З цією метою на підприємствах діють внутрішні заводські чи галузеві норми виходу напівфабрикату із парної сировини для різних видів продукції.
Розрахунки виконують:
а) для відмочувально-зольних процесів за масою парної сировини; б) для переддубильних і дубильних процесів − за масою двоєної (для шкір
хромового дублення) чи недвоєної голини; У виробництві хутра розрахунки ведуть залежно від маси: прісно-сухої
сировини (хутрове виробництво), парної сировини (овчинно-шубне виробництво), сухосолених шкур (для каракулю).
Потребу в хімічних матеріалах розраховують у кілограмах чи літрах (з урахуванням вмісту активної речовини в матеріалі), диференціюють за видами продукції та за виробничими процесами.
При дозуванні хімматеріалів у відсотках маси сировини чи напівфабрикату в методиках указують витрату технічного продукту (без урахування активності матеріалу). Розрахунки виконують за формулою:
M = |
B × g |
= |
P × n × g |
; |
(5.4) |
|
100 |
100 |
|||||
|
|
|
|
де: M - потреба в хімічному матеріалі, кг;
B - загальна маса перероблюваної сировини чи напівфабрикату, кг; Р - маса виробничої партії сировини чи напівфабрикату, кг;
n - кількість виробничих партій сировини чи напівфабрикату; g - витрата матеріалу, % маси сировини чи напівфабрикату.
Іноді, при розрахунку потреби в хімматеріалах по масі необхідно враховувати активність матеріалу (наприклад, для сульфіду натрію, кислот, мінеральних та органічних дубителів тощо). У цих випадках розрахунки виконують за формулою:
|
M = |
|
P × n × g ×100 |
= |
B × g |
; |
(5.5) |
||
|
100 × A |
A |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||
де А − активність матеріалу, %. |
|
|
|
|
|||||
Якщо ж у методиці вказана концентрація матеріалу в грамах на літр, |
|||||||||
то потребу в матеріалі визначають за формулою: |
|
|
|||||||
M = |
B × PK ×c ×100 |
= |
B × PK ×c |
|
; |
|
|
(5.6) |
|
A×1000 |
10A |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
||||
де: PK − рідинний коефіцієнт процесу, л/кг чи м3/т; с − концентрація матеріалу в робочій рідині, г/л.
При виконанні технологічного процесу з підкріплюванням робочої рідини у розрахунковій формулі необхідно врахувати сумарну концентрацію хімматеріалу, необхідну для виконання процесу:
M = |
B × PK × (c + c1 ) |
; |
(5.7) |
|
10A |
||||
|
|
|
36
де с1 − концентрація хімматеріалу, необхідна для підкріплювання робочої рідини, г/л.
Тоді потреба в матеріалі для підкріплювання робочої рідини складає:
M = |
B × PK × c1 |
. |
(5.8) |
|
|||
|
10A |
|
|
Приклад 5.1. Визначити потребу в сульфіді натрію для зоління 3000 кг парної сировини, якщо зоління проводять без повторного використання відпрацьованої зольної рідини. Концентрація сульфіду натрію на початку зоління становить 10 г/л, рідинний коефіцієнт - 1,8; вміст сульфіду натрію в
технічному продукті - 60 %. |
|
||||||
|
|
|
Розв’язок. |
|
|||
|
|
Р = 3000 кг; |
А. 1) Об’єм зольної рідини складе: |
||||
|
|
CNa2S |
= 10 г/л; |
V = Р·РК = 3000·1,8 = 5400 л. |
|||
|
|
РК = 1,8; |
|
2) Вміст у зольній рідині чистого |
|||
|
|
ANa2S = 60 % |
|
сульфіду натрію: |
|||
|
|
|
|
|
|
МА = V·CNa2S = 5400·10 = 54000 г. |
|
|
|
M Na2S − ? |
|
||||
3) Масу технічного сульфіду натрію можна розрахувати за формулою (5.2) |
|||||||
MT = |
MA ×100 |
; або склавши пропорцію, з якої, власне, і витікає ця формула: |
|||||
|
A |
||||||
|
|
|
|
|
|
||
54000 г - 60 % |
|
x = |
54000×100 |
= 90000 г = 90 кг. |
|||
х г -100 %; |
60 |
||||||
|
|
||||||
Б. Задачу можна розв'язати, користуючись формулою (5.6):
M Na2S = |
P × PK ×CNa |
S |
= |
3000×1,8×10 |
= 90 кг. |
2 |
|
|
|||
10A |
|
10×60 |
|||
|
|
|
|
Приклад 5.2. Розрахувати потребу в хімматеріалах для зоління 5600 кг тузлукованих шкур при виробництві шкір для верху взуття. Витрата матеріалів для зоління (у відсотках маси парних шкур): сульфіду натрію (62 %-го) - 3,6; гідроксиду кальцію (96 %-го) - 4,2; сульфату амонію - 0,3.
Розв’язок.
Ртузл. = 5600 кг; |
А. 1) Маса парних шкур складе: |
||||||||||||
BNa2S = 3,6 %; |
|
5600 кг - 83 % |
x = |
5600×100 |
= 6747 кг. |
||||||||
|
|
|
х кг -100 %; |
|
|||||||||
BCa(OH )2 = 4,2 %; |
|
|
|
83 |
|
||||||||
|
2) Визначаємо потребу технічних |
||||||||||||
|
= 0,3 % |
|
|||||||||||
B(NH4 )2 SO4 |
|
продуктів, склавши відповідні |
|||||||||||
M Na2S |
− ? |
|
|
|
пропорції: |
|
|
|
|||||
MCa(OH )2 −? |
|
|
|
6747 кг −100 % |
хNa2S = 242,9 кг; |
||||||||
|
|
хNa2S кг - 3,6 %; |
|||||||||||
M(NH 4 )2 SO4 |
−? |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
6747 кг −100 % |
|
хCa(OH )2 = 283,4 кг; |
||||||||
хCa(OH )2 |
кг - 4,2 %; |
х(NH4 )2 SO4 |
= 20,2 кг. |
||||||||||
х(NH |
4 |
) |
SO |
кг - |
0,3 %; |
|
|||||||
|
|
2 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б. Задачу також можна розв’язати, користуючись формулами (2.1) для перерахунку маси сировини на парну та для розрахунку потреби хімматеріалів.
37
Приклад 5.3. Розрахувати потребу у вапні з активністю 80 % для зоління 3600 кг сухосолених шкур при виробництві шкір для низу взуття, якщо концентрація гідроксиду кальцію в зольній рідині складає 15 г/л, РК процесу - 2,7. Зольну рідину двічі підкріплюють, додаючи вапно з розрахунку 5 г/л
гідроксиду кальцію. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
Розв’язок. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Рс/сол. = 3600 кг; |
|
Користуючись |
формулою (5.7) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
CCa(OH )2 |
= 15 г/л; |
|
можна розрахувати: |
|||||||||||
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
= 5 г/л; |
|
MCa(OH ) |
= |
B × PK ×(c + c1 ) |
= |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
1Ca(OH )2 |
|
|
|
|
2 |
|
10A |
|||||||
|
|
|
|
|
РК = 2,7; |
|
|
3600×2,7 ×(15 + 2 ×5) |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
ACa(OH )2 = 80 % |
|
= |
|
= 303,75 кг. |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
10×80 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
M Ca(OH )2 −? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Потреба в гідроксиді кальцію для підкріплювання зольної рідини складе |
|||||||||||||||||||
(5.8): |
|
|
|
|
Розв’язок. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
Pм/сол |
= 3000 кг; |
|
1) Оскільки маса мокросолених |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
Bпанкр. = 0,025 %; |
|
шкур складає 87 % парної маси, а |
||||||||||||
|
|
|
|
|
Kгол |
= 75 % |
|
голинна |
маса |
- 75 % парної, то |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
можна скласти пропорцію: |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
Mпанкр. |
− ? |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
3000 кг − 87 % |
x = |
3000 × 75 |
= 2586,2 кг. |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х кг − 75 %; |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
87 |
|
|||||||
M |
Ca(OH )2 |
= |
B × PK × c1 |
= |
3600 × 2,7 × 2 ×5 |
|
= 121,5 кг. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
10A |
|
|
|
10 ×80 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Приклад 5.4. Скільки штук сухо-соленої сировини можна прозолити при наявності 200 кг 60 %-го сульфіду натрію при виробництві шкір для низу взуття, якщо середня маса однієї консервованої шкури складає 16 кг, концентрація сульфіду натрію в зольнику має бути 0,8 г/л, а РК процесу - 2,6. Врахувати одне підкріплення зольної рідини - 0,6 г/л.
|
Розв’язок. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
pс/сол = 16 кг; |
1) У 200 кг технічного сульфіду |
||||||||||||
M Na2S |
= 200 кг; |
натрію |
чистого |
|
матеріалу |
||||||||
ANa2S |
= 60 %; |
міститься: |
|
200×60 |
|
|
|
|
|||||
CNa2S |
= 0,8 г/л; |
mNa2 S = |
|
= 120 кг. |
|||||||||
100 |
|
|
|
||||||||||
C1Na2S |
= 0,6 г/л; |
2) Об’єм зольної рідини, який |
|||||||||||
РК = 2,6 |
можна приготувати |
з наявного |
|||||||||||
|
|
сульфіду |
натрію, |
|
враховуючи |
||||||||
|
n − ? |
|
|||||||||||
|
|
підкріплення, складе: |
|
||||||||||
|
|
Vзол = |
m(NH |
) |
SO |
4 |
= |
120×1000 |
= 85714 л. |
||||
|
|
4 |
2 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Сг л |
|
|
0,8 |
+ 0,6 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
3) Маса парних шкур, які можна прозолити у розрахованому об’ємі зольної рідини:
38
Bп = PKV = 857142,6 = 32967 кг;
звідки маса сухо-соленої сировини (таблиця 3.1) складе:
B = 32967 ×56 = 18462 кг.
c/c |
100 |
|
4) Таким чином, кількість сухо-солених шкур:
n = 1846216 = 1154 шт.
Контрольні завдання
5.1.Яку масу кролячих шкур можна відмочити при наявності 20 кг тіосульфату натрію, 50 кг хлориду натрію, 10 л формаліну, якщо концентрація реагентів при відмочуванні, відповідно, становить 5 г/л, 20 г/л та 1 мл/л? РК процесу вибрати самостійно.
5.2.Розрахувати необхідні хімматеріали для відмочування 200 шкурок кроля, якщо середня маса однієї шкурки складає 200 г. Необхідні параметри відмочування (групу товщин, концентрації матеріалів, РК) вибрати самостійно.
5.3.Яку масу сухо-соленої сировини можна відмочити при виробництві шкір для верху взуття за наявності 5 кг гексафторсилікату натрію та 50 кг сульфіту натрію? Концентрації реагентів при відмочуванні, відповідно, г/л: 0,75 та 5,5. РК процесу становить 3,0; активність сульфіту натрію 78 %.
5.4.Розрахувати РК процесу, якщо для попереднього відмочування сухосоленої сировини ВРХ при виробництві шкір для верху взуття витрачено 36 кг сульфіту натрію. Середня маса однієї консервованої шкури складає 3,2 кг, кількість шкур - 500 штук. Концентрації реагентів при відмочуванні та РК процесу вибрати самостійно, активність сульфіту натрію становить 76 %.
5.5.Скільки консервованих шкур ВРХ можна відмочити при наявності 45 кг сульфіту натрію при виробництві шкір для верху взуття, якщо середня маса однієї прісносухої шкури складає 2,4 кг? Концентрація сульфіту натрію при відмочуванні становить 4,0 г/л, активність хімматеріалу - 86 %.
5.6.Скільки штук сухо-соленої сировини можна прозолити при наявності 180 кг 75 %-го сульфіду натрію при виробництві шкір для низу взуття, якщо середня маса однієї консервованої шкури складає 16,8 кг, а концентрація сульфіду натрію в зольнику має бути 0,8 г/л. РК процесу - 3.
5.7.Скільки штук мокросолених шкур можна прозолити при наявності 280 кг 62 %-го сульфіду натрію при виробництві шкір для низу взуття? Середня маса однієї консервованої шкури складає 24 кг, початкова концентрація сульфіду натрію в зольнику має бути 0,8 г/л; у процесі зоління рідину підкріплюють додаванням 0,3...0,4 г/л сульфіду натрію.
5.8.Розрахувати потребу у хімматеріалах для зоління-зневолошування 2200 кг сухо-солених шкур при виробництві шкір для низу взуття у перерахунку на технічний (75 %-вий) сульфід натрію та вапняне тісто з концентрацією 360 г/л. Концентрації хімматеріалів у зольній рідині та РК зоління вибрати самостійно відповідно до методики виробництва (табл.1.1-1.2).
39
5.9.Для виробництва шкір для верху взуття надійшла тузлукована сировина, маса якої складає 6640 кг. Для зневолошування застосовують технічний сульфід натрію з активністю 60 %. Розрахувати потребу в технічному хімматеріалі для приготування робочої рідини з концентрацією 8 г/л сульфіду натрію. РК процесу - 1,4.
5.10.Для виробництва шкір для верху взуття надійшла мокросолена (у розстил) сировина, маса якої складає 4350 кг. Для зневолошування застосовують технічний сульфід натрію з активністю 65 %. Розрахувати потребу
втехнічному хімматеріалі для приготування робочої рідини з концентрацією 6 г/л сульфіду натрію. РК процесу - 1,5.
5.11.Для виробництва шкір для низу взуття надійшла тузлукована сировина ялівки легкої, маса якої складає 9960 кг. Для зоління-зневолошування зі збереженням волосу застосовують технічний (62 %-вий) сульфід натрію та вапно з активністю 80 %. Розрахувати потребу в технічному сульфіді натрію та у вапні для приготування зольної робочої рідини. Концентрації реагентів та РК процесу вибрати самостійно (табл. 1.1-1.2).
5.12.Для зоління шкур при виробництві шкір для верху взуття витрачено 52 кг (65 %-го) сульфіду натрію. Розрахувати концентрацію сульфіду натрію у зольній рідині, якщо в ній була оброблена сировина, прісно-суха маса якої склала 1600 кг. РК обробки - 1,4.
5.13.Для наступного зоління 2000 кг сухосолених шкур при виробництві шкір для верху взуття витрачено 120 кг технічного (60 %-го) сульфіду натрію. Визначити концентрацію сульфіду натрію у зольній рідині. РК процесу вибрати самостійно.
5.14.Визначити активність технічного сульфіду натрію, якщо для зоління шкур, прісно-суха маса яких 1600 кг, витрачено 78 кг технічного сульфіду натрію. Концентрація хімматеріалу в зольнику становить 9 г/л, РК процесу - 1,4.
5.15.Розрахувати РК процесу зоління, якщо для обробки шкур, сухосолена маса яких 2800 кг, витрачено 93 кг 86 %-го сульфіду натрію. Концентрація хімматеріалу в зольнику становить 10 г/л.
5.16.Для виробництва шкір для верху взуття використана тузлукована сировина ялівки важкої масою 4000 кг. У відпрацьованій зольній рідині концентрація сульфіду натрію складає 7,2 г/л. Враховуючи ступінь поглинання сульфідів (40 %) шкурою, визначити витрату (у % маси парних шкур) технічного (60 %-го ) сульфіду натрію. РК процесу - 1,5.
5.17.Для виробництва шкір для верху взуття використана мокросолена (у розстил) сировина ялівки важкої, маса якої складає 4870 кг. У відпрацьованій зольній рідині концентрація сульфіду натрію складає 5,4 г/л. Враховуючи ступінь поглинання сульфідів (46 %) шкурою, визначити витрату (у % маси парних шкур) технічного ( 65 %-го ) сульфіду натрію. РК процесу - 1,4.
5.18.Для наступного зоління 4150 кг тузлукованих шкур при виробництві шкір для верху взуття витрачено 100 кг технічного (80 %-го) сульфіду натрію. Визначити концентрацію сульфіду натрію у відпрацьованій зольній рідині,
40