методичка ек_к--

побудова дерева цілей; з'ясування і опис структури системи; діагностика системи.

Лекція 2. Методи системного аналізу

Методи системного аналізу: неформальні (сценарії, експертні оцінки,

діагностичні); графічні (побудова "дерева цілей", сітьові методи, складання матриць); кількісні (економічний аналіз, морфологічні, статистичні) та ін.

Лекція 3. Формальний аспект аналізу функціональної системи

Формальне визначення множини 8 - існуючої системи; X - множини вхідних впливів та множини вихідних сигналів - У. Виділення множини основних проблем – Рq. Визначення відповідності проблеми функціональному призначенню системи S. Кількісний вираз цілі системи - Ц. Визначення відповідності функцій системи визначеним цілям. Скорочення множини невизначеностей. Діагностика поведінки системи.

ТЕМА 9. Аналіз виробничої підсистеми (6 год.)

Лекція 1. Виробництво і виробничі системи. Сутність системного підходу до аналізу виробничої системи

Основні концепції теорії управління виробництвом: управління як процес; біхевіористичний підхід; теорія рішень; кількісний аналіз. Виробництво і виробничі системи. Об'єкти аналізу виробничих систем: розміщення підприємств; планування підприємств та робочих площ; розподіл ресурсів і послідовність їх використання; вибір обладнання його експлуатація, поточний ремонт і заміна; управління матеріальними запасами; проектування технологічного процесу і контроль за його ходом; методи роботи; контроль якості і кількості продукції. Функції виробничої системи та їх взаємозв'язки

(виробництво, персонал, дослідження і розробки, маркетинг, логістика,

забезпечення якості, контролінг).

Лекція 2. Організаційна структура виробничої системи і види організацій

Основні принципи формування організаційної структури: принцип ієрархічності рівнів управління; принцип цілепокладання; принцип відповідності; принцип розподілу праці; принцип обмеження повноважень;

принцип адаптації. Типи організацій: по взаємодії із зовнішнім середовищем

(механічний та органічний); по взаємодії "індівідум-організація" (корпоративна та індивідуальна); по взаємодії "підрозділ-підрозділ". /Диференціація. Основні змінні диференціації (цілі, структура, взаємодія людей, обернений зв'язок).

Горизонтальна та вертикальна диференціація. Організаційні схеми компанії:

організаційні системи лінійного та нелінійного підпорядкування.

Функціональні та лінійно-функціональні організаційні структури. Неформальні структури організації. Лінійно-штабні та дивізіональні організаційні структури.

Вузькій та широкий масштаб управління. Схеми вузького та широкого масштабу управління. Інтеграція. Формалізація. Централізація та децентралізація.

Лекція 3. Методи аналізу виробничої системи та методи контролю виробничих процесів

Аналіз часових рядів (тренд, цикли, сезонні коливання, похибки). Метод найменших квадратів, метод простої середньої, метод ковзної середньої,

експоненціальне згладжування. Лінійне програмування. Метод апроксимації Фотеля. МОДІ - метод. Виробничі функції. Методи сітьового планування, карта синхронізації процесів. Хронометраж. Методи обслуговування обладнання

(амортизаційні розрахунки, заміна обладнання). Управління ресурсами.

Управління запасами. Контроль кількості за допомогою графіків Ганта.

Контроль якості (кількісні та якісні ознаки). Контрольні графіки (карти).

ТЕМА 10. Моделі і методи аналізу економічної динаміки (6 год.)

Лекція 1. Односекторна модель економічної динаміки. Моделювання технічного прогресу.

Односекторна модель економічної динаміки. Модель Солоу (виробнича функція, кінцевий продукт, фонд накопичення, чистий приріст фондів, рівняння динаміки трудових ресурсів). Основне рівняння моделі Солоу. Графічна інтерпретація основного рівняння моделі Солоу. Характеристики стаціонарних траєкторій. Оптимальна постійна та змінна норми виробничого накопичення.

Моделювання технічного прогресу. Автономний технічний прогрес.

Нейтральність технічного прогресу. Автономний технічний прогрес в моделі Солоу. Матеріалізований технічний прогрес.

Лекція 2. Динамічна модель міжгалузевого балансу. Метод системної динаміки дж. Форрестера.

Основа для побудови міжгалузевого балансу (розширений баланс виробництва продукції і використання основних виробничих фондів).

Відкритий динамічний баланс Леонтьева в дискретному часі. Неперервний варіант відкритого динамічного балансу. Технологічні моделі економічної динаміки. Множина технологічно допустимих варіантів розвитку. Модель загальної економічної рівноваги (модель фон Неймана). Динамічна модель Гейла. Взаємодія природи і суспільства в макроекономічних моделях. Метод системної динаміки дж. Форестера. Структурні елементи моделей Форестера

(темпи, рівні, функції рішень, допоміжні величини, параметри). Принцип організації системного часу в моделях Форестера. Порівняльний аналіз методу динаміки середніх та методу дж. Форестера.

Лекція 3. Економетричний підхід до аналізу економічних систем. Імітаційний підхід к рішенню задач економічного аналізу.

Склад економетричної моделі (екзогенні змінні, початкові значення,

оператори перетворення, вихід). Структура економетричної моделі. Залежності,

які входять в економетричні модель (рівняння економічної поведінки,

інституціональні та технологічні залежності, тотожності). Процес побудови економетричної моделі (неформальний аналіз і діагностика об'єкта моделювання; визначення цілі побудови моделі; визначення переліку змінних моделі з їх розподілом на цільові, інструментальні і відомі; специфікація моделі; висування гіпотез відносно розподілу випадкових величин; побудова часових рядів; аналіз часових рядів для визначення наявності кореляційних і автокореляційних залежностей; коректування залежностей; вибір методу оцінювання структурних коефіцієнтів моделі з урахуванням гіпотез про ймовірності властивості випадкових збурень;оцінювання структурних коефіцієнтів; перевірка якості отриманих оцінок; перевірка всієї моделі шляхом екстраполяції; розробка неформальних сценаріїв розвитку подій на прогнозний

період; формалізація сценаріїв в термінах інструментальних і відомих змінних,

а також структурних коефіцієнтів; імітація і послідовне рішення рівнянь моделі для отримання багатоваріантного прогнозу; інтерпретація отриманих результатів -). Імітаційне моделювання за Р. Шеноном. Загальний вигляд імітаційної моделі. Структура процесу імітаційного моделювання.

ТЕМА 11. Методологія синтезу економічних систем (4 год.)

Лекція 1. Загальна задача синтезу об'єкта управління та управляючої системи

Об'єкт процесу управління SУ - виробнича економічна система її виробнича

системи - У = {Уі}. Об'єкт синтезу управляємої системи. Співвідношення опосередкованої і прямої варіації цільового показника. Задача синтезу системи управління. Цільова множина. Синтез цільової множини і синтез множини проблем. Методи регулювання. Система багато зв'язкового регулювання.

Система прийняття рішень. Синтез закону управління. Стан системи.

Задача структурного синтезу управляючої системи. Види структури системи

(функціональна, організаційна, інформаційна). Оптимізація організаційної структури. Визначення сукупності принципів управління, які реалізуються.

Організована система. Принцип організованості: функціональний (принцип сумісності, принцип актуалізації функцій, принцип лабіалізації функцій) та структурний (принцип сумісності, принцип регуляції (принцип Ле-Шательє),

принцип епіморфізму).

Лекція 2. Побудова макрофункцій управляючої системи

Принципи організованості та їх зв'язок з принципами організації управління. Ступень централізації. Норма управляємості. Міра рівномірності вертикальних зв'язків. Ступень спеціалізації підсистем. Нерівномірність функціональної спеціалізації. Класифікація параметрів оптимізації. Вимоги до параметрів оптимізації. Загальний параметр оптимізації. Загальні способи перетворення сукупності параметрів в один. Частинна бажаність. Перетворення окремих параметрів в окремі функції бажаності.

ТЕМА 12. Моделі і методи синтезу структури системи управління (6год.)

Лекція 1. Синтез функціональної структури

Структуризація простору станів методом "дерева цілей". Кількісна оцінка приоритетну різноманітних стратегій. Синтез системи: визначення дерева або дерева функцій; визначення системи координації цільових станів дерева.

Основі засоби моделювання дерева: сітьові моделі. Схема методу сценаріїв для процедури синтезу.

Лекція 2. Синтез системи управління

Методи структурного синтезу: евристичні методи; комбіновані методи;

формальні методи і моделі. Опис множини задач управління і зв’язків між ними за допомогою графа. Задача синтезу структури багато контурної системи.

Характеристика комплексу задач синтезу функціональної системи. Критерій оптимізації задач синтезу функціональної структури. Обмеження на змінні моделі синтезу.

Лекція 3. Синтез організаційної структури системи управління

Суб'єктивні фактори, що впливають на процес синтезу організаційної системи управління: фактори, які визначають принципи управління в організації; тип організації (адміністративна система, корпоративна система,

самоорганізуюча система); стиль управління і принципи прийняття рішень та ін. Організація. Основні організаційні структури ( лінійна, лінійно-штабна,

матрична, складна) їх перевага, недоліки, оцінка придатності. Аксіоми оптимальної придатності. Методи синтезу організаційних структур управління:

метод якісних аналогій; метод кількісних аналогій; проблемно-орієнтований підхід. Проектування організаційних структур корпоративної системи управління. Багатовимірна структурована організація. Структура управління багатомірним проектом з координаторами. Циклічна організація прийняття управлінських рішень в ієрархічної організаційної системі.

ТЕМА 13. Підхід Стенфорда Біра до синтезу економічних систем (4 год.)

Лекція 1. Життєздатні системи.

Проектування автономії підрозділів життєздатної системи: забезпечення рівновага внутрішнього середовища; забезпечення інформацією; забезпечення рівноваги із зовнішнім середовищем. Автономне управління. Три рівня досягнень: фактичні; готівкові; потенційні. Система регулювання діяльності підрозділів.

Лекція 2. Оптимізація функціонування життєздатних систем.

Оптимізація функціонування підрозділів і управління стабільністю внутрішнього середовища системи. Проектування інформаційної моделі:

індикатори ефективності; алгедонічні сигнали; періоди часу; втрата автономії.

Лекція 3. Взаємодія систем із зовнішнім середовищем.

Моделювання взаємодії системи із зовнішнім середовищем (система 4).

Функції системи 4: розрахунок показників оточуючого середовища на основі моделей прогнозування; оцінка ефективності різноманітних альтернативних дій системи в різноманітних ситуаціях на основі методів імітаційного моделювання. Зв'язок системи 4 і 5 з автономною системою управління 1, 2 і 3.

Прийняття рішень у життєздатної системі (система 5). Взаємодія системи 5 з

іншими частинами метасистеми.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. «Оптимізація систем» ТЕМА 14. Проблеми оптимізації економічних систем (6 год.)

Лекція 1. Проблеми оптимального функціонування, оптимального розвитку і моделювання оптимальності в економічних системах

Основний зміст теоретичних і практичних проблем оптимізації економіки. Основні параметри для опису процесів функціонування економіки:

співвідношення між витратами ресурсів і випуском продукції; міжгалузеві і територіальні пропорції виробництва і товарообміну, а також ступінь їх збалансованості; структура кінцевого продукту, пропорції між споживанням і накопиченням, а також структура капітальних вкладень; темпи росту виробництва та ін. Об'єктивні властивості економіки, які мають важливе значення в ресурсно-технологічної площині управління: багатоваріантність

розвитку; динамічний характер; суттєва інерційність; функціональна і технологічна неоднорідність підрозділів, секторів і галузей суспільного виробництва; нерівномірність розподілу інтенсивності виробничих зв'язків в середині економічної системи; вплив стохастичних елементів і процесів;

дискретний характер змін багатьох параметрів та ін.

Лекція 2. Класифікація задач оптимізації економічних систем

Моделі оптимізаційного типу, що дозволяють розглядати побудову плану економічного розвитку як оптимізаційну задачу. Моделі економічної рівноваги,

що реалізують композиційний принцип складання оптимального плану розвитку економки. Задача лінійного програмування. Класична задача на умовний оптимум.

Лекція 3. Оптимізаційні моделі економічної динаміки.

Однопродуктова і двопродуктова оптимізаційні динамічні макроекономічні моделі. Багато продуктова модель економіки. Міжгалузевий баланс. Моделювання запізнення при освоєнні капітальних вкладень. Нелінійні оптимізаційні моделі розвитку багатогалузевої економіки ТЕМА 15. Теорія оптимальних систем (8 год.)

Лекція 1-4. Теорія оптимальних систем. Критерії оптимальності. Задачі оптимального управління.

Загальна задача оптимізації (цільова функція, функціональні і прямі обмеження) та принцип її рішення (оптимальні точки). Принцип Парето.

Множина Парето. Наближена побудова множини Парето. Множина граничних можливостей. Апроксимація множини Парето. Показники: "прибуток", "диспропорція завантаження обладнання (ресурсів)". Критерії: ритмічності,

Вальда, Севіджа, Гурвіца. Метод стахостичних квазіградіентів. Умови глобального оптимуму. Задача згладжування, стахостичні задачі.

ТЕМА 16. Методи розв’язання задач на умовний екстремум (8 год.)

Лекція 1-2. Ефект заміщення в неокласичної теорії попиту. Умови глобального оптимуму в класичної задачі на умовний оптимум.

Класична задача на умовний оптимум. Вплив зміни однієї ціни на оптимальне значення змінних. Від'ємність чистого ефекту заміщення в неокласичної теорії попиту. Область визначення цільової функції. Оптимальна точка та її властивості. Сідлові точки та двоїстість. Двоїсті змінні та їх економічна інтерпретація. Теорема про мінімакс. Існування оптимальних рішень. Достатні умови існування сідлової точки. Теорема існування.

Лекція 3-4. Оптимізація структури економічних систем. Координація.

Алгоритми блочного-програмування. Алгоритми з вертикальними,

горизонтальними та мішаними зв'язками. Алгоритми з ціннісними, лімітними і лімітно-цінностними формами регулювання. Алгоритм Данцига-Вулфа. Модель локальної задачі. Модель координуючої задачі. Модель задачі центра. Метод

"планування на двох рівнях" Корнай-Липтака. Алгоритми з послідовною

"возвратно-поступательной" та циклічною координацією. Алгоритми з паралельною координацією.

ТЕМА 17. Багатокритеріальна та багаторівнева оптимізація (8 год.)

Лекція 1-2. Задачі оптимального управління.

Постановка задачі оптимального управління. Оптимізація. Задача

максимізації. Існування глобального і локального оптимуму. Прямі обмеження на змінні. Функціональні обмеження. Обмеженість допустимі множин.

Внутрішня точка допустимих множин. Гранічна точка. Ефективні та неефективні обмеження.

Лекція 3-4. Оптимізація стану системи в статичних оптимізаційних моделях.

Умови другого порядку для класичної задачі на умовний оптимум.

Функція Лагранжа. Формальна інтерпретація множників Лагранжа.

Формула впливу послаблення на оптимальне значення цільової функції.

Маргінальна швидкість зміни цільової функції відносно малого послаблення і-

го обмеження. Геометрична інтерпретація множників Лагранжа. Необхідні та достатні умови оптимальності. Матриця Гессе.

ТЕМА 18. Моделі і методи оптимізації процесів у економіці (6 год.)

Лекція 1-2. Моделі і методи оптимізації функцій і поведінки економічних систем

Методи ітеративного агрегирування. Дослідження статистичної моделі вартісного міжпродуктового балансу: визначення показників випуску продукції в деталізованої номенклатурі; розрахунок об'ємів випуску продукції в агрегірованої номенклатурі; визначення об'ємів виробництва продукції деталізованої номенклатури. .Алгоритм ітеративного агрегирування для задач лінійного програмування с блочною структурою обмежуючих умов: розрахунок напівагрегованих та агрегованих показників (напівагрегованих нормативів витрат ресурсів; агрегованих нормативів витрат ресурсів; агрегованих показників цільової функції; агрегованих показників наявності загальних ресурсів); розв'язок агрегованої задачі; рішення локальних задач; розрахунок оцінок на загальні ресурси (попереднє); розрахунок наступного наближення до рішення. Моделі економічної рівноваги.

Лекція 3. Принцип максимуму Понтрягіна і його економічне застосування

Принцип максимуму Понтрягіна. Принцип максимуму як достатня умова оптимальності. Приклади знаходження оптимальних процесів за допомогою принципу максимуму. Задачі оптимального управління. Оптимальне управління. Фазові координати об'єкта. Управляючи параметри. Зведення задачі

оптимального управлінні до краєвої задачі.

4. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. “Концептуалізація”

ТЕМА 1. Предмет і зміст курсу (2 год.)

Основні питання:

-якій з рівнів опису системи доцільно використовувати для аналізу наступних об'єктів:

документообіг на підприємстві;

проект рельєфного паку;

правіла етикету;

теорема Піфагора;

рішення дифіренційного рівняння;

сітка автомобільних доріг;

жіттєвий цикл продукту;

судовий процес;

знищення відходів.

-інтерпретуйте динамічне визначення складної системи в термінах розвитку сім'ї по стадіям життєвого циклу. Візьміть для прикладу власну сім'ю або по бажанню, відому сім'ю Корлеоне. Визначіть основу цілісності наведених систем.

ТЕМА 2. Система (8 год.)

Основні питання:

-визначить комплекс системоутворюючих ознак об'єкта "ефективне виробництво";

-з переліку об'єктів виділіть системи об'єктивно і суб'єктивно складні:

-транзисторний приймач;

-ринок цінних паперів;

-система кровообігу людини;

-керування автомобілем;

-будова клітини;

-службова собака;

-система управління металургійним комбінатом;

-страхова компанія;

-інтер’єр офісу;

-жалюзі;

-готування качки по-пекінськи;

-графік руху трамваїв;

-менеджмент персоналу;

-англійська граматика;

-яка характеристика в менеджменті визначає доцільність організаційно-

виробничої системи: