1) Діяльність антимонопольних органів держави як сукупність приписів відносно

заборонених дій;

2) Процесуальні заходи як механізм, який забезпечує дотримання правил, включаючи

механізм застосування санкцій до порушників;

3) Розповсюдження антимонопольними органами держави інформації серед учасників

ринку про значущість конкуренції і необхідність (можливості) її розвитку.

Зміст конкурентної політики не може не враховувати особливостей національної культури,

підприємницького менталітету і традицій, яких дотримуються на ринку.

Таким чином, конкурентна політика є важливим стимулюючим засобом підвищення

соціально-економічної ефективності та створення сприятливого клімату для сталого інноваційного

розвитку країни. Конкурентні правила ринкової поведінки для всіх суб'єктів господарювання

сприяють встановленню прозоріших відносин між ними, а отже, стимулюють процеси детінізації

та дебюрократизації вітчизняної економіки. Лише в умовах повноцінної конкуренції буде

підвищуватися конкурентоспроможність національних товаровиробників.

Основна суперечність конкурентної політики в умовах трансформаційної економіки

полягає у протиріччі між використанням переваг великомасштабного виробництва, яке забезпечує

високу ефективність, та необхідністю обмеження негативних наслідків великих монопольних

об'єднань, пов'язаних з ослабленням або з усуненням конкуренції. Стимулююча спрямованість

конкурентної політики пов'язана зі сприянням діяльності великих вітчизняних підприємств (фірм),

яка спрямована на підвищення їх конкурентоспроможності на світових товарних ринках.

16

Ефективна національна конкурентна політика в умовах глобалізації світової економіки є

невід'ємною від розширення співробітництва України з членами міжнародного співтовариства у

сфері конкурентних відносин; сприяє створенню належних засад для функціонування соціально

орієнтованої економіки, громадянського суспільства і правової держави, що забезпечує

конституційні права і свободи людини.

Реалізація конкурентної політики – одне із пріоритетних завдань всіх державних органів,

які регулюють соціально-економічний розвиток країни. Становлення та розвиток ефективного

конкурентного середовища повинно бути в числі повсякденних переваг у діяльності не тільки

Антимонопольного комітету України (АмКУ) та Міністерства економіки України, а й інших

державних органів управління.

Спеціальні державні органи з питань конкуренції здійснюють контроль за дотриманням

антимонопольного законодавства, провадять роботу щодо удосконалення та розробки

рекомендацій стосовно активізації конкуренції на товарних ринках. Структура, компетенція та

організація таких органів визначаються змістом конкурентної політики.

У межах конкурентної політики має забезпечуватися ефективний зв'язок між органами

державної влади з питань конкуренції та органами впади, що здійснюють регулювання в секторах

економіки.__