3.3. Типові схеми градації лекал
Схема градації – це запис величин міжрозмірних та мізростових переміщень конструктивних точок вихідної деталі до суміжних деталей. Діагональ переміщення конструктивної точки на схемі надана в прямокутній системі координат і позначається стрілками (рис.13,а). Типові схеми градації розробляються для плечових і поясних виробів для певного покрою на основі єдиних принципів розрахунку величин переміщення конструктивних точок.
Точками градації називаються точки перетину конструктивних ліній або точки, що розташовані на контурних лініях деталей, які при градації змінюють своє положення відносно до вихідних осей.
Вихідними лініями або осями градації називаються умовні лінії, відносно яких виконується перетворення контуру лекал базового розміру. В залежності від методики побудови лекал та їх складності можливе різне розташування вихідних осей градації. Осі градації можна визначити за напрямом переміщення конструктивних точок. Якщо точка градації має тільки один напрям переміщення – це означає що вона розташована на осі градації, якщо напрями переміщення відсутні – це означає що вона розташована в точці перетину осей. Розташування вихідних осей градації залежить від методики побудови креслення конструкції. Найбільш характерне розташування вихідних осей градації надано на рис.16.
y y y
x x x x x x x x y
Рис.16. Розташування вихідних осей градації
Переміщення конструктивних точок, що лежать на вихідних лініях градації, виконується тільки в одному напрямі вздовж лінії – вертикально або горизонтально. Напрям переміщень конструктивних точок між розмірами позначається одинарними стрілками, між ростами – подвійними стрілками. Величини переміщень можуть надаватися в табличній формі з позначками (+) або (-).
Типові схеми градації лекал за зростами значно спрощені. Сутність цих схем градації полягає в тому, що верхня частина деталі (відносно горизонтальної вихідної осі градації) залишається незмінною, а змінюється положення ліній талії, стегон, низу виробу.
В існуючих методиках міжзростова різниця між суміжними довжинами виробів наступна.
У жіночому одязі:
3,0 см – для сукні класичної довжини;
5,0 см – для довгої сукні;
2,0 см – для блузки, жакету, куртки, довгого рукава;
1,0см – для короткого рукава;
4,0 см – для брюк і пальто;
2,0-3,0 см – для спідниці.
У чоловічому одязі:
2,0 см – для піджака, куртки, довгого рукава;
6,0 см – для сорочки та 4,0 см – для довгого сорочкового рукава;
4,0 см – для брюк і пальто.
3.4. Градація лекал деталей одягу нетипових конструкцій
При розробці конструкцій нових моделей одягу змінюються контури деталей, які не відповідають типовим схемам градації лекал. Тому виникає необхідність визначення величин переміщень в точках перетину нових ліній членування деталей.
На основі пропорційно-розрахункового способу можна виконати розрахунок величин приростів в конструктивних точках при наступних умовах.
Якщо точка знаходиться на прямій між точками, приріст яких відомий.
Якщо точка знаходиться на кривій між точками, приріст яких відомий.
Якщо точка знаходиться на ділянці переносу розхилу виточки.
При першій та другій умовах розрахунок може здійснюється через складання пропорційних відношень двома шляхами:
відношенням величин відомих приростів до величин довжин між відповідними точками (для першої умови);
відношенням величин відомих приростів до величин координат відповідних точок (для першої та другої умов).
Визначення величин приростів відмічених точок виконують у наступній послідовності.
На кресленні деталі наносять вихідні осі градації, що відповідають даній схемі градації.
На деталь наносять внутрішні лінії членування.
Позначають конструктивні точки, що розташовані на перетині контуру деталі і лінії членування.
Виконують розрахунок величин приростів в конструктивних точках градації .
Для першої умови виконується розрахунок абсциси і ординати приросту точки через пропорційне відношення величин відомих приростів до величин довжин між відповідними точками. Спосіб використовується для визначення приростів точки градації, яка знаходиться на прямій між точкам, приріст яких відомий (рис.17).
Наприклад. Вихідні дані: точка 1 має прирости х1, y1 (зі схеми градації);
точка 2 має прирости х2, y2 (зі схеми градації);
довжина відрізку між точками 1 і 2 L1–2
довжина відрізку між точками 3 і 1 L3–1
Необхідно знайти: прирости точки 3 х3, y3 (для нової схеми).
Для цього складають пропорційне відношення
(7)
З
якого знаходять шукані величини:
(8)
(9)
Рис. 17. Схема визначення приростів точки 3, яка знаходиться
на прямій 1 – 2, між точками 1 і 2, прирости яких відомі
У випадках, коли прирости у точках 1 та 2 мають однакове значення (х1=х2; y1=y2) за схемою градації лекал, прирости у точці 3 (х3, y3) будуть мати теж саме значення.
Для другої умови виконується розрахунок абсциси і ординати приросту точки через пропорційне відношення величин відомих приростів до величин координат відповідних точок. Спосіб використовується для визначення точки градації яка знаходиться на кривій або прямій між точками, приріст яких відомий (рис. 18, 19).
Наприклад. Точка знаходиться на кривій між точками, прирости яких відомі. Вихідні дані: точка 1 має прирости х1, y1 (зі схеми градації);
точка 2 має прирости х2, y2 (зі схеми градації);
Х1, Х2, Х3 – абсциси точок 1, 2, 3;
Y1, Y2, Y3 – ординати точок 1, 2, 3.
Н
Для цього складають пропорційні відношення:
(10)
(11)
З яких знаходять шукані величини:
(12)
Рис.18. Схема визначення приростів точки 3, яка знаходиться на кривій 1 – 2, між точками 1 і 2, прирости яких відомі
Наприклад. Точка знаходиться на прямій між точками, прирости яких відомі.
Вихідні дані: точка 1 має прирости х1, y1 (зі схеми градації);
точка 2 має прирости х2, y2 (зі схеми градації);
Х1, Х2, Х3 – абсциси точок 1, 2, 3;
Y1, Y2, Y3 – ординати точок 1, 2, 3;
Необхідно знайти: прирости точки 3 х3, y3 (для нової схеми).
Д
(13)
(14)
З яких знаходять шукані величини:
(15)
Рис.19. Схема визначення приростів точки 3, яка знаходиться
на прямій 1 – 2, між точками 1 і 2, прирости яких відомі