
- •Загальні правила проведення випробувань матеріалів
- •Вступне заняття
- •Загальні відомості про добір проб (вибірок) для проведення випробувань
- •Методи добору проб
- •Лабораторна робота № 1 Визначення параметрів кліматичних умов оточуючого середовища
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Реєстрація відносної вологості та температури повітря гігрографами та термографами
- •Кондиціонування матеріалів перед випробуваннями
- •Контрольні запитання
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою простого психрометра.
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою аспіраційного психрометра.
Методика виконання роботи
Психометричний метод визначення відносної вологості повітря засновано на оцінці інтенсивності випаровування води, що знаходиться у ємності у контрольованому приміщенні, за величиною тепловитрат та зниженню температури на її поверхні.
Аспіраційний
та простий психрометри (рис. 1.2) складаються
з двох однакових термометрів1
та 2.
Термометр 1
показує температуру повітря. Кулька
термометру 2
обгорнута шаром тонкої бавовняної
неапретованої тканини з поверхневою
густиною 50-60 г/м2.
У аспіраційного психрометра тканину
перед кожним виміром змочують протягом
1 хвилини дистильованою водою, а у
простого психрометра вона постійно
занурена кінцем у ємність з водою. Вода
випаровується і охолоджує термометр
2,
тому його показання значно нижчі, ніж
показання сухого термометра 1.
Чим повітря сухіше, тим 3
випарювання води 2
проходить більш інтенсивніше і тим
більша психометрична різниця показань
сухого та вологого термометрів (tс–tв).
Інтенсивність випаровування води
залежить також від швидкості повітря,
що необхідно враховувати при визначенні
його відносної вологості простим
психрометром. В аспіраційному психрометрі
повітря вбирається за допомогою
вентилятора 6
(рис. 1.2, а) та проходить у розтрубах 3
і 4
трубки 5
коло термометрів 1
та 2
з постійною швидкістю – не менше за 2
м/с. Вентилятор 6
отримає обертання від годинникового
механізму 7
або від невеличкого електродвигуна.
Постійна швидкість повітря, що вбирається, забезпечується певною швидкістю вентилятора, яку перевіряють через віконце 8 за часом одного обороту контрольної риси на барабані, указаному в паспорті прибору.
Перед кожним виміром відносної вологості повітря необхідно перевіряти в простому психрометрі, чи змочена тканина, а в аспіраційному психрометрі протягом 1 хвилини за допомогою піпетки змочувати тканину дистильованою водою, що має температуру 20±2°С.
Після досягнення найнижчої температури вологого термометру (приблизно через 3-5 хвилин роботи вентилятора) визначають температуру спочатку вологого термометру tв, а потім температуру сухого термометру tс, з похибкою 0,1°С. За найнижку температуру вологого термометру приймають температуру, яка не змінюється протягом 1 хвилини. Показання обох термометрів простого психрометра знімають з найбільшої відстані, яку дозволяє зір. Спочатку визначають десяті долі градуса, а потім цілі градуси.
Випарювання вологи з поверхні тканини пов’язане з витратами теплоти пароутворення, воно призводить до охолодження резервуара вологого термометру. Чим інтенсивніше випаровування вологи, тим більшою є різниця показників сухого та мокрого термометрів. На інтенсивність випаровування впливають вологість та швидкість оточуючого повітря. Чим менша відносна вологість повітря та більша швидкість руху повітря, тим більш інтенсивно проходить процес випаровування та знижуються показання вологого термометра. При 100% вологості повітря, незалежно від наявності або відсутності його руху, втрати теплоти за рахунок випаровування вологи відсутні, а показники термометрів однакові.
У ГОСТ 10681 наведені таблиця та номограма для визначення відносної вологості повітря аспіраційним психрометром, які не враховують зміну атмосферного тиску. З метою більш точного визначення відносної вологості повітря по температурі сухого tс та вологого tв термометрів за таблицею 1.1 визначають відповідні значення тиску насиченої водяної пари у Па. Для аспіраційного психрометру спочатку визначають тиск водяної пари атмосфери Pd (Па) при температурі tс:
,
(1.2)
де Pв – тиск насиченої водяної пари при температурі tв, Па; (tс – tв) – психометрична різниця, °C; В – атмосферний тиск, який вимірюється в приміщенні під час дослідження, ГПа.
Потім за формулою (1.1) визначають відносну вологість повітря.
Для простого психрометру відносну вологість повітря φ, [%] визначають за формулою:
(1.3)
де А – коефіцієнт, який залежить від швидкості руху повітря, визначається за формулою:
(1.4)
У приміщенні лабораторії швидкість повітря мала і близька до 0,2 м/с, тому, згідно формулі (1.4) А=0,09875.
Приклад
Припустимо, що показання аспіраційного психрометру складають tс=21°C; tв=17°C; тиск повітря В=1000 гПа (750мм. рт.ст.). Необхідно визначити відносну вологість повітря.
За таблицею 1.1 знаходимо значення Рt=2488, Па; Рв=1938, Па. Тоді, за формулою (1.2):
;
після цього знаходимо значення відносної вологості повітря за формулою (1.1):
Одночасно з показаннями аспіраційного психрометру були зняті показання простого психрометру: tс=21,0°C; tв=17,4°C. Необхідно визначити коефіцієнт А за формулою (1.3) та швидкість повітря біля простого психрометру за формулою (1.4):
За формулою (1.4) отримаємо швидкість руху повітря:
Таблиця 1.1
t |
0,0 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
Значення Р, Па | ||||||||||
10 |
1228 |
1236 |
1244 |
1253 |
1261 |
1270 |
1278 |
1287 |
1295 |
1304 |
11 |
1313 |
1321 |
1330 |
1339 |
1348 |
1357 |
1366 |
1375 |
1384 |
1393 |
12 |
1403 |
1412 |
1421 |
1431 |
1440 |
1450 |
1459 |
1469 |
1478 |
1488 |
13 |
1498 |
1508 |
1518 |
1528 |
1538 |
1548 |
1558 |
1568 |
1578 |
1588 |
14 |
1599 |
1609 |
1620 |
1630 |
1641 |
1651 |
1662 |
1673 |
1684 |
1695 |
15 |
1706 |
1717 |
1728 |
1739 |
1750 |
1761 |
1773 |
1784 |
1796 |
1807 |
16 |
1819 |
1830 |
1842 |
1854 |
1866 |
1878 |
1890 |
1902 |
1914 |
1926 |
17 |
1938 |
1951 |
1963 |
1976 |
1988 |
2001 |
2013 |
2026 |
2039 |
2052 |
18 |
2065 |
2078 |
2091 |
2104 |
2117 |
2130 |
2144 |
2158 |
2171 |
2185 |
19 |
2198 |
2212 |
2226 |
2240 |
2254 |
2268 |
2282 |
2296 |
2310 |
2325 |
20 |
2339 |
2354 |
2368 |
2383 |
2398 |
2413 |
2428 |
2443 |
2458 |
2473 |
21 |
2488 |
2504 |
2519 |
2535 |
2550 |
2566 |
2582 |
2598 |
2613 |
2629 |
22 |
2646 |
2662 |
2678 |
2694 |
2711 |
2727 |
2744 |
2761 |
2777 |
2794 |
23 |
2811 |
2828 |
2846 |
2863 |
2880 |
2898 |
2915 |
2933 |
2950 |
2968 |
24 |
2986 |
3004 |
3022 |
3040 |
3059 |
3077 |
3096 |
3114 |
3133 |
3151 |
25 |
3170 |
3189 |
3208 |
3227 |
3247 |
3266 |
3286 |
3305 |
3325 |
3344 |
26 |
3364 |
3384 |
3404 |
3424 |
3445 |
3465 |
3486 |
3506 |
3527 |
3548 |
27 |
3568 |
3590 |
3611 |
3632 |
3653 |
3675 |
3696 |
3718 |
3740 |
3762 |
28 |
3784 |
3806 |
3828 |
3850 |
3873 |
3895 |
3918 |
3941 |
3964 |
3987 |
29 |
4001 |
4033 |
4056 |
4080 |
4103 |
4127 |
4151 |
4175 |
4199 |
4223 |
30 |
4248 |
4272 |
4297 |
4321 |
4346 |
4371 |
4396 |
4421 |
4446 |
4472 |
На практиці відносну вологість повітря визначають за показниками сухого та вологого термометрів за допомогою психометричних таблиць, які були складені з урахуванням швидкості руху повітря у приміщенні. Відносну вологість визначають по таблиці 1.3 за показниками, які знаходяться на перетині показників сухого та вологого термометрів. Наприклад, Тс =21 °С, Тм=17°С, тоді φ=65%.
Крім того, відносну вологість повітря можна визначати за номограмами. Відносна вологість повітря, яка визначається простим психрометром, на номограмі вказується похилою лінією у осях координат температури сухого та мокрого термометрів (рис. 1.3 а). Наприклад, при Тс =19 °С, Тм=16,5°С, тоді φ=76%, або при Тс =22 °С, Тм=22 °С, тоді φ=100%. Номограми для аспіраційних термометрів складені з урахуванням швидкості руху повітря у аспіраторі (рис. 1.3 б). Точність психометричного методу визначається, головним чином, похибкою вимірювань температур сухого та вологого термометрів.